
- •§ 4. Криволінійні інтеграли першого роду (по довжині дуги) і їх застосування в задачах фізики.
- •Фізичні задачі, які приводять до обчислення криволінійного інтеграла першого роду
- •Завдання 12
- •Розділ іі. Невластиві інтеграли Рімана §1. Теоретичні питання.
- •§ 2. Означення невластивих інтегралів першого і другого роду. Збіжність невластивого інтеграла від невід’ємної функції.
- •Завдання 13
- •§ 3. Абсолютна і умовна збіжність невластивих інтегралів.
- •Завдання 14
- •Завдання 15
- •§4. Інтеграли Ейлера: гама і бета функції
- •Завдання 16
§ 4. Криволінійні інтеграли першого роду (по довжині дуги) і їх застосування в задачах фізики.
Означення
(гладкої дуги). Для простоти розглянемо
плоску криву (дугу) Г,
яку описує векторна функція
.
Побудуємо поділ
.
Кожному значенню
параметра
відповідає точка
.
Знайдемо довжину ламаної, вписаної в
Г:
.
Довжиною дуги
Г
називають
,
якщо
,
тоді Г
називають спрямлюваною,
а
–
її довжиною.
Дугу
Г називають
гладкою,
якщо
і
для
.
Теорема 1:
гладка дуга спрямлюється і
, де
;
для гладкої незамкненої дуги
;
довжина гладкої дуги в малому еквівалентна довжині хорди, що її стягує.
Означення
(параметризація гладкої дуги). Для
гладкої дуги Г
введемо новий параметр
– довжина дуги від точки А
(
)
до змінної точки М(t)
(
),
– строго монотонно зростає на
:
,
і
.
Параметр
називають натуральним
параметром.
Означення
(криволінійного інтеграла першого
роду).Розглянемо гладку криву Г:
,
для
.
Введемо натуральний параметр
і побудуємо поділ
.
Кожному значенню
параметра l
на дузі Г
відповідає точка. Позначимо через
точку, яка відповідає значенню параметра
.
Нехай на Г
задано функцію
.
Побудуємо інтегральну суму
.
Якщо існує
і не залежить від поділу
,
вибору точки
і вибору прямування
,
тоді цю границю називають криволінійним
інтегралом першого роду (по довжині
дуги) і
позначають
.
Формули обчислення криволінійного інтеграла першого роду
Г задано параметрично: , для , на Г задано функцію
, тоді
(1)
(У випадку плоскої кривої координата z відсутня (z = 0)).
Г задано явно:
або
– плоска крива. За умов
,
, тоді
(2)
Г – плоска крива, яку задано у полярній системі координат,
;
,
тоді
(3)
Фізичні задачі, які приводять до обчислення криволінійного інтеграла першого роду
Задача 1. Маса дуги (заряд розподілений вздовж Г)
, (4)
де
–
густина маси (густина заряду:
або
),
яку задано у кожній точці
.
Задача
2.
Центр ваги плоскої дуги:
,
, (5)
де
– масса дуги
,
–
густина маси у точці
(якщо дуга однорідна, то вважають, що
,
тоді
).
Теореми Гульдіна:
1.
.
2.
,
де
– центр мас дуги Г,
–
масса дуги
.
Задача 3. Для плоскої фігури
статичні моменти
відносно осей Ох
і Оу
відповідно
,
(6)
Задача 4. Для плоскої гладкої дуги Г статичні моменти відносно осей Ох і Оу відповідно
,
(7),
моменти інерції відповідно осей Ох і Оу
,
(8)
Задача 5. Центр ваги плоскої фігури (див. задачу 3)
,
,
де S –
площа фігури (9)
Завдання 12
Знайти масу (заряд),
розподілену вздовж дуги Г, якщо задана
густина розподілу маси (заряду)
,
Г – відрізок прямої
між точками А(0,0) та В(1,1),
.
Г – верхня половина кола
між точками А(а,0) та В(–а,0),
,
.
Г – дуга параболи
між точками А(0,0) та В(4,
),
.
Г – перша арка циклоїди
, ,
.
Г – дуга кривої
між точками, які відповідають
,
,
.
Г – відрізок прямої
між точками А(0,–2 ) та В(4,0),
.
Г – контур прямокутника зі сторонами, які утворені прямими
,
.
Г – контур трикутника з вершинами у точках О(0,0), А(1,0) та В(0,1),
.
Г – дуга гіперболічної спіралі
від точки А(
) до В(
),
.
Г – дуга циклоїди , між точками А(
) та В(
), .
Г – дуга кривої
, між точками А( ) та В( ),
.
Г – дуга логарифмічної спіралі
,
, яка лежить всередині кола
, .
Г – дуга кривої
між точками А( ) та В(
),
.
Г – дуга спіралі
,
між точками А( ) та В( ),
.
Г – коло
, ,
Г – коло, що є перетином поверхонь
, ,
,
.
Знайти координати центра мас
277.
однорідної дуги циклоїди
,
;
278.
однорідного півкола
;
279.
однорідної дуги ланцюгової лінії
,
;
280.
однорідної дуги астроїди
,
,
що лежить вище осі Ох.
Знайти статичний момент
281.
верхньої частини еліпса
,
,
відносно осі Ох;
282.
дуги параболи
,
,
відносно осі Ох;
283. дуги параболи , , відносно осі Оy;
284.
дуги кривої
,
,
відносно осі Ох;
285.
фігури, обмеженої лініями
,
відносно осі Ох;
Знайти момент інерції
286.
дуги кола
,
,
відносно осі Оy;
287.
дуги ланцюгової лінії
,
,
відносно осі Ох;
288. дуги ланцюгової лінії , , відносно осі Оy;
289. користуючись теоремою Гульдіна, знайти центр мас дуги астроїди , ;
290. користуючись теоремою Гульдіна, знайти центр мас фігури, обмеженої віссю Ох і однією аркою циклоїди , .