- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
8.7 Приклад програмування технічної задачі
8.7.1. Постановка задачі
Як приклад, запрограмуємо наступну задачу. Необхідно розробити кодовий замок зуммерного типу , який дозволяє доступ у приміщення лабораторії тільки людям, які знають код. Пристрій реалізувати на КР1816ВЕ51.
У вихідному стані замок повинен бути закритий і вхід в лабораторію
неможливий. Для того, щоб відкрити замок, необхідно спочатку натиснути один раз на кнопку, з тим щоб МП ініціалізував три світлових спалахи сигнальної лампи (чи світлодіоду терміном 6 с та паузами 1 с. В час кожного світлового спалаху (в межах 6 с) необхідно натискати кнопку визначене число раз, тобто, за допомогою однієї кнопки вводяться три секретні кодові числа, які є ключом для відкривання дверей. Якщо набраний код співпадає з еталоном, що зберігається в МП, то замок відкривається і горить сигнальна лампа.В цьому випадку можна повернути ручку і відкрити двері. Після входу у лабораторію і закривання дверей сигнальна лампа гасне і МП переходить в початковий вихідний стан.
При намірах відкрити двері з невірно набраним кодом повинен ввімкнутись сигнал тривоги: почерговий світловий та звуковий сигнали терміном по 1 с кожний. Сигнал тривоги повинен закінчуватись після закінчення намірів видкрити двері з невірно набраним кодом, але не раніше 10 с після ввімнення. Після вимкнення сигналізації можна знову повтори намір відкрити двері.
8.7.2. Аналіз задачі.
Для вирішення задачі необхідні наступні спеціальні датчики та виконавчі механізми: ■ кнопка для вводу чисел, ■ дискретний датчик повороту ручки дверей (двері мають додаткову защіпку, яку можна відкрити ручкою; та ■ дискретний датчик фіксації закриття дверей. Крім цього необхідна наявність: ■ сигнальної лампи, ■ гучномовця або сирени та ■ електромагнітного снеленоїду для втягування ригеля кодового замка.
8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
Схема контролера замка може мати вигляд, як показано на рис. 8.3.
Крім КР1816ВЕ51 схема вимагає наявності RС – ланцюга для формування
сигналу скиду при ввімкненні живлення та кварцовий резонатор на 12 МГц. Для КР1816ВЕ51 буде використовуватись резидентна робоча пам'ять програм (КР1816ВЕ51), то на вхід (ЕА) відключення зовнішньої РПП необхідно подати високий рівень (логічну «1»). Зв'язок з датчиками та механізмами виконаємо через один порт Р1. Із-за малої потужності виходів МП виконавчі механізми вимагають відповідних підсилювачів.
Інтерфейс побудований так, що у вихідному стані (після ввімкнення жив-лення) всі виконавчі механізми знаходяться у пасивному стані, а ініціалізація роботи контролера по вхідним сигналам та приведення в дію виконавчих механізмів відбувається формуванням низького рівня в бітах порта Р1.
8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
Аналіз роботи майбутнього мікропроцесорного пристрою починаємо із порбудови графа Мілі, що приведений на рис. 8.4.
Рис. 8.3. Інтерфейс контролера кодового замка.
В початковому стані (НАЧ) контролер знаходиться після ввімкнення живлення,а його виконавчі механізми вимкнені. В цьому стані від може знаходитись невизначеий час, по не буде натиснута кнопка.
Після натискання кнопки (К = 0) здійснюється перехід в стан вводу та порівняння коду (ВСК). В стані ВСК контролер ініціалізує засвічування сигнальної лампи і готовий до приймання та порівняння трьох контрольних чисел. Якщо коди не співпадуть, то здійснюється повернення в стан (НАЧ), а в іншому випадку виконується перехід в стан ОТКР (відкривання дверей). В стані ОТКР засвічується сигнальна лампа і контролер очікує відкриття дверей. Після відкриття дверей (Е =1) контролер переходить в стан ОЖ ЗАКР (чекання закривання дверей) і після їх закривання (Е =0) – переходить в початковий стан
НАЧ. Якщо в стані НАЧ та ВСК контролер виявить намір відкрити двері без
набору коду (повертанням ручки защіпки, з’явиться сигнал D = 0), то здійснюється перехід в стан сигналізації тривоги (СИГНАЛ).
Рис. 8.4. Граф Мілі станів контролера кодового замка
