Сільське господарство

Ця галузь характеризується високою продуктивністю і мінімальною зайнятістю. За вартістю продукції передує тваринництво. Його кормову базу становлять зернові, в першу чергу ячмінь, і природні або сіяні трави. Частину кормів Канада купує в США. Головними сільськогосподарськими ареалами є південь Степових провінцій і південь провінцій Онтаріо і Квебек. Вони розірвані територіально, мають неоднакове природне середовище і неоднаковий характер виробництва. Південь Степових провінцій — це північна частина американських степів-прерій. Тут зосереджено 4/5 угідь і виробляється 1/2 продукції сільського господарства Канади. Це район монокультури ярої пшениці, один з найбільших у світі. Крім неї, вирощують ячмінь і олійні: канолу (різновид рапсу) і льон. Природні пасовища на західних та північних окраїнах «пшеничного поясу» в провінції Альберта — головна зона вирощування великої рогатої худоби на м'ясо. Південь провінцій Онтаріо і Квебек має більш м'який, вологий клімат і довший вегетаційний період. На район припадає понад 1/3 сільськогосподарського виробництва країни. Воно тут інтенсивніше, ніж у преріях, і різноманітніше. Зернові мають допоміжне, другорядне значення. Головна продукція — молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней і птиці, яйця, овочі і фрукти помірних широт. Важливими для Канади традиційно залишаються рибальство і хутровий промисел.

Транспорт

Розвинені всі сучасні види транспорту. Як і США, країна насичена автомобілями і вони є головним засобом перевезення людей. Дві трансканадські залізниці і одна трансканадська автострада перетинають країну в її південній частині від Атлантичного до Тихого океану. Довжина кожної з цих трас приблизно 8000 км. Створено мережу трубопроводів, які з'єднують нафтогазові промисли провінції Альберта зі споживачами нафти і природного газу. Це трансканадський нафтопровід (3000 км) до міста Сарнія на березі озера Онтаріо і з відгалуженням у Приозер'я США; нафтопровід «Транмаунтін» через Кордильєри в Тихоокеанські штати США; трансканадський газопровід до Монреаля (3750 км); газопровід до штату Каліфорнія в США (3200 км). Важливу роль відіграє внутрішній водний транспорт. На Великих озерах, берегах річки і затоки Святого Лаврентія багато портів. Найбільшими морськими портами є Ванкувер і Монреаль. Серед центрів повітряних сполучень виділяються передусім Торонто, Монреаль і Ванкувер. Специфічною проблемою Канади є зв'язки з необжитими районами. Навіть у маленьких поселеннях «Коридора Середньої Канади» функціонують аеропорти. Взимку широко використовується аеросанний транспорт (снігоходи).

Зовнішня торгівля

Канада експортує понад 30 % свого ВНП. Більш як 2/3 її експорту та імпорту припадає на США. Автомобілі та їх частини й різна машинобудівна продукція ввозиться і вивозиться в обох напрямках — із США в Канаду і з Канади в США. Решту вивозу Канади становить продукція її експортних галузей (нафта, природний газ, руди металів і самі метали, алюміній, деревина, целюлоза, газетний папір, риба), найбільшим ринком для якої є США. Канадський імпорт також включає електроніку, наукові інструменти, хімікати, фрукти й овочі. Канада веде широку торгівлю також з Японією, Великобританією та Німеччиною. Канадське вугілля експортується в Японію, зерно — в Японію, Китай, країни СНД.