Тема № 2. Загальна характеристика конституцій та інших джерел державного (конституційного) права зарубіжних країн Перелік питань до самостійної роботи:

Поняття конституції, її сутність та зміст.

Способи прийняття, зміни та скасування конституцій в зарубіжних країнах.

Види конституцій та їх класифікація.

Конституційний нагляд за рубежем: його об’єкти, види та органи.

Особливості конституцій:

• США;

• Великобританії;

• ФРН;

• Японії;

• Італії;

• Франції.

Скласти порівняльну характеристику конституцій США, Великобританії, Франції, ФРН, Італії, Японії, Росії за основними критеріями існуючої класифікації для конституцій.

№ п/п	Назва країни	Критерії порівняння
		За формою	За часом дії	За політичним режимом	За формою правління	За способом внесення змін
1.	США	кодифікована	постійна	демократична	республіканська	Жорстка
2.	Великобританії	не кодифікована	постійна	демократична	монархічна	Гнучка
3.	Франції	кодифікована	постійна	демократична	республіканська	Жорстка
4.	ФРН	кодифікована	постійна	демократична	республіканська	Жорстка
5.	Італії	кодифікована	постійна	демократична	республіканська	Жорстка
6.	Японії	кодифікована	постійна	демократична	монархічна	Жорстка
7.	Росії	кодифікована	постійна	демократична	республіканська	Жорстка

Методичні вказівки.

Розгляд теми доцільно розпочати з визначення поняття „конституція”. Також доцільно підкреслити, що в сучасній науці державного (конституційного) права термін „конституція” застосовується в двох основних значеннях: конституція фактична та конституція юридична. Студентам необхідно дати визначення фактичної та юридичної конституції, а також охарактеризувати її основні юридичні властивості: основний закон держави; вища юридична сила; прийняття та зміна в ускладненому порядку; особливий об’єкт регулювання.

Визначаючи сутність конституції слід підкреслити, що з цього приводу у представників різних юридичних шкіл єдина точка зору відсутня. Школа природного права бачить в ній свого роду суспільний договір, нормативісти - вищу, основну норму, інституціоналісти - статут не лише держави а й корпоративної організації суспільства в цілому, марксизм-ленінізм - продукт класової боротьби та закріплення її результатів. В сучасній науці прийнято розглядати суть конституції як юридичного та ідеологічного документів.

Щодо змісту конституції, тут слід підкреслити, що в наш час в світі нараховується більше ста діючих конституцій, які відрізняються між собою за часом прийняття, структурою, змістом. Кожна, з нині діючих конституцій, має свої специфічні індивідуальні риси. В них знайшли відображення спеціальні, національні політичні історичні регіональні та інші особливості відповідної країни. Одночасно конституціям притаманні спільні, співпадаючі риси: проголошення гасла народного суверенітету; проголошення та встановлення демократичних свобод громадян та підданих; визначення принципів організації системи вищих органів влади та порядок діяльності складових її підсистем. В сучасній науці конституційного права неодноразово робились і робляться спроби класифікувати конституції зарубіжних країн за різними ознаками. На наш погляд, студентам на семінарському занятті слід виділити наступні види класифікацій: за структурою (кодифіковані; не кодифіковані; і комбіновані); за юридичними ознаками (інструментальні та соціальні); за формою (писані та неписані); за порядком прийняття (даровані; прийняті представницьким органом, схвалені на референдумі); за періодом дії (постійні та тимчасові). Розкриваючи дану проблему, студенти мають можливість розглянути різні варіанти прийняття та внесення змін до конституцій.

Інститут конституційного контролю (нагляду) – один з найважливіших інститутів демократичної держави який виник 1803 році в США. Його правильне функціонування забезпечує дотримання основного закону та підтримує необхідну стабільність. Студентам необхідно визначити функції конституційного контролю, його об’єкти та суб’єкти. В сучасній світовій практиці виділяють два основних види здійснення конституційного контролю – децентралізований ( американський) та централізований (європейський). Студентам слід засвоїти, що конституційний контроль класифікується за різними підставами. За часом здійснення розрізняють попередній та подальший конституційний контроль; за формою конституційний контроль може бути абстрактним або конкретним; за змістом конституційний контроль може бути формальним або матеріальним; за обов’язковістю проведення конституційний контроль може бути обов’язковим або факультативним; за характером правових наслідків вирізняють консультативний та ухвальний конституційний контроль.

Важливим при розгляді теми є визначення студентами та курсантами компетенції органів конституційного контролю, а також порядку розгляду ними та вирішення конкретних справ.

Щодо останнього питання, то доцільним буде запропонувати студентам самостійно підготувати реферати, кращі з яких будуть розглянуті на семінарському занятті, перелік країн зазначених в плані, може бути розширеним за ініціативою студентів.

Література: основна [ 1, 9, ]; додаткова [ 35, 43, 56, 88, 89, 110, 113, 102 ]