Завдання

1. Заповніть таблицю за зразком, поданим у першому рядку.

Складові техніки мовлення		Критерії оцінки мови оратора
		Позитивні	Негативні
1	Дихання	Безшумне, спокійне, вільне, розмірене, че-рез ніс	Натужне, шумне, через рот
2	Голос
3	Дикція
4	Темп
5	Пауза
6	Інтонація
7	Наголос

2. Підготуйте презентацію професії яку ви освоюєте, навчаючись в академії за таким планом:

• Чим приваблює професія?

• Що Вам відомо про цю професію? (Історичний екскурс).

• Наскільки вона важлива, актуальна на сьогодні, на перспективу?

• Які ділові, моральні якості допоможуть Вам у професійній діяльності?

• Ким Ви бачите себе в майбутньому?

3. Перепишіть речення, вставляючи пропущені розділові наки. Знайдіть вставні слова та конструкції.

1. Найкраще буде якщо перед початком виступу доки у вас ще немає великого лекторського досвіду ви не говоритимете батато з іншими людьми а зосередитеся на змісті свого виступу. 2. Лекція що супроводжується демонстрацією діапозитивів та фільмів зрозуміло викликає більше зацікавлення ніж та протягом якої лектор користується лише словесним описом. 3. Це безперечно не означає що кожна наукова або навчальна лекція повинна бути сухою та неемоційною. 4. Якщо йдеться про короткочасне порушення вашого виступу поблизу проїжджає ваговоз на вежі б'є годинник тощо то в цьому разі краще на хвилину зупинитися. 5. Слухачі інстинктивно відчувають різницю якщо вона між зовнішньою впевненістю промовця та його внутрішніми побоюваннями браком віри у власні сили (І. Томан "Мистецтво говорити" ).

4. Змоделюйте ситуацію: вам треба порадити своєму товаришеві почати готуватися до виступу з науковою доповіддю. Як ви це зробите?

? Питання для перевірки засвоєного матеріалу

1. Що таке доповідь? З яких частин вона складається?

2. Які існують види публічного мовлення?

3. Скільки існує етапів створення презентації?

4. Скільки кроків у плануванні презентації? Охарактеризуйте їх.

5. Як подолати страх перед аудиторією? Запропонуйте свій "рецепт".

Тема 6. Культура усного фахового спілкування План

1. Особливості усного спілкування у фаховій діяльності.

2. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.

3. Співбесіда з роботодавцем.

4. Етикет телефонної розмови.

Література

(1-10)

1. Особливості усного спілкування у фаховій діяльності

Пам'ятаючи про те, що найбільшою розкішшю на світі є розкіш людського спілкування, ми починаємо готувати себе до спілкування про професії, вибір їх; про майбутню професійну діяльність.

А допомагати нам у цьому буде українська мова, без глибокого знання якої сучасний фахівець не зможе правильно виконувати складні практичні завдання, пізнавати закономірності й тенденції, що проявляються у сфері усного і писемного професійного мовлення.

Усне мовлення – це така форма реалізації мови, яка виражається за допомогою звуків, являє собою процес говоріння і є первинною формою існування мови. Воно є засобом широких ділових контактів – у трудовому колективі, на зборах, нарадах, конференціях, а також під час бесід, переговорів з діловими партнерами, телефонних розмов. Ця широта суспільних функцій стає основою для розвитку та вдосконалення усної літературної мови. Недостатній рівень культури усного ділового мовлення може стати причиною значних економічних втрат. Відомий економіст Г. Карпухін стверджує, що держава на міжнародних переговорах мала значні, мільйонні втрати через неточно або неправильно складені заявки, неточності, в патентній формулі, мовне безкультур’я ділових людей. Сьогодні вносять пропозиції про те, щоб до характеристики ділових якостей людини додавати ще й мовну характеристику: вміє чи не вміє чітко та лаконічно висловлювати свої думки. Одного неточного, невдало сказаного слова або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження.

Відомий вислів, який приписують Сократові: “Заговори, щоб я тебе побачив”, - свідчить про те, що високий рівень культури усного, зокрема професійного, мовлення є яскравим свідчення високої загальної культури людини. Боротьба за чистоту усного мовлення, вправність і культуру вислову, за збагачення усного мовлення, за вільне оперування різноманітними словесно-виражальними засобами, боротьба за чіткість, виразність та емоційність ділової мови – основне завдання, яке ставить сьогодні вища школа перед студентом – майбутнім фахівцем у галузі економіки, банківської справи чи будь-якого іншого фаху.

Неодмінною умовою успіху є дотримання загальних вимог, які визначають рівень культури усного ділового мовлення:

1. Ясність, недвозначність у формулюванні думки.

2. Логічність, смислова точність, небагатослівність мовлення.

3. Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення.

4. Співмірність мовних засобів та стилю викладу.

5. Різноманітність мовних засобів (багатство лексики в активному словниковому запасі мовця).

6. Самобутність, нешаблонність в оцінках, порівняннях, зіставленнях, у побудові висловлювань.

7. Виразність дикції, відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Цілком очевидно, що ці вимоги мають базуватися на:

• бездоганному знанні норм літературної мови, передусім тих, що реалізуються в усній формі;

• чутті мови як здатності людини відчувати належність слова до певного стилю, доречність чи недоречність його вживання у певній ситуації.

Вони пов’язані з:

• ерудицією і світоглядом людини;

• культурою мислення;

• ступенем оволодіння технікою мовлення;

• психологічною та комунікативною культурою мовця.