
- •Навчальна програма дисципліни
- •І. Загальні відомості
- •Іі. Зміст навчального мАтеріалу
- •Тема 1. Історія науки і техніки як гуманітарна дисципліна. Теоретико-методичні засади навчального курсу.
- •Тема 1.1. Накопичення знань, розвиток технологічних можливостей людства у найдавніші часи. Неолітична революція.
- •Тема 1.2. Наука і техніка давніх цивілізацій (Єгипет, Індія, Межиріччя, Китай).
- •Тема 1.3. Науково-технічні здобутки Античного світу.
- •Тема 2.1. Наука і техніка у середньовічні часи (V─хііі ст.).
- •Тема 2.2. Розвиток науки і техніки в період Відродження (xіv—XVI ст.).
- •Тема 2.3. Наукова революція xviі ст.
- •Тема 3.1. Виникнення технічних наук та інженерної освіти (середина хvііі — 70-ті рр. Хіх ст.
- •Тема 3.2. Розвиток науки і техніки у добу промислової революції (середина хvііі — 70-ті рр. Хіх ст.).
- •Тема 3.3. Науково-технічні досягнення кінця хіх — початку хх ст. Роль техніки в Першій світовій війні.
- •Тема 3.4. Розвиток науки і техніки у міжвоєнний період.
- •Тема 3.5. Наука і техніка в період Другої світової війни.
- •Тема 4.1. Науково-технічна революція другої половини хх ст.
- •Тема 4.2. Головні тенденції розвитку науки і техніки у добу інформаційного суспільства.
- •Тема 4.3. Сучасна Україна в контексті науково-технічного прогресу в світі.
- •Тема 4.4. Київський політехнічний інститут у міжнародних науково-технічних проектах.
- •Іv. Методичні вказівки
- •V. Навчально-методичні матеріали
- •V. Навчально-методичне забезпечення курсу Навчальні, навчально-методичні посібники
- •Основна література
- •Додаткова література
Іv. Методичні вказівки
При вивченні дисципліни рекомендується застосовувати загальнонаукові та специфічні принципи та методи історичної науки. Це дає студентам можливість засвоїти необхідний обсяг науково-теоретичних знань, що обумовить можливість цілісного сприйняття розвитку вітчизняної та всесвітньої науки і техніки, набуття ними навичок самостійної наукової роботи.
Методологічне забезпечення курсу структуровано у двох напрямах: 1) лекційна робота; 2) самостійне опрацювання матеріалу.
При розгляді основних питань лекції рекомендується звернути увагу на історіографічний аналіз літератури, насамперед у контексті розгляду тих чи інших дискусійних питань. Під час ознайомлення студентів з різними думками науковців бажано пропонувати їм визначитися з власною позицією по різних проблемних питаннях з історії науки і техніки.
Структурування лекційного матеріалу має бути спрямовано на формування такої системи подання лекції, що передбачає визначення критеріїв причиново-наслідкових зв’язків між історичними процесами, суті та наслідків їх окремих етапів. Також рекомендується при відтворенні закономірностей визначити особливості та тенденції сучасного наукового і технічного розвитку України, його перспективи.
Бажаним є також застосування нових навчальних технологій, що передбачає використання методів соціальних досліджень, математичної статистики та інших міждисциплінарних методик. Це дає можливість залучати студентів до наукової діяльності.
Щоб оптимізувати пізнавальну активність студентів під час опрацювання лекційного матеріалу, бажано застосовувати різноманітні наочності: історичні карти, структурно-логічні схеми, хронологічні таблиці, ілюстрації тощо.
Під час лекцій рекомендується організовувати дискусії між студентами з проблемних питань курсу, спрямовувати їх увагу до узагальнень, аналізу гуманітарної, історичної наукової інформації, формулювання власної позиції та оцінки студентом викладеного матеріалу для усвідомлення історичних особливостей пошуку реалізації інноваційної моделі економічного та промислового розвитку України і світу.
Стимулюванням творчої активності студентів можуть бути підготовка та виголошення під час лекції фіксованих реферативних виступів, готувати які бажано доручати найкращим студентам.
Щоб активізувати пізнавальну активність в опануванні студентами джерельної бази курсу, рекомендується організовувати відвідування навчальними групами музейних фондів. Бажано також для практичної реалізації вивченого студентами запропонувати студентами виготовити наочний матеріал.
Самостійне опрацювання матеріалу орієнтоване на творче опрацювання лекцій (36 годин), підготовку до заліку (6 годин). Метою цієї роботи є формування у студентів навичок науково-дослідної праці, яка передбачає набуття вміння самостійно опрацьовувати історичну літературу, використовувати методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації, опрацьовувати монографічні видання та джерельну базу.
Оптимальною формою науково-дослідної роботи студентів може бути також участь у науково-практичних конференціях, насамперед тій, яку щороку проводить кафедра історії («Україна: історія, культура, пам’ять»).