
Експансіоністська політика
- спроба захоплення о. Тайвань (1874), отримання грошової компенсації від Китаю (700 тис.єн);
- російсько-японська угода 1875р. (приєднання Курильських островів);
- нерівноправна японо-корейська торгівельна угода отримання широких прав та привілеїв (1875);
- китайсько-японська угода (1885) – визнання Китаєм японських прав та інтересів у Кореї;
- переможна війна з Китаєм (1894-1895).
Встановлення рівноправних відносин з євроатлантичними країнами
- ліквідація «ансейських договорів»;
- укладення рівноправних договорів з Великобританією (1894), США, (1894), Росією, Бельгією, Бразилією, Данією (1895), Францією, Швецією, Німеччиною, Швейцарією (1896), Іспанією, Австрією (1897), Мексикою (1898).
Першим об’єктом експансії Японії на азійському материку стала Корея, якій у 1876р. було нав’язано нерівноправний договір, незважаючи на її номінальну залежність від Китаю. Під приводом початку у 1893р. селянської війни на півострові Корея була окупована японськими військами в наступному, 1894р. Захоплення японцями королівського палацу та створення про японського уряду призвело до протистояння з Китаєм, яке переростало в японсько-китайську війну 1894-1895рр.
Після захоплення японськими військами китайського півострову Ляо-дун, острову Тайвань, Пескадорських островів (Пенхулєдао), під загрозою опинилась столиця Китаю – Пекін. Розгромлений Китай був змушений піти на мирні переговори. 17 квітня 1895р. між Японією та Китаєм у м.Сімоносекі було підписано мирний договір, який задовольняв територіальні вимоги Японії, відкривав 4 торгові порти, надавав право будувати та експлуатувати на своїй території промислові об’єкти, зобов’язувався виплатити контрибуцію в розмірі 300 млн. єн:
«Ст. 1. Китай остаточно визначає повну і безумовну незалежність і автономію Кореї…
Ст. 11. Китай уступає Японії назавжди і в повну зверхність нижчезазначені території разом з усіма (розміщеними на них) укріпленнями, арсеналами і всім державним майном:
а) південну частину провінції Фінь-Тянь (Мукден) в таких кордонах…(йде опис)
б) острів Формозу з усіма островами, які прилягають або належать йому;
в) Піскадорський архіпелаг, тобто всі острови, що лежать між 119 і 120 східної довготи від Грінвіча і між 23 і 24 північної широти».
Проте вже 23 квітня 1895р. представники Німеччини, Росії та Франції в ультимативній формі зажадали від японського керівництва відмови від Ляо-дунського півострову. Японці були змушені залишити півострів, але збільшили контрибуцію до 350 млн. єн. У листопаді 1895р. було підписано угоду про перегляд умов Сімоносекінського договору.
Отже, після японсько-китайської війни 1894-1895рр., перегляду нерівноправних договорів й укладання нових партнерських договорів Японія закріплює за собою статус сильної держави і розпочинає формування своєї колоніальної імперії.
Закріплення вивченого матеріалу.
Розкажіть про політику самоізоляції. У чому її суть?
Коли відбулася «реставрація (революція) Мейджі»?
Яку назву отримали нерівноправні договори між Японією та іншими державами в період 1854-1860рр.? Які їх головні положення?
Назвіть привід та причини Сацумської війни 1877р.
Розкажіть про систему влади, що визначила Конституція 1889р.
Які суттєві зміни в економічному житті країни відбулися в епоху модернізації?
Які наслідки мала японсько-китайська війна 1894-1895рр.?
Узагальнення. Друга половина XIXст. стала для Японії період модернізації всіх сфер суспільного життя. Впровадження Західних стандартів у економіці, військовій сфері, внутрішній та зовнішній політиці не означала зречення національних особливостей. Поєднання національних традицій зі здобутками Заходу зміцнило Японію та дало їй змогу перетворитись на лідера Далекого Сходу, який міг протистояти, навіть, передовим країнам Європи та США.
Домашнє завдання
Підготуйте відповіді на запитання та виконайте завдання:
Чому Японія потребувала колоніальної імперії?
Позначте на контурній карті держави, з якими Японія підписала договори у 90-х рр.. XIXст. та приєднані території.
Заповніть таблицю: