- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
8.5. Перетворення кодів між системами числення
Перетворення коду із одної позиційної системи числення в іншу здійснюється діленням вихідного числа на основу нової системи числення. При цьому ділення повинно виконуватись за правилами вихідної системи числення.
Наприклад, для перетворення двійкового числа в двйково-десяткове – вихідне двійкове число необхідно поділити на 10. Ділення необхідно виконувати за правилами двійкової арифметики. Нехай необхідно виконати перетворення байту (8 розрядів) двійкового числа у двійково-десяткове. Результат перетворення буде складатись із 12 біт (3-х тетрад): молодша тетрада буде зберігати одиниці , які являють собою залишок від першого ділення вихідного числа на 10: середня тетрада – десятки, які являють собою залишок від другого ділення (отриманого попереднього результату) на 10, та сотні - в старшій тетраді, які є результатом від другого ділення.
Програма:
CALL DIV10 ; ділення вихідного числа на 10
MOV R7, A ; зберігання залишку в R7
MOV A ,R1 ; завантаження в А результату 1-го ділення
CALL DIV10 ; ділення 1-го результату знову на 10
SWAP A; передавання залишку 2-го діл. у старшу тетраду А
MOV A,R7; передача із R7 у А молодшої тетради
JMP EXIT; вихід із процедури
;підпрограма ділення на 10
;вихідний двійковий код знаходиться у А
DIV10 MOV R1, #01H; установка у нуль R1
SUB10 ADD A, #(NOT(10)+1); віднімання 10-ти із діленого
INC R1; інкремент результату
JC SUB10; цикл, якщо залишок не нуль
DEC R1; відтворення результату
ADD A, #10; відтворення (визначення) залишку
RET ; повернення
EXIT ; вихід із процедури
В результаті виконання процедури в молодшій тетраді R1 зберігаються сотні, а в акумуляторі – десятки та одиниці двійково-десяткового еквівалента
вихідного числа.
8.6. Аналого-цифрове перетворення
Якщо на одній платі з МК51 розмістити аналоговий мультиплексор
(перемикач), інтегратор та компаратор, то одночасно з виконанням основної задачі, можна побудувати і використовувати (при необхідності) високоточний АЦП перетворення вхідного аналогового сигналу Uвх у цифровий код (рис.8.2). Для його побудови необхідно використовувати два біти порта Р1 (наприклад, Р1.0 та Р1.1).
При ввімнені живлення на вхід інтегратора подається еталонна напруга із знаком (+) від опорного джерела живлення Еоп. При цьому на виході інтегратора через деякий час (залежить від величини опору R та ємності С) встановлюється відємний рівень напруги, а на виході компаратора встановлюється логічний нуль (сигнал 0).
Процес перетворення складається із двох етапів. Спочатку відбувається інтегрування вхідного сигналу Uвх у суворо визначений час Т1. Відлік часу Т1 починається з моменту t0 переходу напруги інтегратора через 0 (рис.8.2,б). Вхідний аналоговий сигнал Uвх повинен надходити для даної схеми від’ємним за знаком. Потім в момент t1 на вхід інтегратора подається напруга опорного джерела Еоп (протилежної полярності і вимірюється час інтегрування Т2, який пропорційний вхідному сигналу Uвх. Час інтегрування Т1 (період першого інтегрування) вибирається таким, щоб при максимальному значення Uвх.мах. – інтегратор не входив у обмеження (рис.8.2,б).
Рис.8.2
а) схема АЦП
та б) діаграма його роботи.
Реалізація програми на МК51:
MOV TMOD, #0001H; налаштування лічильника Т/С0
MOV TH0, #HIGH (NOT (Т1)+1); завантаження Т/С0
MOV TL0, #LOW (NOT (Т1)+1) ;
SETB Р.1.1 ; налаштування на введення
SETB Р.1.0 ; подача Еоп на вхід інтегратора
WAIT JB Р.1.1, WAIT; чекання появи на виході інтегратора
; від’ємної напруги
CLR P1.0 ; подача Uвх на вхід інтегратора
WAITT0 JNB Р.1.1, WAITT0; чекання моменту t0
SETB TCON.4; старт лічильника Т/С0
WAITT1 JNB TCON.5, WAITT1; чекання моменту Т1
SETB Р.1.0 ; подача Еоп на вхід інтегратора, початок
; зворотнього інтегрування
WAITT2 JB Р.1.1, WAITT2; чекання моменту Т2
CLR TCON.4; скид Т/С0
CLR TCON.5; скид прапорця ТF0
MOV B, TH0 ; формування результату у регістровій парі
MOV A, TL0 ; (В) та А
