2.3. Складання плану земельної ділянки.

По кожній сформованій земельній ділянці складають план земельної ділянки, що є підста­вою для нанесення її меж на відповідний черговий кадастровий план і присвоєння їй кадастрового номера.

План земельної ділянки виготовляють:

• з використанням наявного планово-картографічного матеріалу і визначенням координат точок меж земельної ділянки графічним, аналітичним та іншими методами;

• за даними вимірів, отриманих при зйомці земельної ділянки на місцевості або при межуванні земель.

Якщо на земельну ділянку є раніше складений план, що відпові­дає встановленим законодавством вимогам і не має змін у межах на час угоди, то новий план земельної ділянки, як правило, не скла­дають. Його можуть складати тільки за вимогою громадян або юридичних осіб.

На плані земельної ділянки в обов'язковому порядку показують:

кадастровий номер (якщо він є);

♦ дані про власника (користувача) і місце розташування ділянки;

♦ її загальну площу;

♦ межі та геодезичні дані на межі (дирекційні кути, довжини ліній);

♦ межові знаки;

♦ межі зон обмежень і сервітутів;

2. ♦ розміщення капітальних будинків і споруд, інших об'єктів нерухомого майна, яке тісно пов'язане із землею;

♦ масштаб плану.

План меж земельної ділянки складають у двох примірниках. План земельної ділянки перевіряють на відповідність сучасному стану в частині:

♦ збереження межових знаків;

♦ відсутності спорів щодо меж ділянки;

♦ зміни об'єктового складу (поява нових будинків і споруд, обмежень і сервітутів);

♦ зміни адміністративно-територіального розподілу або за формами власності.

Для оформлення спадкоємних прав (у всіх випадках) і дарування земельних ділянок родичам (діти, батьки, подружжя) план земельної ділянки виготовляють, як правило, тільки на основі планово-картографічного матеріалу:

• чергових кадастрових планів М 1 : 2000 і крупніше;

• топографічних планів М 1 : 2000 і крупніше;

• проекту планування і забудови садівничих і дачних товариств, поселень та ін.;

При цьому на виготовленому плані роблять напис із зазначен­ням використаного планово-картографічного матеріалу. Якщо та­ких матеріалів немає, то землевпорядні роботи виконують на зага­льних підставах.

Розділ 3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки

3.1. Комплекс робіт при складанні проекту відведення земельної ділянки

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, охоплює правові, економічні та технічні документи, які містять розрахунки, опис, проектні плани, в яких обґрунтовуються і відображаються в графічній та текстовій формі заходи, реалізація яких передбачається при створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок.

При створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок проекти землеустрою складають у вигляді проектних меж земельних ділянок під конкретні об'єкти виробництва, нерухомого майна тощо.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачає:

• підготовчі роботи;

• складання проекту;

• затвердження проекту;

• оформлення та виготовлення проектної документації;

• здача проекту замовнику.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677, визначає механізм розроблення таких проектів. [4]

Відповідно до Порядку проект відведення земельної ділянки не розробляють, якщо:

• земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни цільового призначення;

• земельна ділянка набувається у власність через купівлю-продаж, дарування, міну, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;

• земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами Земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки можна не розробляти також в інших випадках, передбачених законом.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на підставі:

• рішення сільської, селищної або міської ради, районної. Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;

• укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки;

• судового рішення.

Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі - виконавець).

Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону.

У разі ухвалення судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.

Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджує Кабінет Міністрів України. До договору замовник додає вихідну документацію, потрібну для розроблення проекту землеустрою.

Виконавець у встановлений договором термін розробляє проект землеустрою, який містить текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані потрібні для розв'язання питання щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією і землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яку проводить орган земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядають сільська, селищна чи міська рада, районна, Київська та Севастопольська міська держадміністрації, які затверджують його або в установленому порядку подають до інших органів, що мають повноваження надавати у користування або передавати у власність земельні ділянки.

3.2. Послідовність розробки проекту відведення ■' ■ '-.їр

1. Вивчення та аналіз матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта, документів та графічних матеріалів, що обґрунтовують розмір запроектованої до відведення земельної ділянки.

2. Вивчення та аналіз проектно-кошторисної документації в т.ч. проекту організації будівництва, матеріалів про її затвердження або документів, що посвідчують передачу прав на нерухоме майно.

3. Вивчення та аналіз висновків погоджувальних організацій.

4. Проведення обстежень земельної ділянки, що передбачається до відведення.

4.1. Уточнення на місцевості проектних меж земельної ділянки, їх узгодженість з черговим кадастровим планом, генеральним планом будівництва.

2. Погодження місцевими державними органами земельних ресурсів меж земельних ділянок, що проектуються до відведення.

3. Виготовлення плану відведення земельної ділянки з нанесенням границь обмежень і сервітутів.

6.1. Визначення складу угідь запроектованої до відведення земельної ділянки та вирахування їх площ.

1. Вирахування площ земельних ділянок, що запроектовані до відведення в розрізі угідь та землекористувачів, за рахунок яких відводиться земельну ділянка. Складання експлікації в розрізі землекористувачів та по угіддях відповідно до ф. № 6-зем.

2. Виготовлення креслення перенесення проекту в натуру

6. Визначення розмірів втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню у зв'язку з вилученням земельної ділянки. Визначення збитків для їх відшкодування власникам землі та землекористувачам.

7. Складання пояснювальної записки з обґрунтуванням прийнятого проектного рішення.

8. Передача замовником проекту відведення земельної ділянки на державну землевпорядну експертизу.

9. Нанесення проектних меж земельних ділянок на черговий кадастровий, план.

10. Подання проекту відведення сільської, селищної, міської ради для розгляду та прийняття в межах своєї компетенції рішення про надання земельної ділянки.

Якщо надання земельної ділянки провадиться районною, обласною радою або Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада свій висновок подає до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ради.

Районна (міська) рада приймає в місячний строк рішення про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким надання земельної ділянки провадиться обласною радою або Верховною Радою України, подає свій висновок до обласної ради.

Обласна, Київська, Севастопольська міська рада вирішує у місячний строк питання про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким надання земель провадиться Верховною Радою України подає проектні матеріали і свій висновок до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали, і вносить у місячний строк пропозиції до Верховної Ради України [8].