
- •Управління як соціальний феномен.
- •2.Предмет, задачі і функції управління.
- •2. Предмет, об'єкт і завдання психології управління
- •3. Формування психології управління як науки.
- •4 Школи управління.
- •5. Тенденції розвитку управління.
- •6. Методи психологічних досліджень в управлінні.
- •1. Психологічні методи вивчення особистості в системі управління
- •2.Соціально-психологічні методи вивчення організації в структурі управління
- •3.Методи, спрямовані на розв'язання управлінських завдань і прийняття управлінських рішень
- •7. Індивід, індивідуальність, особистість в управлінні
- •Соціальні позиції і ролі особистості в системі упарвлінських відносин
- •Вплив соціальних ролей на формування особистості.
- •Соціальні норми, як регулятори поведінки особистості в організаціях.
- •11.Основні функції управлінської діяльності.
- •12. Структура якостей керівника
- •13 . Детермінанти та механізми розвитку особистості керівника
- •14. Стиль управлінської діяльності.
- •15. Концепції стилів управління
- •Взаємовідносини керівника з підлеглими.
- •17. Психологіна основа авторитету керівника.
- •18. Проблема статі в управлінні
- •19. Ортобіоз особистості керівника
- •20 . Регресивний розвиток керівника та управлінська деформація
- •21. Соціально-психологічні аспекти прийняття управлінських рішень.
- •22. Зовнішні та внутрішні детермінанти прийняття управлінських рішень.
- •23. Колегіальний підхід до прийняття управлінських рішень
- •24. Методи розробки та прийняття управлінських рішень
- •25. Стратегія і тактика проведення ділових ігор.
- •26. Поняття делегування
- •27. Комунікації та їх загальна характеристика
- •28. Особливості ділового спілкування
- •29 Проблеми міжособистісного сприйняття в управлінському спілкуванні.
- •30. Підготовка і проведення наради.
- •31. Психологія управлінського впливу керівника.
- •32. Соціально-психологічний клімат в колективі
- •33. Психологічна сумісність як фактор ефективного управління.
- •35. Управління конфліктними ситуаціями в умовах сумісної діяльності.
- •36. Приховане управління. Маніпуляції
- •37. Захист від маніпуляції.
Вплив соціальних ролей на формування особистості.
Статус завжди пов'язаний з деякою очiкуваною поведiнкою, яка визначається культурою суспiльства. Саме цю очiкувану поведiнку, пов'язану iз статусом . називають cоцiальною роллю .
Але частіше соціальною роллю називають не саму очікувану поведінку, а форми ( або сукупнiсть зразкiв) очiкуваної поведiнки .
Iнодi соціальною роллю називають сукупнiсть прав чи обов'язкiв, якi очикуються щодо певного статусу у певнiй культурi.
Головна рiзниця мiж статусом i роллю полягає в тому, що людина статус займає (або має), а роль - виконує.
У відповідності з цім, іноді кажуть, що соціальна роль - це сукупнiсть очiкувань щодо поведiнки людей стосовно певного соцiального статусу , або сукупність норм . такої поведінки. Тобто, у найбільш поширеному розумінні роль - це не сама поведiнка , а тiльки, так би мовити, безавторський " проект ." поведiнки, соціально очікувана " схема " поведiнки.
Очікування щодо рольової поведінки називають рольовими експектацiями .
Рольові експектації як раз і визначають ту чи iншу повединку, як вiдповiдну або невiдповiдну . певному статусу.
Соцiальнi ролi - це один з поширених об'єктiв соцiологiчнихдослiджень. Завдяки тому, що ролi мають нормативну природу, вони дають можливiсть людинi спочатку, так би мовити, "проектувати" свою поведiнку, а потiм її здiйснювати у вiдповiдний спосiб.
Люди запам'ятовують щонайменше шість сторін поведінки: (1) ХТО робить (2) ЩО, (3) КОЛИ, (4) ДЕ, (5) ЯК і (6) ЯК на це реагують оточуючi. Таким чином люди отримують знання рольових норм та експектацiй.
За допомогою ролей людей упорядковуємо наш соцiальний свiт за типами або категорiями . людей. І по різному реагуємо на ті самі дії людей, які вони виконують в різних ролях. Коли дехто виконує роль лікаря і пропонує вам роздягнутися, ви роздягаєтесь. Але коли та сама людина пропонує вам роздягнутися, коли виконує роль хозяїна дома, що дає званий обід, ви, мабуть, будете роздягатися дещо інакше.
Виконання ролi (role perfomance) - це реальна (актуальна) поведiнка особи, що займає той чи iнший статус.
У життi завжди є розбiжнiсть мiж тим, що люди мають робити у певнiй ролi і що вони дiйсно роблять. Завжди є iндивiдуальнi вiдмiнностi, якi роблять будь-яке виконання ролi унiкальним.
З кожною роллю пов'язазана щонайменше одна взаємна роль . (лiкар - хворий пацiєнт). Поняття взаємної ролi є важливим, тому що один з чинникiв, який поєднує людей у групи, - це мережi взаємних ролей .
Ролевi взаємовiдносини зв'язують нас один з одним, тому що права з одного боку вiдносин є обов'язками на iншому їх боцi та навпаки. У той же час виконання ролей може вести до рольової напруги (role strain) . Вона виникає тоді, коли в однiй ролi є суперечливi експектацiї.
Наприклад, вiд бригадира очикується, що вiн буде мати добрi стосунки з робiтниками бригади, але вiд нього очикується також, що вiн буде вимагати виконання роботи, що iнодi може викликати незадоволення робiтникiв. Чим краще бригадир вiдповiдає одним експектацiям, тим гiрше може відповідати іншим.
Від рольової напруги треба відрізняти - рольовий конфлiкт . Соцiологи кажуть про рольовий конфлiкт, тоді коли двi чи бiльше ролей однiєї особи мають суперечливi вимоги. Класичний приклад - полiцейський, що повинен заарештувати власного сина. Це експектації різних . ролей - професійної та родинної.
Але головним чином ролi виконуються без перешкод, що врештi решт дозволяє передбачати поведiнку . людей.
Функцiоналiсти . взагалi вважають, що основнi ролi у суспiльствi не суперечать одні одним, а поєднуються гармонiйно . Конфлiкцiонiсти, навпаки, вважають, що основнi ролi у iснуючих суспiльствах принципово конфлiктнi.