Розділ 4. Розрахункова частина Завдання 1 і рівень

На основі показників скласти проект бюджету. Визначити суму доходів, суму видатків та визначити який є бюджет.

Проект бюджету

№	Надходження	Сума, млрд.грн.	№	Видатки	Сума, млрд.грн.
1.	Кошти, які надходять від НБУ	9,8	1.	Субсидії	3,2
2.	Акцизний податок	7,4	2.	Субвенції	6,0
3.	Ввізне мито	6,8	3.	Виплати, пов’язані з виконанням консульських функцій	8,8
4.	Кошти від реалізації надлишкового озброєння	0,2	4.	Погашення державного боргу України	11,8
5.	Збори за підготовку до державної реєстрації авторського права	0,8	5.	Витрати з проведення виконавчих дій	7,8
6.	Штрафні санкції	2,5	6.	Забезпечення зобов’язань України у космічній галузі	4,7
7.	Екологічний податок	0,9	7.	Потреби Збройних сил України	7,0
8.	Плата за адміністративні послуги	6,7	8.	Забезпечення Діяльності цивільної авіації	2,5
9.	ПДВ	17,6	9.	Програми щодо соц. захисту інвалідів	1,8
10.	Виконавчий збір	4,7	10.	Забезпечення природоохороних заходів	7,8
11.	Адміністративний збір	5,1	11.	Надання кредитів фермерських господарств	3,7
12.	Збори за підготовку державної реєстрації авторського права	0,3	12.	Програма утилізації твердого ракетного палива	6,0
13.	Власні надходження бюджетних установ	1,0	13.	Державна підтримка галузі тваринництва	5,9
14.	Надходження до фонду соц. захисту інвалідів	1,6	14.	Комплексна реалізація екологічної політики	2,7
15.	Надходження від приватизації державного майна	5,1	15.	Участь у миротворчих операціях	11,0
Всього	-	70,5	Всього	-	90,7

Доходи – Видатки = 70,5 – 90,7 = -20,2

Отже, бюджет дефіцитний (В>Д).

Іі рівень

У випадку дефіцитного бюджету запропонуйте методи його збалансованості. У випадку профіцитного бюджету запропонуйте методи його збалансованості. Зробити висновки.

Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

- державні позики;

- емісія грошей.

Державні позики відбивають взаємовідносини між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями як кредиторами. Державні позики класифікуються за різними ознаками.

Залежно від територіального розміщення вони поділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні характеризують залучення коштів від юридичних та фізичних осіб на внутрішньому фінансовому ринку даної країни. Зовнішні пов'язані з надходженням ззовні - від кредиторів інших країн, якими можуть бути як іноземні юридичні та фізичні особи, так і уряди чи урядові організації інших країн. Особливе місце займають кредити, які надаються міжнародними організаціями та міжнародними фінансовими інституціями.

За способом мобілізації розрізняють державні позики, які пов'язані з випуском в обіг державних цінних паперів, і такі, що оформляються відповідними угодами. За допомогою випуску цінних паперів здійснюється мобілізація вільних коштів юридичних та фізичних осіб. На підставі угод можуть надаватись міжурядові кредити та кредити від міжнародних фінансових інституцій.

За термінами надання державні позики поділяються на коротко-, середньо- та довгострокові. Короткострокові надаються на термін до одного року. Основним інструментом розміщення короткострокових державних зобов'язань є казначейські векселі. Середньострокові (1-5 років) і довгострокові (5-20 років) позики базуються на випуску в обіг облігацій.

Емісія грошей, на відміну від державних позик, є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію - знецінення грошей. Фактично емісія на цілі дефіцитного фінансування не вирішує проблеми браку коштів: грошей стає більше, однак вартість грошової одиниці знижується, тобто сукупна вартість грошей в обігу залишається незмінною і знову-таки недостатньою. Але, оскільки це виявиться тільки після випуску в обіг зайвих грошей, то на період складання і виконання бюджету грошову емісію можна використати для збалансування бюджету. Надалі все залежить від спрямування коштів дефіцитного фінансування. Інвестування в економіку дає можливість створити передумови для повернення грошей, а відтак і відновлення їхньої вартості. Фінансування соціальних видатків означає, що за рахунок зниження вартості грошей у поточному періоді, їх знову не вистачить у наступному, тобто потрібна буде нова емісія. Такий спосіб покриття бюджетного дефіциту веде до того, що інфляція переростає в гіперінфляцію, а остання - в галопуючу інфляцію, адже процес емісії набирає характеру геометричної прогресії.

Отже, економічна політика держави має бути спрямована на зменшення дефіциту бюджету за рахунок зменшення видаткової та збільшення дохідної частини бюджету. Для цього можна використовувати вище зазначені методи.