6.6.3 Систематичне позакласне навчання географії

Розглянемо такіформи-підвиди систематичного позакласного навчання географіїяк тиждень географії, географічна конференція, географічний вечір і географічна олімпіада.

Так, перша із вищезазначених форм-підвидів – тиждень географії– є загалом інтеграцією низки форм-підвидів, у т.ч. супутніх, як власне систематичного, так і епізодичного (що залучається до систематичного) позакласного навчання географії. Така інтеграція ґрунтується на поєднанні індивідуальної, групової та масової форморганізації навчально-пізнавальної діяльностішколярів, приваблюючиїх емоційністю та можливістютворчо проявити себе.

Завдання тижня географії – розвиток зацікавленості учнів у вивчанні географії, підтримка їхньої орієнтації на географічні професії та виховання любові до рідного краю та Батьківщини.

Тиждень географії може системно реалізовуватися шляхом:

– підготовки й оформлення плану проведення тижня;

– підготовкита проведення Дня географії у кожному класі (у сукупності класів);

– виготовлення тематичних презентацій з конкурсом на кращу презентацію;

– проведення екскурсій у музеї, на підприємства, до метеостанцій тощо;

– демонстрації науково-популярних і художніх фільмів;

– проведення масових дидактичних ігор: квесту, турніру, КВК;

– проведення тематичних конкурсів;

– організацію географічної конференції;

– зустрічі з науковцями, мандрівниками та іншими представниками професій географічного спрямування;

– організацію конкурсу туристської"бардівської" пісні;

– здійснення туристських походів;

– проведення географічних вечорів;

– проведення диспутів і/чи дебатів.

План проведення тижня географії має бутирозміщено на шкільному географічному сайті та вивішено у вестибюлі школи за кілька тижнів до початку тижня. Програма тижня у ціломувизначається можливостями школи та може міститинайрізноманітніші форми організації навчального процесу.

Географічна конференція ("самостійна" чи у складі тижня географії) як форма-підвид систематичного позакласного навчання географіїдає змогу ретельно вивчати цікаві й актуальні питання, залучати до самостійної навчально-пізнавальної роботи широке коло учнів, систематизувати й узагальнювати знання з географії та інших, поєднаних з нею дисциплін. Найчастіше конференціяорганізовується для учнів старших класів.

Проведенню географічної конференції передує копітка підготовча робота. Зазвичай, за місяць-півтора до цієї події вчитель повідомляє учням проблему, що виноситься на конференцію, та її план, список обов’язкової та додаткової літератури, теми доповідей і співдоповідей та строки проведення консультацій. Учні пишуть реферати з теми конференції та готують їхні презентації в електронній формі. Успіху конференції може сприяти створення спеціальногоweb-сайту, на якому може міститися вся необхідна інформація щодо неї.

Для проведення конференції доцільно застосовувати нетрадиційні форми проведення навчання, зокрема із залученням елементів дидактичної гри (див. п.6.3.3). Тобто при цьому, відповідно до теми конференції, учні матимуть змогу виступати у ролі журналістів, політиків, спеціалістів-практиків, науковців тощо.

На географічній конференції учні мають робити доповіді, ставити й відповідати на запитання, відстоювати свої погляди та аналізувати контраргументи опонентів. у ціломуконференція має проходити у формі жвавого спілкування та коректного диспуту ітільки за таких умов буде досягнуто її дидактичну мету.

Географічний вечір як форма-підвид систематичного позакласного навчання географіїтеж, як і конференція, може проводитися як у складі тижня географії, так і окремо від нього. Тематику такого вечору найчастіше поєднують з видатними географічними датами, святами рідного міста (селища, села) тощо.

Рекомендована послідовність дій при організації географічного вечора містить:

– визначення тематики вечора;

– добір необхідної географічної інформації;

– написання сценарію;

– оформлення приміщення, де відбуватиметься вечір;

– підготовка музичного супроводу;

– запрошення гостей (за потреби);

– вирішення організаційних питань.

