1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб

Створення землеволодінь і землекористувань підприємств, орга­нізацій і установ несільськогосподарського призначення має свої особливості у змісті та методах і, як правило, супроводжується перерозподілом земель між їх категоріями і галузями народного господарювання, а інколи і відведенням продуктивних земель. Особливості їх утворення поза межами населених пунктів полягають ще й у тому, що переважну частину території займають землі сільськогосподарських чи лісогосподарських підприємств, землі об'єктів і територій природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. Нові землекористування чи землеволодіння, як правило, створюються переважно за рахунок цих земель [6].

Водночас земельне законодавство України не допускає:

• вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

• необгрунтоване вилучення земель, придатних для потреб сільського господарства.

Землі, придатні для потреб сільського господарства, мають нада­ватися насамперед для сільськогосподарського використання. У разі відведення таких земель зі зміною їх цільового призначення рішення ухвалюють органи виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.

Земельні ділянки несільськогосподарських об'єктів досить різні за площею, розміщенням, конфігурацією і характером впливу на довкілля. Об'єктами землеустрою для несільськогосподарських потреб можуть бути земельні ділянки для розміщення:

- промислових підприємств;

- транспортних магістралей;

- ліній зв'язку, електропостачання тощо;

- підприємств добувної та іншої промисловості;

- підприємств водогосподарського, будівельного та іншого призначення;

- установ і організацій органів влади, науки, освіти, охорони здоров'я та

ін.

За характером використання земель, розміщення і впливу на навколишнє природне середовище всі об'єкти землеустрою несільськогосподарського призначення можна поділити на такі основні види:

1. Площинне землекористування підприємств, яке поділяють на:

- невеликі за площею земельної ділянки, що не порушують організацію території;

- великі за площею земельні масиви, на яких розміщуються великі промислові підприємства і які можуть суттєво змінювати як організацію території, так і розселення;

- значні за площею земельні масиви або ділянки, зайнятті під­приємствами добувної промисловості, водосховищами і спорудами ГЕС,ТЕС,АЕС.

2. Лінійне землекористування споруд, що характеризується розтягнутими земельними ділянками (залізничні і автомобільні дороги, лінії зв'язку, електропередач, лісосмуги, різні трубопроводи тощо).

Створення землекористування підприємств несільськогосподарського призначення відбувається через такі стадії:

1)попереднє погодження і вибір місця розташування об'єкта;

2)надання земельної ділянки з урахуванням попереднього погодження й на основі затвердженого проекту підприємства;

3)перенесення проекту в натуру (відведення земель);

4) оформлення й видача документів на право власності або користування земельною ділянкою.

При створенні землекористування підприємств несільськогоспо­дарського призначення використовують такий порядок землевпорядних дій:

• Підготовчі роботи, вибір і погодження місця розташування об'єкта.

• Складання й обґрунтування проекту.

• Затвердження проектної документації й ухвалення рішення про

надання земельної ділянки.

• Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

• Оформлення землевпорядної документації й документів, що засвідчують право на землю.

При створенні землекористування несільськогосподарських підприємств потрібно дотримуватися таких вимог:

• земельна ділянка має розмішуватися з урахуванням інтересів усіх галузей і категорій підприємств;

• розташування ділянки має створювати територіальні умови для нормального функціонування підприємства;

• відповідність природних умов, площі й конфігурації вимогам створюваного землекористування підприємства;

• забезпечення раціонального використання земель, що залишаються у користуванні існуючих землекористувачів, і зниження витрат на поліпшення угідь;

• забезпечення збереження цінних сільськогосподарських угідь;

• порушення внутрішньогосподарської організації території, а також компактності й цілісності сільськогосподарського землекористування мають бути найменшими;

недопущення порушень в охороні навколишнього природного середовища.

На цій основі при проектуванні можна сформулювати такі принципи:

1. Незаперечний пріоритет сільськогосподарського виробництва.

2. Абсолютна економія земель від нераціональної їх витрати.

3. Повне врахування впливу несільськогосподарських підприємств на використання землі й охорону навколишнього природного середовища.

Проект створення землекористування підприємств несільського­сподарського призначення складається з таких частин:

• Установлення й обгрунтування площі попередньо погодженої земельної ділянки.

• Впорядкування розташування ділянки на території землекористування, з якого вилучається земельна ділянка.

• Визначення складу й цінності земель у межах створеного зем­лекористування несільськогосподарського підприємства.

• Виявлення негативних наслідків вилучення й розроблення заходів щодо їх запобігання.

• Визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва.

• Визначення видів і розмірів збитків землекористувачів, ураховуючи

упущену вигоду.

• Підготовка технічних умов для зняття, зберігання й використання

родючого шару ґрунту з ділянки, що відводиться.

• Проведення рекультивації порушених земель.

• Підготовка пропозицій за умовами надання земельної ділянки.

• Розроблення пропозицій щодо реорганізації (впорядкування)

існуючих землекористувань.