
- •Навчальний посібник: історія україни
- •1. Первісні люди та спосіб їх життя. Неолітична революція.
- •3. Становлення I розвиток державотворчої традицiї на територiї України: кiммерiйцi, скiфи, сармати, античнi мiста-держави Пiвнiчного Причорномор’я.
- •5. Український народ – автохтон на своїй землі?
- •Додатковий матеріал. Походження українців
- •Розділ і. Україна на початку хх ст.
- •Тема 2. Українські землі на межі століть (кінець хіх - початок XX ст.)
- •1.1. Соціально-економічний розвиток України
- •1.2 Утворення політичних партій і рухів
- •1.3 Україна в роки першої російської революції 1905-1907 років
- •1.4 Посилення політичної реакції в Україні після поразки революції
- •1.5 Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні
- •Хронологія основних подій
- •Тема 3 Україна в роки першої світової війни
- •Тема 4. Українська державність 1917-1920 pp.
- •2.1. Лютнева революція в Росії і розвиток політичних подій в Україні
- •2.2. Українська Центральна Рада: боротьба за автономію
- •2.3. Утворення унр. Українсько-більшовицька війна
- •2.4. Окупація України австро-німецькими військами. Падіння Центральної Ради.
- •2.5. Гетьманат Павла Скоропадського
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для самостійної роботи Тести для самоконтролю
- •Теми доповідей і повідомлень
- •Політичні режими і військово –політичні сили в Україні 1917-1921 років
- •Відозва Української Центральної Ради до українського народу (9 березня 1917 р.)
- •З Четвертого універсалу Української Центральної Ради (січень 1918 р.)
- •3 Політичного есе видатного українського письменника-емігранта Уласа Самчука «Крути»
- •Хронологія основних подій
- •Тема 5 культура і духовне життя в україні в 1917—1921рр
- •Тема 6. Україна в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.).
- •6.1 Політичне становище України після закінчення громадянської війни
- •6.2. Україна і утворення Союзу рср
- •6.3 Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •6.4. Суспільно-політичне та культурне життя в Україні. Національно-культурне відродження
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Хронологічна таблиця
- •Тема 7. Закріплення радянської влади в україні (1929-1938 рр.)
- •7.1. Індустріалізація в Україні: завдання, труднощі, особливості,наслідки
- •7.2. Колективізація сільського господарства. Голод 1932-1933 років
- •7.3. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії
- •7.4. Культурне будівництво 30-х років в Україні
- •Закон про незалежність Карпатської України 15 березня 1939р.
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологічна таблиця
- •Тема 8. Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.
- •Західноукраїнські землі в складі Польщі;
- •Українські землі в складі Румунії;
- •Українські землі в складі Чехослваччини
- •8.1. Західноукраїнські землі в складі Польщі
- •8.2 Українські землі в складі Румунії
- •8.4 Українські землі в складі Чехослваччин
- •Тема 9 українське питання напередодні другої світової війни
- •9.2. Пакт Ріббентропа-Молотова. Входження Західної України до складу срср
- •9.3 Початок другої світової війни.
- •9.4 «Договір про дружбу та кордони» між Німеччиною та срср
- •Хронологічна таблиця
- •Тема 10. Україна в роки другої світової та великої вітчизняної воєн (1939-1945)
- •10.1 Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок радянських військ на початку війни
- •10. 2. Окупаційний режим в Україні (1941-1944)
- •10. 3 Організація всенародного опору ворогові на українських землях.
- •10. 4 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •9. "Новий порядок" нацистів:
- •11. У ході якої стратегічної операції почалося широкомасштабне визволення України?
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Розділ 3. Україна в другій половині XX ст. Національно-державне. Відродження українського народу
- •Тема 11 . Україна в повоєнне десятиріччя та в умовах десталінізації (1945-1964)
- •11.1. Урср у системі міжнародних відносин після Другої світової війни
- •11.2. Повоєнна відбудова народного господарства України
- •11.3. Голод 1946-1947 років
- •11.4. Суспільно-політичне та культурне життя республіки
- •11.5. Політичні та економічні перетворення в західноукраїнських землях
- •Питання для самостійного вивчення
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Тема 12 україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1064 рр.) План
- •12.1 Соціально-політичні процеси 50-х - початку 60-х років. Хрущовська «відлига»
- •11.2 Економічний розвиток України в 50-х - на початку 60-х років
- •Питання для самостійного вивчення
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •1. Політика „десталінізації" призвела:
- •Проблемні питання
- •Історичні джерела
- •Про культ особи та його наслідки. 3 доповіді першого секретаря цк кпрс м. С. Хрущева XX з’їздові кпрс 25 лютого 1956 р.
