24. Політичний режим держави.

Політичний режим – це система методів і засобів здійснення політичної влади, форма взаємодії владних структур і населення, яка визначає якість політичного життя в країні.

Політичні режими

Тоталітарний режим – це режим, при якому держава прагне повного, всеохоплюючого контролю над усіма сторонами життя суспільства і людини. Він відрізняється насильством і владою соціальної групи, що не складає більшість населення, не користується його підтримкою, а часто владою однієї особи. Державна влада обмежує та порушує права людини.

Риси, які властиві всім тоталітарним режимам:

 

      жорстко централізований державний апарат;

      культ керівників держави і обожнення їх політичного курсу;

      застосування масових репресій, знищення політичної опозиції;

      всеохоплююча система політичного стеження і доносів;

      перетворення людини у “гвинтик державної машини”.

 

Авторитарний режим – це режим, якому властива монополія на владу однієї особи, політичного угрупування або партії, які залишають людині і суспільству певну свободу в справах, що не мають відношення до політики.

Риси, які властиві всім авторитарним режимам:

 

• монополізація влади невеличкою купкою людей, що поставлена поза контролем суспільства;

• заборона політичної опозиції і конкуренції;

• опора правлячих кіл на збройні сили, які завжди можуть бути застосованими;

• обмеження свободи дії суспільства і громадян неполітичними сферами.

Демократичний режим – це режим, в якому владу здійснюють представники громадян, обрані на періодичних і чесних виборах, де існують га-рантовані конституцією права і свободи людини, де дії громадян і влади підпорядковані законам, що захищають інтереси особи і суспільства.

Риси, які властиві демократичним режимам:

 

      владу здійснюють представники громадян, яких періодично обирають у загальних, рівних і прямих виборах;

      існують гарантовані конституцією права і свободи людини;

      дії громадян підпорядковані законам, які захищають свободу громадян від свавільного втручання в неї держави;

      ідеологічний плюралізм (не існує обов'язкової державної ідеології).

Україна є демократичною державою (згідно ст.1 Конституції України).

Конституційні засади демократії в Україні:

 

      принцип визнання і захисту прав людини;

      принцип народного суверенітету;

      принцип поділу держа-вної влади на законодавчу, виконавчу та судову;

      принцип верховенства права;

      принцип визнання прав власності і рівності перед законом усіх форм власності;

    принцип політичного, економічного, ідеологічного і культурного плюралізму.

25. Апарат держави.

Апарат держави – система органів та установ, за допомогою яких забезпечується виконання внутрішніх і зовнішніх функцій держави.

Основним структурним елементом апарату держави є держ. орган.

Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Окреме місце посідають президент, виправні установи, СБУ.

Апарат сучасної демократичної держави характеризується наступними ознаками:

• демократизмом, тобто він будується на основі здійснення принципу народовладдя і виконує волю переважної більшості населення;

• суверенністю, тобто незалежністю від будь-яких політичних сил у суспільстві при здійсненні своїх завдань і функцій;

• законністю, тобто точним і неухильним виконанням вимог закону всіма державними службовцями, всіма державними органами;

• гуманізмом, спрямованістю на забезпечення прав і свобод людини, орієнтацією всієї діяльності на інтереси людини;

• соціальною справедливістю, тобто забезпеченням консенсусу у суспільстві, балансу інтересів різних його груп;

• розподілом влади, тобто поділом єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, за наявності ефективних механізмів їхньої взаємодії та взаємоконтролю та при незалежності кожної з них.

Державний апарат складається з різних за своїм призначенням, функціями та завданнями державних органів.

Правові форми діяльності державного апарата мають юридичний характер: правотворча, правозастосувальна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Правотворча діяльність — форма діяльності компетентних органів держави по встановленню, чи зміні скасуванню правових норм. Ця діяльність містить у собі підготовку проектів нормативних юридичних актів, їхнє прийняття і видання.

Правозастосувальна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави по реалізації правових норм. Ця діяльність містить у собі організацію і контроль над дотриманням правових норм.

Правоохоронна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави по попередженню правопорушень і залученню правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників.