
- •1. Характеристики мостового крана
- •1.1. Підбір типових конструкцій
- •1.1.1. Характеристика району будівництва
- •1.1.2. Склад покрівлі , вибір утеплювача
- •1.1.3. Розташування конструкцій
- •1.2.1. Навантаження від маси покриття
- •Навантаження від маси підкранових балок
- •Навантаження від власної маси колон
- •Навантаження від маси стінових панелей та вікон
- •Снігове навантаження
- •Навантаження від мостових кранів
- •Вітрове навантаження
- •Розрахункова схема рами
- •2. Розрахунок середньої колони
- •2.1. Матеріали для проектування
- •2.2. Розрахунок надкранової частини колони
- •2.3. Розрахунок підкранової частини колони
- •2.4. Розрахунок кранової консолі
- •3.4.Перевірка висоти підошви фундамента
- •3.5.Розрахунок вертикальної арматури підколонника
- •Необхідна площа перерізу арматури при симетричному армуванні
- •3.6.Розрахунок арматури підошви фундаменту
- •3.6.1. Розрахунок в напрямку довгої сторони.
- •Тиск під підошвою в перерізі
- •Розрахунок в напрямку короткої сторони.
- •4. Розрахунок і конструювання арки
- •4.1. Матеріали для проектування
- •4.2. Навантаження на арку, визначення зусиль в елементах
- •4.2. Розрахунок міцності затяжки
- •4.3. Визначення втрат попереднього натягу арматури затяжки
- •4.4. Розрахунок тріщиностійкості перерізів затяжки
- •4.5. Перевірка міцності затяжки при обтиску бетону
- •4.6. Розрахунок міцності нормальних перерізів верхнього пояса арки
- •4.7. Розрахунок міцності похилих перерізів верхнього пояса арки
- •4.8. Розрахунок міцності та тріщиностійкості підвіски арки
- •Література
4.2. Розрахунок міцності затяжки
Арматуру затяжки підбираємо як для центрально розтягнутого елемента з умови міцності. Необхідний переріз арматури:
Asp = H / Rs = 1277 / 1175 = 10,87 см2.
Приймаємо 9 стержнів К – 19 ø14 (Asp = 11,58 см2).
4.3. Визначення втрат попереднього натягу арматури затяжки
При умові експлуатації арки в закритому приміщенні затяжка відноситься до конструкції 3-ої категорії тріщиностійкості, але гранична ширина розкриття тріщин мала (acrc = 0,2 мм). Арматура напружується механічним способом на упори:
Призначаємо величину попереднього напруження σsр =0,7 * Rs,ser = 0,7 * 1410 = 987 МПа.
Перевіряємо умову: σsр + ∆σsр = 987 + 49,35 = 1036,35 МПа < Rs,ser = 1410 МПа;
σsр - ∆σsр = 987 – 49,35 = 937,65 МПа > 0,3 * Rs,ser = 423 МПа, де ∆σsр = 0,05 * σsр = 0,05 * 987 = 49,35 МПа. Умови виконуються.
Обчислюємо втрати попереднього напруження арматури. Перші втрати:
Від релаксації напружень в арматурі:
σ1 = 0,1 * σsр – 20 = 0,1 * 987 – 20 = 78,7 МПа.
Від деформації анкерів:
σ3 = ∆l / l * Еsр = (0,2 / 3200) * 18 * 104 = 11,25 МПа,
де ∆l = 2 мм; l – фактична довжина стержня, відстань між упорами стенда.
Від деформації металевої форми при відсутності даних про неї:
σ5 = 30 МПа.
Від деформації бетону внаслідок швидко набігаючої повзучості:
P1 = Asp (σsр - σ1 – σ3 – σ5) = 11,58 * (987 – 78,7 – 11,25 – 30) * 100 = 1004044 Н = 1004 кН.
σbр = P1 / Ared,1 = 1004044 / 2040,4 * 100 = 4,92 МПа.
Rbр = 0,7 * В = 0,7 * 35 = 24,5 МПа.
σbр / Rbр = 4,92 / 24,5 = 0,2 < α = 0,25 + 0,025 * Rbр = 0,25 + 0,025 * 24,5 = 0,86.
σ6 = 40 * (σbр / Rbр) = 40 (4,92 / 24,5) = 8 МПа.
Перші втрати складають:
σlos1 = σ1 + σ3 + σ5 + σ6 = 78,7 + 11,25 + 30 + 8 = 127,95 МПа.
Другі втрати:
Від усадки бетону В35 σ8 = 35 МПа.
σsр1 = σsр - σlos1 = 987 – 127,95 = 859,05 МПа;
P1 = Asp σsр1 = 11,58 * 859,05 = 995 кН.
σbр = P1 / Ared,1 = 995000 / 2040,4 * 100 = 4,88 МПа.
σbр / Rbр = 4,88 / 24,5 = 0,2 < α = 0,75
Від повзучості бетону: σ9 = 150 * α * (σbр / Rbр) = 150 * 0,85 * (4,88 / 24,5) = 25,5 МПа.
Сумарне значення других втрат: σlos2 = σ8 + σ9 = 35 + 25,5 = 60,5 МПа.
Повні втрати: σlos = σlos1 + σlos2 = 127,95 + 60,5 = 188,45 МПа.
Значення попереднього напруження в арматурі з врахуванням всіх втрат:
σsр2 = σsр - σlos = 987 – 188,45 = 798,55 МПа.
Сила обтиску бетону з урахуванням всіх втрат:
Р2 = Asp * σsр2 = 11,58 * 798,55 = 9247,21 МПа*см2 = 924,7 кН.
4.4. Розрахунок тріщиностійкості перерізів затяжки
Перевіряємо переріз затяжки по утворенню тріщин. Розрахунок виконуємо з урахуванням коефіцієнта точності натягу γsp = 0,9.
Ncrc = Rbt,ser (A + 2αAsp) + γsp P2 = 1,95 * (172400 + 2 * 5,22 * 1158) + 0,9 * 924700 = 1192 кН.
Так як значення розпора: Hact = 1021,6 кН < Ncrc = 1192 кН
то тріщини в затяжці не утворюються.
4.5. Перевірка міцності затяжки при обтиску бетону
Визначаємо зусилля обтиску бетону як для центрально-обтиснутого елемента всією напруженою арматурою. При натягу арматури на упори міцність затяжки перевіряємо з умови:
(σsр1 – 330) * Asp = (945 – 330) * 11,58 = 712,2 кН < A * R/b = 172400 * 14,12 = 2434 кН,
де R/b – призмова міцність бетону до моменту його обтиску, визначена по інтерполяції.
де попереднє напруження з урахуванням перших втрат:
σ
sр1
= (σsр - σlos1)
* γsp = (987 – 127,95) * 1,1
= 945 МПа.
Рис. 4.2. Переріз затяжки арки