Тематика географічного вечора визначається, зазвичай, вчителем і учнями, які відвідують географічні факультативи чи гуртки, з огляду на те, що вони мають брати активну участь у його підготовці. Якщо вечір проводиться вперше, то основну роботу з проектування його сценарію бере на себе вчитель. Надалі це можуть робити самі старшокласники. Підготовча робота розпочинається за півтора-два місяці до проведення вечора, щоб уникнути перевантаження учнів, які беруть участь у його організації.

Винятково цікавим можестати для учнів географічний вечір, на який запрошуються видатні вчені-географи, мандрівники, письменники. Освітньо-виховне значення такого вечора багатоаспектне: це і поглиблення інтересу до географії, і професійна орієнтація, і знайомство з історією та сучасним розвитком географічної науки.

Слід зазначити також, що і географічний вечір, і географічна конференція наразі у школі є фактично епізодичними формами позакласного навчання, хоч, на нашу думку вони були б значно дидактично ефективнішими як систематичні.

Наступною, "дидактично потужною" формою-підвидомсистематичного позакласного навчання географії є географічна олімпіада, яка Л.М. Булавою ([??]) кваліфікується і як масовий вид інтелектуальних змагань учнів.Метою проведення такої олімпіади є залучення великої кількості учнів у позакласну навчально-пізнавальну діяльність з географії, підвищення інтересу до географічних знань і удосконалення специфічних для географії вмінь учнів. Участь у географічній олімпіаді дає змогу школярам вирішити питання щодо виборушкільного географічного курсу для поглибленого вивчання, що у подальшому може допомогти їм навіть визначити майбутню професію. Окрім того, участь великої кількості учнів у подібному інтелектуальному змаганні сприяє підвищенню статусу географії як шкільного предмета.

Географічна олімпіада може проходити на шкільному (І етап), районному чи міському (ІІ етап), обласному (ІІІ етап) та всеукраїнському (ІV етап)рівнях. Під час підготовки учнів до олімпіади різних рівнів учитель має, з одного боку, підвищувати загальний інтерес учнів до географічних знань, а з іншого – виявляти тих, хто у майбутньому пов’яже свою професійну діяльність з географією.

Важливе значення для підготовки географічної олімпіади має складання її запитань і завдань. Оскільки провідною метою шкільної географічної освіти є формування географічногобачення світу, то під час створення завдань для олімпіад слід враховувати знання й вміння, що формувались не тільки упродовж поточного навчального року, а й усіх попередньо вивчених курсів.

У І (шкільного рівня) етапі географічної олімпіади беруть участь учні 7–11-х класів за їхнім бажанням, без обмежень кількості учасників і у строки, визначені наказом адміністрації школи.

На цьому етапі загальна кількість теоретичних і практичних географічних запитань і завдань становить не більше чотирьох. запитання тазавдання мають бути доступними для більшості учасників, але за змістом і рівнем складності вони мають відрізнятися від тих, що є у підручнику. Відповіді учнів не можуть зводитися лише до переказу змісту параграфів. Тобто, слід обирати запитання та завдання проблемного характеру, тобто такі, що вимагають творчого підходу до відповідей на них і їхньоговиконання. Бажано, щоб два-три запитання чи завдання відповідали програмі поточного року, а одне-два – програмі попередніх курсів шкільної географії. Тільки на цьому етапі олімпіади вчитель може дозволити учням користуватися картографічно-геоінформаційним матеріалом.

За результатами перевірки робіт учасників учитель мусить, зібравши учнів, проаналізувати відповіді, вказати на оптимальні шляхи вирішення завдань, виправити типові помилки та назвати переможця, який братиме участь у наступному етапі географічної олімпіади. Необхідно піклуватися про те, щоб при цьому панував позитивний психологічний клімат і виникало бажання дітей й надалі поліпшувати й поглиблювати свої знання та вміння.

У ІІ етапі (районного чи міського рівня) географічної олімпіади беруть участь учні 7–11-х класів, переможці шкільних олімпіад (як правило, по одному від кожної школи). На цьому етапі рекомендується не більше п’яти завдань: два-три теоретичні та два-три практичні. Бажано, щоб: одне-два завдання були доступними для виконання більшістю учасників (були адекватні програмі з географії відповідного класу); два-три ґрунтувалися на географічному аналізі, синтезі, порівнянні й узагальненні знань, здобутих за весь попередній період вивчання географії, а одне теоретичне чи практичне завдання частково виходило за межі шкільної програми.

Користування картографічно-геоінформаційним матеріалом, будь-якими посібниками, кишеньковими комп'ютерами, мобільними телефонами тощо під час вирішення завдань учасникам ІІ-го етапу олімпіади категорично забороняється. Члени оргкомітету після закінчення виконання учнями всіх завдань шифрують авторство їхніх робіт і у такому вигляді передають їх на перевірку членам журі. Роботи, як правило, перевіряються у день змагань. Після оголошення результатів, кожен з учасників у визначений оргкомітетом час (зазвичай упродовж доби після оприлюднення результатів) має право оскаржити їх. При цьомуу письмовій апеляційній заяві, поданій учнем до оргкомітету (на ім’я голови апеляційної комісії) слід чітко визначити питання, з оцінкою якого він не погоджується.

У ІІІ етапі (обласного рівня) географічної олімпіади беруть участь учні 8?–11-х класів – переможці попереднього етапу. Змагання проводяться у два тури: теоретичний і практичний. Вимоги до організації та проведення цього етапу принципово нічим не відрізняється від вимог до попереднього.

Для проведення змагань рекомендується 6–7 завдань. У теоретичному турі доцільно запропонувати 3–4 теоретичні завдання та 20 тестових чи експрес-завдань, у практичному – 3–4 практичні завдання. Зміст завдань, спрямованих на застосування міжпредметних зв’язків і перевірку знання актуальних географічних проблем сучасності, має бути продуктивного, проблемного чи творчого рівня. Орієнтовна тривалість виконання завдань першого туру має становити 3 години, а другого – 2–3 години.

За результатами обласної олімпіади двох-трьох учнів, представників від кожногоз 7?8?–11-го класів, які посіли найвищі місця, викликають на відбіркові збори як кандидатів до обласної команди для проходження додаткової підготовки й тренувань. Із їхнього числа на конкурсній основі обирають остаточний склад обласної командидля участі у ІV (всеукраїнського рівня) етапі географічної олімпіади.При цьому кількість учасників обласної команди залежить від рейтингу виступів представників області всеукраїнській олімпіаді за попередні два роки.

Таблиця 6.10 – Вимоги до моделювання запитань ізавдань географічної олімпіадирізного рівня складності (розроблено у співавторстві з Л. М. Булавою, [ ])

Рівень складності запитань і завдань	Характер навчально-пізнавальної діяльності учнів	Рівень сформованості географічних знаньі умінь учнів
І – репродуктивний	Засвоєння навчального матеріалу за підручником і зі слів учителя; його відтворення за відомим зразком	Знання фактичного матеріалу, типових планів і характеристик, розуміння понять і термінів
ІІ – продуктивний	Самостійне засвоєння знань і вмінь; їхнє відтворення у зміненій ситуації	Уміння застосовувати здобуті знання на практиці, наводити приклади, розпізнавати об’єкти, процесита явища довкілля за аналогією
ІІІ – проблемний	Самостійне застосування здобутих знань і набутих умінь за виникнення суперечностей у заданій проблемній ситуації (реальній чи змодельованій)	Уміння виявляти, пояснювати причинно-наслідкові й просторові зв’язки у довкіллі (у межах запропонованої проблемної ситуації)
ІV – творчий	Самостійне застосування здобутих знань і набутих умінь у проблемній ситуації, яка є прихованою, і яку слід виявити іззазначенням (запропонуванням) шляхів її вирішення	Рівень уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові й просторові зв’язки у довкіллівідповідає сформованому загальному географічному баченню світу

Успіх учнів на різних етапах олімпіади з географії здебільшого залежить від того, які запитання та завдання пропонує їм учитель при урочному та позаурочному навчанні. З огляду на це, учителямза такого навчання необхіднобрати до уваги і вимоги до моделювання запитань і завдань олімпіади різного рівня складності, які передбачають певний характер навчально-пізнавальної діяльності та рівень сформованості географічних знань і умінь учнів (табл.6.10).