
- •Навчально-науковий інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В’ячеслава Чорновола
- •«Маркетингова політика комунікацій та формування ефективної політики просування товарів на ринку»
- •Навчально-науковий інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В’ячеслава Чорновола
- •Завдання
- •Навчально-науковий інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В’ячеслава Чорновола
- •Рецензія на курсову роботу
- •Календарний план
- •І. Теоретична частина. Маркетингова політика комунікацій
- •Сутність маркетингової політики комунікацій
- •1..2. Процес планування маркетингових комунікацій
- •1..3. Просування товарів на ринку та його структура
- •1.3.1 Персональний продаж
- •1.3.2. Реклама
- •1.3.3. Стимулювання збуту
- •1.3.4. Торгівля
- •1.3.5. Спонсорство
- •II практична частина
- •2.1. Загальна характеристика фермерського господарства «Берест»
- •Аналіз маркетингової політики комунікацій сфг «Берест»
- •Висновки:
- •Література:
1..3. Просування товарів на ринку та його структура
Просування товару - це діяльність з планування, втілення в життя і контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від місць їх виробництва до місць споживання з метою задоволення потреб споживачів і вигодою для себе. [4]
Просування товару охоплює такі види робіт, як реклама, зв’язки з громадськістю, цінове стимулювання покупців, продавців і посередників. Метою даного комплексу робіт є підтримка входження нового продукту на ринок з подальшим закріпленням на ньому, що забезпечує досягнення запланованого обсягу продажу і дозволяє оцінити затрати на заходи по просуванню товару. Структура просування товару повинна відповідати потребам ринку, а її окремі елементи повинні бути взаємоузгоджені і гармоніювати один з одним [6].
Головні елементи структури просування товару:
1) персональний продаж;
2) реклама з використанням засобів масової інформації;
3) стимулювання збуту;
4) торгівля;
5) спонсорство;
1.3.1 Персональний продаж
Крім тих випадків, коли компанія продає свої товари за поштовими замовленнями, персональний продаж є істотним елементом структури просування. Саме при персональному продажу обумовлюються умови і укладається договір про купівлю - продажу.
Персональний продавець визначає та укладає контракт з новими потенційними покупцями; інформує покупця про товар, його ціну,особливі властивості, доступності та інше; переконує покупця зробити свій вибір; відповідає на питання, що стосуються товару, демонструє товар; ведепереговори з укладання договору купівлі - продажу; встановлює відносини між покупцями і торговою фірмою; займається розглядом скарг покупців; забезпечує свою фірму необхідною інформацією по своєму районі діяльності, покупців; надає відповідні рекомендації щодо просування товарів.
1.3.2. Реклама
Реклама - повідомлення, спрямоване на цільову аудиторію за допомогою різних засобів масової інформації для представлення і просування продукції, послуг і ідей, витрати на яке несе ідентифікований спонсор.
До рекламодавців включають виробників і постачальників товарів і послуг, урядові установи,клуби та суспільства і приватних осіб - іншими словами, усіх, хто бажає що-небудь повідомити і заплатити за це власникам засобів інформації. Маркетинг займається рекламою, мета якої - продаж товарів і послуг, однак ці принципи однаково придатні і для урядових установ, що бажають афішувати будь-які суспільні послуги.
Хоча рекламодавці можуть мати справу безпосередньо з власниками засобів інформації, як правило, вони діють через рекламні агентства.
Схема показує різні типи агентств, починаючи з тих, хто просто бере комісійні за надання місця чи часу засобами інформації, і закінчуючи тими, хто пропонує повний набір послуг по маркетингу, маркетинговим дослідженням і іншим рекламним послугам. Залежно від пропонованих послуг агентства мають штат відповідних фахівців (друкарок, художників, телеоператорів і т.д.). Зв'язок між агентством і його клієнтом здійснюється через особу, що відповідає за реалізацію цілей рекламодавця.
Засоби масової інформації поділяються на різні типи: друковані,аудіовізуальні і вуличні. Кожен тип розрізняється по здатності виконання специфічної рекламної задачі (спеціалізований журнал дає більш детальну інформацію, ніж телебачення, але телебачення приверне увагу набагато більшої аудиторії). Вибір засобу масової інформації робиться так, щоб воно було найбільш придатним для досягнення мети реклами, але за мінімальною ціною.
Нарешті, частиною рекламної системи повинні бути сам ринок і складові його потенційні покупці. Розуміння покупця, його потреб, положення і знання того, які засоби інформації він віддає перевагу, є істотною передумовою для планування рекламних оголошень, що дозволить з найбільшою ефективністю досягти цільового споживача.
До завдань планування рекламних кампаній входять: визначення цілей реклами, ймовірних споживачів, властивостей продукції, характеристика засобів інформації, творча стратегія, вибір і оцінка витрат на засоби інформації, забезпечення підготовки рекламних оголошень, здійснення початку кампанії, аналіз її результатів.
Основні цілі реклами – створити поінформованість, надати інформацію, переконати, нагадати, схилити до рішення про покупку.
Ці цілі тісно зв'язані з моделлю поведінки покупця.
Ця модель передбачає, що споживачі проходять через різні стадії: від "поінформованості" (про наявність потреби), "знання" (про продукт,який задовольнить потребу), "симпатії" і "перевазі" (певним маркам) до "переконання" (що саме цей товар краще) і "покупки". Згодом вони випробують "задоволення", якетрекламодавець прагне "підкріпити", або "незадоволення", яке рекламодавець прагне подолати.
Таким чином, рекламодавець повинен визначити, якого стану досягли його цільові споживачі (за допомогою маркетингових досліджень, частиною яких є концепція життєвого циклу виробу), і відповідно, встановити цілі реклами, тобто у випадку з новим виробомварто максимізувати "поінформованість" і "знання" того, що воно може робити, а у випадку зі сталим виробом необхідно підкріплювати "перевагу" марки і "нагадувати" про неї регулярним споживачам.
Після уточнення цілей реклами легше планувати кампанію й оцінювати її ефективність.
Встановивши мету реклами, варто визначити ймовірних споживачів, з огляду на їх ставлення до альтернативних засобів масової інформації.
"Споживчий образ" повинний містити такі дані: вік, стать,суспільне становище (клас), дохід, географічне розміщення, розмір сім'ї, ставлення до продукту, компанії, реклами і т.д., читання газет і журналів, перегляд телепередач.
Промислові покупці розбиваються на три групи: на тих, хто впливає на покупку, тих, хто думає про покупку, і тих, хто здійснює покупку.
Приміром, технічна інформація про новий верстат буде доведена до відома інженерів за допомогою спеціалізованих журналів, фінансова інформація про верстат для керуючих фінансами - через ділову пресу.
Третьою стадією є визначення тих характерних властивостей продукції, про яких має бути повідомлено. Ці властивості можуть мати фізичний чи технічний характер або (у випадку багатьох споживчих товарів)виразність або імідж. Універсальні властивості (USP - Unique Selling Points) є основою, на якій дизайнер робить ілюстрації, і т. д.