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки Хронологія основних подій
- •Тема 13. Криза радянської системи (сер. 60-
- •13.1 Соціально-економічні процеси в Україні в 60-х - першій половині 80-х років. Спроби реформування економіки
- •13.2 Згортання демократії. Посилення бюрократизму
- •13.3. Національна політика в Україні. Посилення русифікації
- •13.4. Дисидентський рух в Україні
- •Політична обстановка на початок війни
- •Релігійний фанатизм
- •Початок війни
- •Політичне врегулювання
- •Участь українців
- •Історичні джерела Із книги п. Шелеста „Україно наша Радянська” про досягнення України за радянські часи (1970 р.)
- •Конституція урср 1978 р.
- •Глава 6
- •Біографічні довідки
- •Тема 14 україна в роки перебудови. Розпад радянського союзу та відновлення незалежності україни (1985 – 1991 рр.)
- •14. 1 Україна в роки перебудови.
- •14. 2 Піднесення демократичного суспільно-політичного життя в Україні та його наслідки для держави
- •14. 3 Утворення багатопартійної системи
- •14. 4 Проголошення незалежності України
- •14.5. Наука і культура України в 60 -80-х роках
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи Виконайте тестове завдання
- •2. Основні етапи економічних реформ у добу “перебудови”
- •Питання для самостійного вивчення
- •Проблемні питання
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Тема 15. Україна в умовах незалежності
- •15.1. Формування законодавчих, виконавчих та судових інститутів влади незалежної України
- •15. 2 Політичний розвиток України
- •15. 3. Соціально-економічний розвиток незалежної української держави
- •15. 4 Наука і культура першого етапу незалежності в Україні
- •Хронологія основних подій
- •Тема 16 етносоціальні та культурні процеси в україні наприкінці хх-початку. Ххі ст
- •1960—1980-І роки
- •Живопис
- •Кінематограф
- •Культура незалежної України
- •Культура національних меншин України
- •Тема17 україна в сучасному світі
- •«Помаранчева революція»
- •3 Роль та місце України в сучасному світі
- •17.1 Формування передумов «Помаранчевої революції»
- •17.2 «Помаранчева революція»
- •17.3 Роль та місце України в сучасному світі
- •Хронологія основних подій
- •Тема 18 наш край у другій половині хх-початку ххі ст. Головні дійові особи української історії хх ст.
- •Керівники органів державної влади Радянської України (12.1917 – 08.1991)*
9.2. Пакт Ріббентропа-Молотова. Входження Західної України до складу срср
У таких умовах відбулося зближення гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. Ініціатором такого зближення була німецька сторона. Гітлерівське керівництво звернулось до Сталіна з пропозицією урегулювати міжнародні стосунки між двома державами. 20 травня 1939 року відбулася зустріч наркома іноземних справ СРСР В. Молотова з німецьким послом у Москві Ф. Шулленбургом, на якій розглядались питання про врегулювання двосторонніх відносин між Німеччиною і СРСР.
Правлячі кола Берліна дали зрозуміти, що Німеччина відмовляється від вторгнення в українські землі, від претензій на Прибалтику, від планів експансії в ті регіони Європи, в яких був зацікавлений уряд Радянського Союзу. Крім того, німецька сторона підкреслювала, що вона співчуває віковічному прагненню українців та білорусів до з'єднання.
23 серпня 1939 року в Москві було укладено радянсько-німецький пакт про ненапад строком на 10 років, відомий в історії під назвою "пакт Молотова-Ріббентропа" (Молотов і Ріббентроп поставили свої підписи під цим документом і таємним протоколом до нього).
Таємним протоколом передбачалась передача Фінляндії, Естонії, Латвії та Литви Радянському Союзу. Кордоном, який розділяв "життєві інтереси" Німеччини і СРСР, визнавався північний кордон Литви. В протоколі йшлося і про долю Польщі, яка фактично була приречена на загибель. У протоколі, зокрема, зазначалося, що у "випадку зміни територіально-політичного устрою областей, котрі входять до складу польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини та СРСР буде приблизно проходити по лінії річок Нарев, Вісла та Сан".
У пункті третьому протоколу йшлося про інтереси Радянського Союзу стосовно південного сходу Європи, зокрема Бессарабії. Німці ж, зі свого боку, демонстрували свою повну політичну незацікавленість у цьому регіоні.
Таким чином угода між Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною була підписана. Яку мету переслідували лідери двох непримиримих систем, ідучи на такий політичний компроміс, яким став пакт про ненапад?
Сталін, насамперед, розраховував шляхом загравання з агресором, відвернути, або відтягнути війну, використати виграний час для посилення обороноздатності країни, створити промислову базу на сході країни (тилову базу на випадок війни). Крім того, Сталін був зацікавлений у створенні такої ситуації, коли противники в Європі взаємно знесилять один одного, а воєнні дії створять умови для революційної ситуації, і відбудеться, нарешті, довгоочікувана більшовиками світова соціалістична революція.
У свою чергу, Гітлер, заграючи зі Сталіним, прагнув розвалити антигітлерівську коаліцію, нейтралізувати СРСР, недопустити для Німеччини війни на два фронти (до такої війни на той час Німеччина ще не була готова).
Для України і українського народу значення радянсько-німецького пакту полягає в тому, що він, по суті, поклав початок реальному возз'єднанню українських земель.
9.3 Початок другої світової війни.
Наступного дня після ратифікації Верховною Радою СРСР радянсько- німецького пакту - 1 вересня 1939 року - німецькі війська без оголошення війни напали на Польщу. Англія і Франція, які мали з Польщею союзницькі зобов'язання, оголосили Німеччині війну. Ці події стали початком Другої світової війни. Досить швидко у війну втягнулися більшість європейських держав, а згодом і країни інших континентів. У ній взяла участь 61 країна з населенням 1,7 млрд. чол. (80% населення світу). Армії цих країн налічували 100 млн. чол., але це було пізніше. А поки що жертвою Німеччини стала Польща.
Польське командування було не в змозі забезпечити ефективну оборону своєї країни. Німецькі війська дуже швидко здолали погано організований опір польських військ, і змусили їх відступити по всьому фронту. Останньою надією поляків в умовах неминучої катастрофи були західноукраїнські і західнобілоруські землі. Матеріальні та людські ресурси цих територій польський уряд розраховував використати для продовження боротьби з агресором. Але 17 вересня по розрахунках польських правлячих кіл було нанесено страшного удару: радянські війська Українського фронту під командуванням С. К. Тимошенка перейшли кордон Польщі і рушили на Львів. Польське командування віддало наказ не вступати в бій з Червоною Армією і відступати до румунського кордону. Переваги радянських військ були значними. Червона Армія швидко рухалась уперед. "Ми йдемо не як завойовники, а як визволителі наших українських і білоруських братів, - пояснювалось у зверненні до воїнів Українського фронту, - і ми визволимо українців і білорусів раз і назавжди від усякого гніту і експлуатації, від влади поміщиків і капіталістів". 22 вересня радянські війська вступили у Львів, а через кілька днів уся територія Західної України була зайнята Червоною Армією. До Радянського Союзу була приєднана територія Західної України площею більше ніж 190 тис. км2 з населенням понад 12 млн. осіб.
У ніч на 18 вересня польський уряд і головне командування армії перетнули кордон Румунії. Польські загони, які не встигли цього зробити, були затримані радянськими військами. Доля польських військових сумна: більше ніж 15 тис. польських офіцерів були розстріляні в Катинському лісі під Смоленськом.
Що стосується західноукраїнського населення, то воно спочатку з ентузіазмом і надією зустрічало Червону Армію, бо бачило в ній визволительку від ненависної польської окупації. Справа в тому, що поляки, які вимушені були відступати під тиском німецьких і радянських військ, часто виливали свою злість на українському населенні краю, не зупиняючись перед вбивствами мирних жителів. Офіційна радянська пропаганда пояснювала перехід польсько-радянського кордону турботою Радянського Союзу за долю західноукраїнського та західнобілоруського населення, прагненням захистити їх від окупації нацистами. До того ж західні українці споконвічно прагнули до об'єднання зі східними українцями.
Польське населення Західної України прихід Червоної Армії зустріло вороже, оцінивши його як "удар у спину". Вважалось, що можливості боротьби польської держави з нацистами ще не були вичерпані.