136. У якому рядку всі прислівники утворено префікса­льним способом?

1. Післязавтра, назавжди, донині, відколи, абияк.

2. Наскрізь, позаторік, ніколи, відколи, стрімголов.

3. Надовго, ніде, відтоді, серйозно, удесятерьох.

4. Інколи, незрозуміле, вогко, тихо-тихо, тайкома.

5. Позавчора, занадто, будь-коли, назовсім, двічі.

137. У якому рядку до складу всіх словосполучень вхо­дять прислівники зі значенням способу дії?

1. Дивитися спідлоба, говорити заочі, співати вголос, робимо залюбки, вчинив навпаки.

2. Говорити пошепки, стояти пліч-о-пліч, пропасти безвісти, відбудеться завтра, працювати надміру.

3. Дивитись звисока, злегка почервонів, йти по од­ному, зробити потай, багато розмовляти.

4. Працювати так-сяк, розбити дощенту, наїстися вво­лю, бачити від ранку до вечора, зіграти внічию.

5. Розмовляти віч-на-віч, звикали мало-помалу, при­знались привселюдно, відбулося наприкінці, про­мовити сонно.

138. У якому рядку всі прислівники мають значення при­чини дії?

1. Здуру, з переляку, спросоння, спересердя, зозла.

2. Зопалу, змолоду, згарячу, наперекір, навмисне.

3. Вволю, вплач, врозтіч, дотла, навиворіт.

4. Зісподу, ззаду, скраю, убік, всередині.

5. На світанку, навік, навіки, на весну, навесні.

139. У якому рядку всі прислівники вжито у формі найви­щого ступеня порівняння?

1. Найвеселіше, щонайтепліше, якнайдужче, найпри­ємніше, затемна.

2. Наймілкіше, якнайгірше, щонайдовше, найвище, звисока.

3. Найлегше, щонайпростіше, якнайтяжче, найспокійніше, злегка.

4. Найпротивніше, якнайменше, щонайрадісніше, наймудріше, щонайміцніше.

5. Найпривабливіше, якнайсильніше, щонайліпше, найтісніше, влучніше.

140. У якому рядку всі прислівники утворено злиттям ос­нов?

1. Праворуч, мимоволі, нашвидкуруч, водночас, розгонисто.

2. Силоміць, ліворуч, самохіть, босоніж, втридорога.

3. Насамперед, голіруч, воднораз, мимохіть, щодня.

4. Водночас, натщесерце, горілиць, пліч-о-пліч, вручну.

5. Торік, самовіддано, мимохідь, восени, позаторік.

141. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?

1. В/голос, в/нічию, в/ручну, до/нині, до/речі.

2. С/початку, на/певно, зав/вишки, на/взнак, під/час.

3. З/верху, на/зустріч, у/бік, під/ряд, в/цілому.

4. На/вдивовижу, на/диво, в/плач, в/десятеро, на/гора.

5. 3/давна, в/день, в/ночі, за/очі, в/трьох.

142. У якому рядку правильно подано відповідь на запи­тання: як твориться проста форма вищого ступеня порівняння?

1. За допомогою суф. -ш-.

2. За допомогою суф. -енн-.

3. За допомогою суф. -іш-.

4. За допомогою суф. -езн-.

5. За допомогою суф. -іш-, -ш-.

143. У якому рядку прислівників ступені порівняння тво­ряться від інших основ?

1. Багато, мало, погано, гарно, добре.

2. Дуже, бридко, марудно, тяжко, дорого.

3. Вільно, вимогливо, впевнено, вірно, вузько.

4. Косо, голосно, доволі, тьмяно, швидко.

5. Насухо, далеко, звичайно, щиро, впевнено.

144. У якому рядку допущено помилку при творенні сту­пенів порівняння прислівників?

1. Довше, найлегше, щонайнижче, якнайдужче, ще краще.

2. Значно вужче, щонайважче, якнайповільніше, зручніше, сухіше.

3. Ще міцніше, найнепривабливіше, значно спокій­ ніше, якнайлегше, трохи менше.

4. Різкіше (різкіш), найбільш дорожче, щонайпростіше, аморальніше, куди вище, трохи раніше.

5. Більше, значно веселіше, трохи сумніше, куди дбайливіше, твердіше.