- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
8.2. Підрахунок імпульсів
РАХУНОК є одною із простіших функцій МП.
За звичаєм, рахунок пов’язаний з циклічною ділянкою програми або якоюсь зовнішньою подією. В МП можливі два способи організації підрахунку числа повторень чи зовнішніх подій. Розробці програми завжди передує послідовно складені блок-схеми різних рівнів. Приведемо, як приклад:
А) Початок Б) Початок
↓ ↓
Початкова Початкова
установка установка
лічильника лічильника
→ → ↓ ↓ ← ← ┐
↑Виконання основної Рахунок (+ або -) ↑
якоїсь функції ↓
↓ Результат = 0? ↑
Рахунок (+ або – 1) ↓ так ↓ні
↑ ↓ ↓ виконання
└ ні Результат = 0 ? ↓ якоїсь ↑
↓ так ↓ основної функц┘
Кінець Кінець
Для організації підрахунку один із регістрів загального призначення РЗП використовується як лічильник. За допомогою команд він загружається відповідною константою, з якої віднімається 1 до одержання нульового результату в цьому регістрі. Нульове вмістиме регістру визначається командою умовного переходу. В деяких МП можливо краще записати в регістр доповнюючий код числа та збільшувати в кожному циклі його на 1 до нульового результату. Результат при цьому, звісно, буде той же самий.
При відсутності зайвого регістру, як лічильник можливе використання комірки оперативного запам’ятовуючого пристрою.
Як бачимо способи дають різні результати в роботі. Лівий А) - завжди виконує якусь запрограмовану основну функцію і після її виконання перевіряється умова для виходу із циклу зменшення вихідної константи на 1, якщо результат = 0. По другому способу – основна функція може не виконатись ні разу, якщо після першого ж збільшення чи зменшення на 1 константи результат буде дорівнювати 0.
Можливі варіанти реальної програми:
По варіанту А):
MOV A, -10 ; до регістру А заноситься константа –10
BEGIN: ; мітка початку програми, яка повторюється
...................... ; тіло основної програми, що буде повторюватись
INС A ; збільшуємо зміст регістру А на 1
CZ BEG3 ; виходимо з програми на мітку BEG3, якщо
; результат в регістрі А дорівнює 0, умовний
; перехід по нульовому результату
JMP BEGIN ; безумовний перехід на початок, якщо в А не «0».
По варіанту В):
MOV A, -10 ; до регістру А заноситься константа –10
BEG5: ;нова мітка для початку збільшення змісту А
INС A ; збільшуємо зміст регістру А на «1»
CZ BEG3 ; виходимо з програми на мітку BEG3, якщо
; результат в регістрі А дорівнює «0»
BEGIN: ; мітка початку програми, яка повторюється
...................... ; тіло основної програми, що буде повторюватись
JMP BEG5 ; безумовний перехід на початок, якщо в А не 0
Розглянуті схеми та програми дозволяють вести підрахунки подій до
величини, яка обмежена розрядністю (n) регістрів чи комірки пам’яті, які використовуються як лічильники. Для 8-ми розрядів рахунок можна вести до 256. Для більшого числа повторень потрібно використовувати регістри подвійної довжини, що збільшує число повторень до 65536.