Українські землі у складі Литовсько –Руської держави

Новий господар українських земель утверджується на геополітично важливих торгівельних і міграційних землях з Півночі на Південь , із Сходу на Захід, забезпечуючи собі стратегічно вигідні умови на великих просторах Євразії. З часів Київської Русі ці землі відігравали роль форпосту християнської цивілізації від азійських орд і тепер вони залишалися «оборонним валом» Європи. Він був живим – тут зберігалося і прогресувало матеріальне і духовне життя , позбавлені державності , українці продовжували зберігати власну мову , культуру , релігію. Вони зберігали свою свідомість , формували тактику відновлення власної державності , обирали союзників для досягнення цієї мети. (с.8)

Він вважає перспективним вивчення такої теми , як вклад українців у культуру та захист європейської цивілізації , яку порушив В.А. Потульницький у статті «Українська та світова історична наука : рефлексії на межі століть « та Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти ХУ11 – ХУШ ст.» (Укр. іст. журн. -2000-№1-4; Київська Старовина – 2001- №1-4) Віддалені від інших східнослов»янських земель не У боротьбі проти Литви , хрестоносців Заходу Владимиро – Суздальська Русь повною мірою спиралася на підтримку Орди. Це сприяло відстоюванню геополітичних інтересів Русі , оскільки ця політика слугувала у першу чергу інтересам Орди. Тому у Х1У-ХУ ст. геополітичні інтереси Південно – Західної Русі та північно – Східної розходилися. Так , у другій половині ХШ ст. послаблюється інтерес північних земель Русі до київської спадщини , а більше уваги приділяється суперництву з Литвою за Західну Русь. Ці землі з самого початку (з 1259- 1325 рр) займають анти литовські позиції , спираючись на татар. У Х1У ст. Москва активно вступає у боротьбу за київську спадщину з « етнічно строкатою» Литовсько –Руською державою, яка на той час мала територіальні , економічні , військово- політичні переваги , включно з зовнішньополітичною орієнтацією на Західну Європу. Ці обставини вплинули на тодішні геополітичні пріоритети Південно – Західної Русі . яка схилялася на бік союзу із Литвою. (с.9)

Основна небезпека для Подніпров»я полягала з Півдня, однак розраховувати на допомогу колишньої Русі вони сподіватися не могли , оскільки Північно – Східна Русь виступала союзницею ординців. Тому для неї єдиним союзником могли стати емлі усі , які не зазнали ординського завоювання.

Вважає , що геополітичні аспекти українсько –литовського зближення вимає з»ясування мотивів з обох сторін. Маємо уяснити питання – чи реальну політику обрала Південно – Західна Русь в часи ординського ярма ? Чи Литва могла стати противагою Золотій Орді та її доменам на Півдні , певною мірою захищаючи населення українських земель ? Чи оптимальним для ослаблення ординського ярма стало входження українських земель до складу ВКЛ ? Чи відповідає дійсності його самоназва і характеристика як Литовсько – Руської держави ?(10).

Посилається на О.Преснякова , що у подальшому коло спільних інтересів литовців і русинів зростає, особливо у часи виникнення союзу литовських племен, особливо маючи на увазі , що політичний центр нової литовської держави знаходився на руській території – у Чорній Русі при найтісніших зв’язках з південною Руссю. У Х11 ст. Литва формується як балто – словянська держава , її правителі йменуються «королями Литви й Русі» , у Х1У ст.. прибирає назву «Великого князівства Литовського , Жомойтського і Руського». Волюція назви держави засвідчує ,що розширення її території відбувалося за рахунок східно- словянських земель. (10).

Перетворення ВКЛ на найбільшу державу Східної Європи збіглося з статочим розпадом Київської Русі. Включення до Литви територій , які належали до високорозвинених у суспільно –політичному й культурному відношенні регіонів Давньої Русі не було процесом однобічним. Він не міг здійснюватися без більш або менш значної спів дії руського населення , що дбало про свої життєві інтереси.

. Включення до Литви територій , які належали до високорозвинених у суспільно –політичному й культурному відношенні регіонів Давньої Русі не було процесом однобічним. Він не міг здійснюватися без більш або менш значної спів дії руського населення , що дбало про свої життєві інтереси.