10. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.

Для аналізу та профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань, важливе значення має класифікація цих причин.         Нещасні випадки і професійні захворювання є наслідком незадовільних умов праці, які виникають в процесі виробництва в результаті дії небезпечних і шкідливих факторів. Можна виділити такі групи факторів, які визначають стан безпеки праці: виробничо-технічні або об’єктивні (організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні) і „людські” або суб’єктивні (психофізіологічні).        При аналізі  виробничого травматизму і професійних захворювань, необхідно врахувати весь комплекс факторів, які впливають на безпеку праці.        Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і  професійної захворюваності на наступні основні  групи: організаційні; технічні; санітарно-гігієнічні; психофізіологічні; соціально-економічні.         Організаційні причини: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність систем управління охороною праці; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці; відсутність або неякісне проведення інструктажу; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці; неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність; відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов'язків з питань охорони праці; порушення режиму праці та відпочинку; невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з відмоченими, несправними засобами колективного захисту, системи сигналізації, вентиляції, освітлення; залучення до роботи працівників не за спеціальністю; порушення технологічного процесу; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів; порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; порушення трудової дисципліни; невиконання посадових обов'язків; невиконання вимог інструкцій з охорони праці.        Технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, транспортних засобів; неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання, устаткування; недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки; незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів; незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих виробничих факторів).        Санітарно-гігієнічні причини: незадовільні метеорологічні умови на робочому місці; перевищення запиленості та загазованості повітря робочої зони; відсутність або недостатнє природне освітлення, підвищена пульсація світлового потоку штучного освітлення; підвищений рівень шуму та вібрації, інфразвукових та ультразвукових коливань на робочому місці; підвищений рівень ультразвукової та інфрачервоної радіації.        Психофізіологічні причини: алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсилогічне отруєння; низька нервово-психологічна стійкість; помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.        Соціально-економічні причини: неритмічність праці; понаднормовані роботи; незабезпеченість житлом; відсутність культурно-побутових умов; порушення строків видачі заробітної плати.Основні заходи щодо попередження чи усунення причин виробничого травматизму і  професійної захворюваності поділяються на технологічні і організаційні.         Травматизм – це раптове ушкодження організму людини, внаслідок чого потерпілий тимчасово або назавжди втрачає працездатність.         Професійне захворювання – це порушення здоров`я працівника, яке виникло не раптово, а поступово, в наслідок тривалого впливу шкідливих умов виробництва на організм людини (пилу, газу, високої або низької температури, пари, отруйних речовин, шуму, вібрації, тощо).         (Атестація робочих місць – раз в 5 років, з 1992 року).

12. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці.Навчання та інструктажі з охорони праці повинні бути нерозривно зв’язані з пропагандою безпечних методів праці.        В цілях пропаганди охорони праці на підприємствах, відділами, службами охорони праці використовується: радіотрансляційний зв'язок; багатотиражні газети, плакати, різни написи з техніки охорони праці, знаки безпеки охорони праці, а також спеціально обладнані навчальні кабінети з охорони праці, кутки та вітрини в цехах до тематики гігієни і безпеки праці, проведення круглих столів.        Пропаганда охорони праці допомагає швидкому впровадженню у виробництво сучасних засобів техніки безпеки, підвищенню культури виробництва на всіх участках, створення на кожному робочому місцю умов для високопродуктивної та безпечної праці.        Правильна організація праці, навчання та інструктажів працюючих безпечним методам праці – важлива умова зниження травматизму і професійним захворюванням на виробництві.        Особливо важливу роль у пропаганді охорони праці відіграє кабінет з охорони праці. Він створюється у відповідності до „Типового положення про кабінет охорони праці”. Кабінет з охорони праці створюється на підприємстві з кількістю працюючих 400 і більше осіб. Коли осіб до 400, то кабінет може бути суміщеним з приміщенням для навчальних занять. Для кабінету виділяється певна площа, кімната, в залежності від кількості працюючих.

        Основним призначенням кабінету є: -                навчання та інструктажі з безпечних методів роботи, охорони праці;-                проведення семінарів, тематичних занять;-                організація консультацій, лекцій, бесід, перегляд кінофільмів, діафільмів;-                допомога цехам та виробничим участкам в організації і роботі кутків, вітрин з охорони праці.        Кабінет з охорони праці повинен бути обладнаний та повинен мати:-                нормативно-технічну документацію з охорони праці;-                наглядні посібники (плакати, схеми, макети, натуральні взірці та інші засоби пропаганди охорони праці);-                технічні засоби навчання.        Експозиція кабінету повинна постійно обновлятьсь в міру поступлення нових приладів, обладнання і т.п.(Єдиний день охорони праці в області – це друга середа кожного місяця).