4.2.3.Провали державного втручання в економічне життя суспільства та їх виправлення

Багато економістів вирішення проблем, пов’язаних з провалами ринку, пов’язують із втручанням держави в ринкову економіку. В той же час існують не тільки «провали» ринку, але й «провали» в регуляційній діяльності владних інститутів.

До провалів держави перш за все відносять проблему інформації. Для підготовки рішень і контролю за їх виконанням державі по­трібно постійно збирати і переробляти великі обсяги економічної інформації. Традиційні проблеми, що виникають при роботі з ве­ликими інформаційними масивами, це повнота і достовірність даних. Але використовувані державою показники потенційно неповні: вона не має і не може мати інформації про майбутні події. Прогнозування їх настання дороге і завжди ймовірне. Тому будь-яке завдання центральних органів влади може бути реалізовано лише з деякою часткою ймовірності, незалежно від витрат на йо­го розробку і зацікавленість низових ланок у його реалізації. Інший аспект - інформаційна асиметрія. В цілому інформаційна проблема державного управління еко­номікою обумовлюється: причи­нами технічного характеру (складністю збору і переробки ве­ликих обсягів інформації); причинами формально-логіч­ного характеру (неповнотою інформації і недосконалістю формально-логічних прогнозів); впливом людського чинника (навмисним спотворенням інформації і введенням в оману державних органів з метою використовувати це в приват­них інтересах).

До вад держави від­носиться також пошук ренти - зусилля індивідів, підприємств, організацій, що направлені на отримання виняткових переваг за допомогою держави. Тут має місце явний або неявний перерозподіл, оскільки одні еконо­мічні суб'єкти виграють за рахунок інших. Якщо ресурси витра­чаються з метою забезпечити перерозподіл, витрати не приносять додаткових благ.

Існують різні точки зору на виправлення провалів держави, пов'язаних з пошуком ренти. Для того, щоб реалізовувалася стан­дартна модель пошуку ренти, необхідне виконання декількох умов: має бути можливість впливу на держа­ву з боку приватних агентів, якщо на державу не можна вплива­ти, то безглуздо витрачати на це ресурси; потрібні аге­нти, які включаться в діяльність з пошуку ренти; у процесі пошуку ренти має існувати конкуренція, оскільки, якщо немає необхідності конкурувати за ренту, то немає потреби витрачати ресурси на її придбання.

Зниження витрат ідентифікації зловживань держави (підви­щення вірогідності своєчасного виявлення порушення) можливе за рахунок:

- чітких, зрозумілих зацікавленим сторонам процедур визна­чення порушників, розробки і застосування стандартів ідентифікації порушника;

- доступність інформації про прийняті гарантом рішення, що стосуються застосування санкцій;

- усунення частини функцій, результативність яких складно виміряти в умовах існуючих методів контролю;

- зміни структури санкцій.

Для того щоб держава як один з головних інститутів суспільс­тва досягла тієї ж ефективності, що і ринок, але з нижчими ви­тратами, необхідно:

- встановлення досконалої системи прав власності і ефективне приведення її у дію, що веде до економії трансакційних витрат і значних ресурсів на вирішенні проблем зовнішніх ефектів;

- зменшення макроекономічної нестабільності шляхом управління сукупним попитом. Підвищена макроекономічна нестабільність приведе агентів з обмеженою раціональністю до додаткових витрат ресурсів на створення умов, що сприятимуть раціо­нальним діям. Прикладами таких дій є укладення довгострокових контрактів, хеджування, наявність запасів тощо. Зменшення не­стабільності може привести до зменшення трансакційних витрат в економіці;

- вирішення проблем координації дій. Провал координації може відбуватися через нестачу комунікацій або інформації, коли індивід, що ухвалює рішення не обізнаний про рішення інших, або просто не знає можливих способів вирішення проблем.

Державне регулювання економіки повинно стратегічно служити декільком ос­новоположним цілям: 1) створенню і розвитку ринкової інфра­структури як економічного і соціального середовища, тобто “правил гри” для забезпечення загальних умов функціонування ринкової системи; 2) сприяти забезпеченню відповідних умов для формування інституціональної і організаційної структури ринку, дії ринкового механізму, у відповідності до кінцевих і поточних потреб суспільства; 3) розробці і розвитку механізмів регулюван­ня ринкової економіки.

Досягнення цілей державного регулювання економіки може бути забезпечено відповідними механізмами: створенням, розвитком і контролем за дотриманням правил гри в економічному середовищі; формуванням інституціональної організаційної структури, яка забезпечує основні норми і правила економічної діяльності як приватним економічним агентам, так і самій державі; розробкою державної економічної політики; здійсненням державою власної економічної діяльності.

Роль держави в економіці, причини і ступінь державного втручання не­однозначно трактуються різними напрямами сучасного інститу­ціоналізму. Вважається, що чим активніша держава, тим більш вірогідні її провали. Разом з тим при пасивному ставленню держави до провалів ринку та інших проблем втрати ефективності неминучі. Реальна політика має будуватися на основі мінімі­зації втрат. Необхідно шукати інституційні засоби для змен­шення витрат державного втручання, що не перешкоджають мо­жливим вигодам від такого втручання.