14. Шабрування

Шабрування — це операція для остаточної обробки (щільна пригонка спряження) поверхні деталі різальним інструментом — шабером.

Для виявлення нерівностей поверхні, яку потрібно шабрувати, деталь кладуть на перевірну плиту з тонким шаром фарби. Злегка натискуючи, деталь переміщають по плиті в різних напрямках. При цьому нерівності, які слід зрізувати шабером, вкриваються фарбою, В міру видалення нерівностей перевіряють якість прилягання деталі до перевірної плити. Поступово розміри плям і їх кількість збільшується до певної межі, визначеної технічними вимогами.

Під час шабрування стружку знімають незначної товщини (0,005...0,07 мм), тому його виконують після попередньої обробки поверхні стругальними чи фрезерними верстатами або напилками. Отвори шабрують після розточування. Шабрування — дуже трудомістка операція і потребує високої кваліфікації слюсаря.

Інструмент для шабрування. Як різальний інструмент використовують шабер — металевий стержень, кінець якого має різальні кромки. Його виготовляють з інструментальної вуглецевої сталі У10, У12А. Робочу частину гартують. Іноді шабери виготовляють з плоских напилків. Для шабрування площин використовують одно- та двосторонні шабери, які мають прямолінійну або криволінійну різальні кромки — торцеві ребра. Кут загострення плоских шаберів становить 90°.

Для шабрування внутрішніх поверхонь втулок і вкладишів підшипників ковзання використовують тригранні шабери. Поздовжні канавки на їх гранях призначені для зручності заточування.

Щоб перевірити правильність обробки поверхонь, використовують перевірну плиту, перевірну лінійку, тригранну лінійку, кутову призму та перевірні вали.

Шабрування. Підготовка до цього процесу полягає, у фарбуванні перевірного інструменту, заточуванні і заправлянні шаберів та підготовці до шабрування деталей. Поверхню деталі спочатку очищають від. бруду, промивають у , гасі і витирають. Потім спеціальним інструментом перевіряють стан поверхні й придатність її до шабрування Якщо поверхня має значні нерівності або спрацювання (більше 0,5 мм на 1 м довжини), її необхідно стругати, фрезерувати чи обробляти напилком. Якщо зазор між перевірним інструментом і поверхнею становить 0,05...0,06 мм, така поверхня вважається підготовленою до шабрування.

На поверхню перевірного інструмента наносять подрібнену і розведену у машинному маслі фарбу. її наносять тампоном та розтирають тонким шаром по поверхні. Різальні грані шабера загострюють на заточувальних верстатах. Після цього їх заправляють абразивними брусками зернистістю не менше 90, попередньо вкривши їх тонким шаром машинного масла. Звичайно шабери заправляють через кожні 1,5...2 год роботи, після чого 4...5 заправлень їх заточують.

Як правило, шабрування поверхонь виконують за три

переходи. Перший перехід (чорнове шабрування) полягає у грубій обробці поверхні."Його здійснюють шабером з широким (20...ЗО мм) лезом при довжині робочого ходу 15... 20 мм. Товщина стружки, яку знімають за один прохід, становить 0,02...0,05 мм. Чорнове шабрування закінчують, якщо вся поверхня при нанесенні на неї фарби вкривається великими плямами — до чотирьох плям на площі 25Х Х25 мм. Виявлені виступаючі місця знову шабрують.

Другий перехід (напівчистове шабрування) виконують так. Шабрують вузьким шабером (12...15 мм) при довжині робочого ходу 6...10 мм. Після цього кількість плям не повинна становити 8...16 мм на площі 25X25 мм.

Третій перехід (чистове шабрування) виконують шаберами шириною 5... 12 мм при довжині робочого ходу 3... 5 мм. Під час зворотного холостого ходу шабер потрібно" відокремлювати від поверхні для одержання чистішої поверхні. Кількість плям після чистового шабрування допускається 20...25 на площі 25X25 мм. При шабруванні вала (криволінійних поверхонь) наносять тонкий шар фарби, накладають на нього вкладиш підшипника і, злегка натиснувши, провертають вкладиш. Потім знімають його і шабрять виступи тригранним шабером. Шабер нахиляють так, щоб стружка знімалась середньою частиною різальної кромки. Правою рукою тримають ручку шабера, а лівою притискають його до поверхні.

Техніка безпеки при шабруванні. Під час шабрування деталь повинна бути надійно закріплена в лещатах. Не слід користуватись шаберами з несправними ручками.

Застосовуючи електромеханічні шабери, слідкують за заземленням їх корпусів. Забороняється використовувати пневматичні шабери при несправному затискному патроні. Стежать, щоб шланги пневматичного інструменту були не натягнуті.