6 Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору простого товариства

Стаття 1141. Припинення договору простого товариства  1. Договір простого товариства припиняється у разі: 1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його ци­вільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збе­реження договору щодо інших учасників; 2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 3) смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи-учасни­ка договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не пе­редбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); 4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 5) спливу строку договору простого товариства; 6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим. 2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх на­дали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними озна­ками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів. 3. З моменту припинення договору простого товариства його учасники не­суть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб. 1. Стаття містить вичерпний перелік підстав припинення договору простого товариства. Оскільки договір простого товариства носить особистий характер, що передбачає безпосередню особисту участь кожного, то така ознака суб'єкта цивільних прав, як дієздатність прямо впливає надію договору. Тому, якщо учас­ника визнано недієздатним, безвісно відсутнім чи його обмежено в цивільній дієздатності, то така обставина є підставою для припинення договору. Але ця норма носить диспозитивний характер і учасники в договорі можуть передбачи­ти можливість продовження дії договору щодо інших учасників. Такі ж правила діють і у випадку оголошення учасника банкрутом. Крім того, законодавець передбачив такі факти, як смерть фізичної особи-учасника або ліквідацію юридичної особи-учасника - підставами для припинення дого­вору, що теж носить диспозитивний характер. Але передбачив не тільки можливість за домовленістю сторін збереження договору щодо інших учасників, а й додатково заміну вибувшого учасника спадкоємцем чи правонаступником. При вступі право­наступника (спадкоємця) до товариства сутність договору не змінюється. До правонаступника (спадкоємця) переходять всі права і обов'язки за договором на за­гальних підставах правонаступництва, окрім прав і обов'язків, які носять особистий характер. Це обумовлює і відповідальність нового учасника-спадкоємця за борги товариства, які виникли до його вступу, але в розмірі отриманої спадщини. Бути учасником товариства - це, насамперед, право особи, а не її обов'язок. Од­ним із наслідків реалізації цього права закон передбачає припинення договору, якщо в останньому не буде передбачена умова про збереження його щодо інших учасників. Ще однією підставою для припинення договору - є закінчення строку, на який він укладений. Проте за взаємною згодою сторін договір може бути про­лонгований ще на новий термін. Припинення договору буде також відбуватися, якщо сторони не передбачи­ли збереження дії договору у випадку звернення стягнення на частку учасника-боржника у спільному майні (ст. 1140 Цивільного кодексу України). Товариство може бути створено для досягнення певної мети. Якщо ж така мета досягнута, або за певних обставин її досягнення стало неможливим договір простого товариства припиняє свою дію. 2. Враховуючи специфіку правової природи договору простого товариства законодавець передбачив наступні наслідки його припинення, а саме: 1) повернення речей, які були передані у спільне володіння та (або) користування, учасникам, які їх надали. За загальним правилом, таке повернення здійснюється без винагороди, але таке правило носить диспозитивний характер тобто в договорі сторони можуть передбачити інший порядок повернення; 2) поділ майна, що є у спільній власності. Оскільки майно знаходиться у спільній частковій власності, то його поділ відбувається відповідно до правил ст. 367 Цивільного кодексу України. Але потрібно враховувати, що в якості вкладу може бути передана річ, яка визначена індивідуальними ознаками. Учасник, який її передав,в разі виникнення спору при поділі майна може вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредитор:: 3) поділ спільних прав вимоги, яке відбувається за правилами ст. 367 Цивільного кодексу України; 4) визначення відповідальності за невиконання спільних зобов'язань щодо третіх осіб. Така відповідальність носить солідарний характер, що кореспондується зі ст. 1138 Цивільного кодексу України.

+див пит. 2