
- •Тема 1 Предмет логіки як науки. План лекції:
- •Питання для самостійної роботи
- •Істинність і правильність мислення.
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Тема 2 Поняття як форма мислення План лекції:
- •Семінар: Специфіка поняття як форми мислення
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання і завдання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Тема 3 Судження як форма мислення. План лекції:
- •Семінар: Специфіка судження як форми мислення.
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання і вправи до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Тема 4 Умовивід як форма мислення. Види умовиводів. План лекції:
- •Семінар: Умовивід як форма мислення
- •Питання до самостійної роботи
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання до індивідуальної роботи
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
- •Тема 5 Закони правильного мислення
- •Семінар: Закони логіки
- •Допоміжна література:
- •Тема 6 Аргументація і процес формування переконань
- •Семінар: Доведення і спростування з погляду логіки
- •Методичні вказівки і рекомендації до семінару:
- •1. Тези - положення, істинність якого треба довести.
- •2. Аргументи (основи) - судження, які наводяться для доведення тези.
- •3. Демонстрація (форми доказу) спосіб логічного зв'язку тези з основою.
- •Питання до самостійної роботи
- •Питання до індивідуальної роботи
- •Теми творчих робіт:
- •Основна література:
Допоміжна література:
Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.
Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.
Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.
Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997
Тема 6 Аргументація і процес формування переконань
Існують різні тлумачення поняття «доведення»: як форми мислення, за посередництвом якої, на основі одних знань розкривається істинність або хибність інших знань, і як самого процесу використання цієї форми (тобто як логічної операції (процедури), або як сукупності логічних прийомів). Структура доведення: теза, аргументи і спосіб доведення. Види аргументів. Сильні і слабкі аргументи. Спосіб (форма) доведення. Основні види доведення: власне доведення і спростування. Прямі і непрямі доведення («апагогічні»). Розподільче доведення. Правила тези, аргументів і зв’язку тези із аргументами. Можливі логічні помилки в доведеннях. Мистецтво ведення полеміки і суперечки. Еристика. Правила полеміки. Значення теорії аргументації для науково-теоретичної і практичної діяльності людей.
Основні поняття: доведення, теза, аргумент, спосіб доведення, власне доведення, спростування, пряме доведення, непряме доведення («апагогічне»), розподільче доведення, полеміка, еристика.
Семінар: Доведення і спростування з погляду логіки
Доведення і спростування з погляду логіки(загальні положення).
Види доведень і спростувань.
Структура доведень.
Правила доведень.
Методичні вказівки і рекомендації до семінару:
1. Доведення і спростування з погляду логіки. Доцільно визначити, що будь-яке висловлене судження є або істинним або хибним. Воно може бути вважатися істинним тільки після перевірки. В істинності деяких положень можна переконатися шляхом безпосереднього зіставлення їх із дійсністю, за допомогою органів чуттів, у процесі практичної діяльності. Наприклад, щоб установити і перевірити істинність судження «Зараз на вулиці йде дощ», досить оглянути вулицю. Але переконатися в істинності того чи іншого положення безпосередньо не завжди можна. Так, істинність суджень про факти, що мали місце раніше, може бути встановлена і перевірена лише опосередковано, логічно, оскільки під час пізнання таких фактів вони вже не існують у дійсності і тому не можуть бути сприйняті безпосередньо. Потрібно з’ясувати різні тлумачення поняття «доведення», як форми мислення і як самого процесу використання цієї форми, (логічної операції, або як сукупності логічних прийомів). Термін «доведення» уживається в кількох значеннях:
- як джерела даних про факти, наприклад літописи, оповіді очевидців, мемуари тощо;
- як логічного процесу обґрунтування істинності одного судження за допомогою інших суджень, правильність котрих безсумнівна.
Доведення — це процес думки, що полягає в обґрунтуванні істинності якогось положення за допомогою інших положень, правильність котрих установлена раніше. У формальній логіці термін «доведення» уживається в значенні саме логічного процесу обґрунтування істинності одного судження за допомогою інших суджень. Тобто логіка вивчає доведення як мислений процес. Доведення є умовиводом. У більшості випадків доведення є складними, вони складаються не з одного, а багатьох умовиводів. Доказ тісно пов'язаний зі спростуванням. Досить часто людина не стільки доводить істинність висунутої тези, скільки спростовує якесь інше положення, котре вважає хибною підставою для доказу. Спростуванням називається процес мислення, за допомогою якого доводиться хибність якогось положення або неспроможність доведення в цілому.
Спростування — логічна операція, спрямована на зруйнування доведення шляхом встановлення хибності або необґрунтованості висунутої тези. Тезою спростування називають судження, яке треба спростувати. Аргументами спростування називають судження, за допомогою яких спростовується теза.
2. Види доведень і спростувань. За способом доведення докази поділяються на прямі й непрямі.
Прямим називають таке доведення, в якому з відомих передумов за встановленими правилами безпосередньо слідує теза, тобто істинність тези безпосередньо обґрунтовується наявними аргументами.
Непрямим називається таке доведення, в якому потрібно довести хибність антитези і на цій основі зробити висновок про істинність тези. Антитезою називається судження, що суперечить тезі.
Існують три способи (види) спростування:
- спростування тези (пряме і непряме);
- критика аргументів;
- виявлення неспроможності демонстрації.
Спростування тези, у свою чергу, здійснюється:
- спростування фактами;
- встановленням хибності (або суперечливості) наслідків, що випливають з тези;
- спростуванням тези через доведення антитези.
3. Структура доведення.
Будь-яке доведення складається з трьох частин: