Архівні матеріали

Центральний державний історичний архів України, м.Київ (ЦДІАК). – Ф.274. (Київське губернське жандармське управління). – Оп.1. – Спр.3760 (Огляд найважливіших дізнань зі справ про державні злочини, учинених у жандармських управліннях Імперії. Липень-вересень 1881р.). –215 арк.

Державний архів Одеської області (ДАОО). – Ф. Р-41 (Одеське губернське статистичне бюро). – Оп.1. – Спр.3 (Склад членів профспілок у м. Одесі у 1917-1920 рр.). – 152 арк.

Державний архів Харківської області (ДАХО). – Ф.3 (Харківський губернатор). – Оп.15. – Спр. 67 (Про нагляд). – 125 арк.

Література

Археологический сборник. Вып.31 – СПб.: Искусство, 1991. – 141 с.

Верт Н. История советского государства. 1900-1991 : Пер. с фр. – 2-е изд. – М.: Весь мир,1997. – 544 с.

Виппер Р.Ю. История нового времени. – К.: Ника-Центр, 1997. – 624 с.

Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905-1912гг. – М.: Изд-во МГУ, 1960. – 266 с.

Есть город у моря: Краеведческий сборник / Сост. Гаврилов Ю.А., Голубовский Е.М. – Одесса: Маяк, 1990. – 351 с.

Ильинская В.А. Скифы днестровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья). – К.: Наукова думка, 1968. – 267 с.

Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / Пер. з англ. Мокровольський О. – К.: Основи,1996. – 615 с.

Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928) – К.: Основи, 1996. – 396 с.

Лаппо-Данилевский А.С. История русской общественной мысли и культуры ХVIІ-ХVIІІ вв. – М.: Наука, 1990. – 293 с.

Ленін В.І. Україна і поразка правлячих партій Росії // Повне зібрання творів. Т.32. – С.342-344.

Мала енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Римаренко Ю.І. (відп.ред.) та ін. – К.: Довіра : Генеза, 1996. – 942 с.

Морозов Г.И. Лига наций: взгляд через полвека // Вопросы истории. – 1992. – №2-3. – С.162-167.

Панченко П.П. Деформації в розвитку українського села у 80-х на початку 90-х років // Український історичний журнал. – 1992. – №1.– С.18-29.

Трембицький В. Українська консульська служба. 1918-1924 роки // Літературна Україна. – 1990. – 9 серпня.

Українські січові стрільці. 1914-1920. Репринтне видання 1935 р. – Львів: Слово, 1991. – 160 с.

Ульяновский Р.А. Джавахарлар Неру – эволюция политических взглядов // Вопросы истории. – 1986. – №1. – С.57-67.

Додаток 4. Пам’ятка науковому керівникові

Науковий керівник посідає важливе місце у процесі підготовки випускної роботи студента. З одного боку він визначає напрямок дослідження свого підопічного. З другого – має спрямовувати зусилля науковця-початківця до активного творчого пошуку, наслідком якого має бути створення цілісного твору, в якому наявні самостійні висновки молодого дослідника, відстоювати які він готовий під час процедури захисту перед Державною екзаменаційною комісією.

Рекомендуємо науковим керівникам стежити за тематикою випускних робіт. Неприпустима тотожність у назвах кваліфікаційних та магістерських (чи спеціалістів) робіт. Крім змісту має бути різниця і у формулюванні між випускною роботою майбутнього спеціаліста (магістра) та кваліфікаційною роботою бакалавра, що має свідчити про подальшу розробку обраної проблеми. Бажано уникати констатуючих тем, що не вказують на обрану проблему та тем надто загальних, очевидно «не підйомних» у межах студентської роботи.

Науковий керівник має проконтролювати відповідність до вимог й оформлення завершеного твору. Зокрема треба прагнути до того, щоб студент дотримувався визначеного обсягу твору, з одного боку, уникаючи повторів задля його збільшення, а з другого – скорочуючи суто описові фрагменти, що невиправдано призводять до його перевищення.

Технічне виконання випускної роботи має відповідати висунутим вимогам. Науковий керівник не може рекомендувати випускну роботу для розгляду на кафедрі, а кафедра – до представлення її рецензенту, якщо робота є у рукописному вигляді або з наявністю великої кількості граматичних, друкарських помилок чи технічних недоречностей, і несе персональну відповідальність за це.

Науковий керівник має спрямовувати інтелектуальні зусилля студента на удосконалення володіння державною мовою. Адже робота повинна, за винятком окремих випадків, бути представлена, і захист її має відбуватись, саме цією мовою.

Під час захисту випускної роботи науковий керівник має бути обов’язково присутнім і з’являтись на процедуру захисту заздалегідь. У разі об’єктивних обставин, що перешкоджають цьому, необхідно поставити до відома голову Державної екзаменаційної комісії як мінімум до початку роботи засідання того дня, в який має захищатись його підопічний. Науковий керівник має допомогти підопічному підготуватись до виступу перед Державною екзаменаційною комісією.

У своєму відзиві науковий керівник має уникати просторікування, переповідаючи відповідні фрагменти вступної частини студентської роботи, і не дублювати виступ студента під час захисту. Головна мета відзиву наукового керівника – охарактеризувати здобутки (чи недоліки) студента під час написання випускної роботи: уміння збирати інформацію та аналізувати її, робити історіографічний та джерелознавчий аналіз, вказати на прогрес (чи регрес) в дослідженні проблеми тощо. Поширеною помилкою є намагання наукового керівника у своєму виступі відповісти на поставлені присутніми запитання чи висловлені зауваження на адресу студента.

Додаток 5. Пам’ятка рецензентові

Роль рецензента у процесі підготовки випускної роботи студента – особлива. Він є тою персоною, якій спеціально було доручено найдокладніше ознайомитись з випускною роботою з метою здійснення вичерпної й об’єктивної її експертизи. Виступ рецензента під час процедури захисту є обов’язковим. Тому він повинен з’являтись на засідання ДЕК заздалегідь. У разі об’єктивних обставин, що перешкоджають цьому, необхідно поставити до відома голову Державної екзаменаційної комісії як мінімум до початку роботи засідання того дня, в який має захищатись рецензована робота. За дорученням голови один з членів ДЕК або завідувач відповідної кафедри має зачитати рецензію. Рецензія має бути виконана або з використанням комп’ютерної техніки, або у такий спосіб, який не перешкоджатиме іншій особі відтворити її зміст.

Від ретельності рецензії, аргументованості і повноти висновків рецензента значною мірою залежить оцінка випускної роботи Державною екзаменаційною комісією. Критичний підхід до випускної роботи – одна з необхідних ознак повноцінної рецензії, обов’язкова умова конструктивної дискусії під час захисту.

Оцінка обґрунтованості наукових положень випускної роботи, їхньої достовірності й новизни повинна при цьому бути об’єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема рецензент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підґрунтям дискусії під час захисту. У відзиві рецензент повинен оцінити зміст роботи, її завершеність у цілому й викласти зауваження щодо її оформлення.

Під час виступу на захисті випускної роботи рецензент викладає повністю зміст своєї рецензії.