25.Світові релігії: сутність та особливості.
Особливості світових релігій
монотеїзм;
наднаціональний характер;
становлення церковних організацій;
сформована єдина цілісна система догматів віровчення.
Буддизм.Будда відкрив чотири «благородні істини» про те, що життя є страждання , що їхньою причиною є людські бажання, пристрасті, прагнення життя, і що вихід з цього – подолання всіх пристрастей. Головна мета людини – досягнення нірвани.
Нетрадиційні релігії.Вони негативно ставляться до загальнолюдських моральних і соціальних цінностей, перебувають в опозиції щодо офіційних релігій.Релігійні громади ведуть в основному замкнений спосіб життя. Культ у релігійних громадах має колективний характер.Особлива увага приділяється новообраним.Батьківщиною більшості нетрадиційних течій є США.Деякі автори причину появи нових релігій повязують з наявністю глобальних проблем людства.До нетрадиційних релігій належать такі:нова магія,спіритизм; «сатанинські» групи; неорієнталістські обєднання;нехристиянські обєднання;саєнтологічний напрям.
24.Індуїзм – індійська пізня національна релігія.
Індуїзм дуже розпливчате поняття, яке охоплює образ життя, всю суму життєвих принципів, норм, цінностей, вірувань, обрядів, міфів і т.д.
Час заснування: ІІ-І тис. до Р.Х.
Священні книги: “Веди”, “Брахмани”, “Упанішади”, епічні поеми.
Кількість прихильників: 720 млн.чол.
Особливості віровчення
спирається на категорії:
Сансара - нескінченне коло перероджень душі людини;
Карма – закон моральної відплати;
Мокша – вічне злиття зі світовою душею (Брахманом), припинення перероджень;
Дхарма - закон, порядок, якого потрібно дотримуватися, до основних заповідей належать: не заподіяння шкоди живому,
правдивість,
нестяжання,
утримання від негативних почуттів,
не прелюбодіяння
Основи індуїзму походять від вед і пов'язаних з ними легенд та текстів. Народний індуїзм сприйняв і зберіг давнє уявлення про карму з її етичною основою, про святості вед та ін., але у дуже спрощеному вигляді. Найважливішими з численних богів індуїзму вважають трьох (трімурті) — Брахму, Шіву і Вішну. Першим із трьох вважають Брахму, його основна функція — творення. Він створив світ, у всьому його багатоманітті живого і минулого, тобто протилежне тому, до чого прагнули індійські релігії. Проте, практично, в культі Шіви на перший план вийшов творчий момент: культ життєвої сили і чоловічого начала став основним в шіваїзмі. Шіву вважають також загрозою для демонів, у битвах з якими він не раз виявляв героїзм. У своїх домашніх алтарях індійці були господарями і виконували нескладні ритуальні обряди. Участь брахмана в сімейних ритуальних відправленнях завжди бажана, а у найважливіших сімейних обрядах — весілля, народження дитини, похорони — просто необхідна. Переконання в необхідності посередництва жерця для досягнення мети, що може бути реалізована лише за умови сприяння надприродних сил, підносить до давньої магії. В Індії та індуїзмі це знайшло вияв у вигляді магічних способів, на основі яких виникли формули — мангри, тобто освячені заклинання. Мант-ри використовують багато індійців. Свої мантри мають рибалки, пастухи, пожежники та ін.
