28. Особливості організації роботи соціальних служб для молоді.

Соціальні служби для молоді — це спеціальні установи, які надають їй соціальні послуги і соціальну допомогу.

Соціальні служби для молоді, в якій би країні вони не функціонували:

а) надають молодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну і інші форми соціальної допомоги;

б) реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам в молодіжному середовищі (правопорушень, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції і т. п.) і їх подоланню;

в) здійснюють соціальну опіку окремих категорій молоді, зокрема інвалідів, дітей-сиріт і т. д.

Особливий інтерес представляють наступні права соціальних служб:

• отримувати від установ, організацій, підприємств незалежно від їх підлеглості і форм власності наявну інформацію з питань соціально-економічного положення молоді, у тому числі від державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць;

• проводити на підприємствах, в установах і організаціях соціологічні дослідження з проблем молоді;

• представляти інтереси окремих молодих людей (молодих сімей) в їх стосунках з підприємствами, установами, організаціями;

• надавати в установленому порядку разову матеріальну допомогу молодим людям, які її потребують;

• виступати засновниками або співзасновниками госпрозрахункових організацій, сприяючих реалізації завдань соціальних служб для молоді;

• надавати в установленому порядку підприємствам, установам і організаціям по договорах платні послуги з інформаційно-методичного забезпечення їх діяльності відносно соціального обслуговування молоді з перерахуванням отриманих коштів на рахунки центрів.

Фінансування центрів соціальних служб для молоді здійснюється з державного, місцевих бюджетів, молодіжних фондів, а також з інших джерел.

В цілому аналіз всіляких програм, над реалізацією яких працюють центри соціальних служб для молоді в Україні, дає можливість зробити вивід, що основними з них є такі:

• соціально-психологічне консультування, інформаційна допомога молоді;

• телефони довіри;

• соціальна опіка, допомога дітям-сиротам;

• соціальна підтримка дітей-інвалідів, молодих інвалідів;

• різна робота з підлітками (профілактика правопорушень, організація відпочинку, допомога молодим людям в творчій діяльності, підвищення їх адаптивних можливостей);

• підтримка і сприяння молодіжному підприємництву;

• соціально-психологічна допомога сім'ї;

• сприяння молодіжній зайнятості;

• робота з жіночою молоддю;

• робота з молодими наркоманами, алкоголіками і їх сім'ями;

• правове навчання.

29.Молодіжний рух як суб’єкт особистісних і суспільних трансформацій.

Молодіжна політика в цілому реалізується через молодіжний рух, представлений в суспільстві різними молодіжними структурами, перш за все організаціями, об'єднаннями, рухами молоді.

Ю. Булатецький у своїй докторській дисертації доводив, що молодіжний рух охоплює «значну частину молоді, яка вірно або невірно усвідомлює свої як безпосередні, так і опосередковані інтереси і намагається свідомо або стихійно, організовано або спонтанно, самостійно або спільно з іншими молодіжними суспільно-політичними силами боротися за їх здійснення, за певний вплив на існуючий стан. Це складне соціально-політичне і демографічне явище, яке має свою самостійність».

"Молодіжні громадські організації — об'єднання громадян у віці від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, направленої на задоволення і захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних і інших суспільних інтересів".

На підставі вивчення суті і особливостей молодіжних організацій в багатьох країнах можна виділити декілька типів (моделей) таких організацій:

• організації молоді, які абсолютно деполітизовані, тобто до складу яких входять молоді люди, що мають далеко не однакові ідейні орієнтації, що займають різні політичні позиції;

• організації молоді, що мають в своєму розпорядженні широку ідейну платформу і об'єднуючі хлопців і дівчат, які мають приблизно одну орієнтацію (наприклад, соціалістичний вибір);

• молодіжні організації, що високозаполітизовуються;

• організації молоді, які не орієнтуються на які-небудь дорослі "формування" — політичні партії, об'єднання, рухи, фракції;

• організації молоді, які не мають жодної політичної основи.

Процес створення і становлення молодіжних громадських організацій різноманітний, проте в цілому він має чотири основні стадії (періоди):

1) номінальну, коли молоді люди лише об'єднуються (в більшості випадків стихійно) в організацію, зв'язки між членами якої в цей період вельми слабкі;

2) формування не лише зв'язків між членами організації, але і її внутрішньої структури;

3)консолідуючу, характеризується чітким визначенням лідерів, формуванням активу, встановленням їх авторитету, вичлененням функцій і обов'язків;

4)завершальну, пов'язану з остаточним оформленням (або, навпаки, розпадом) організації. До цієї стадії вже прийняті основні документи — програми, статути, відозви, звернення і т. д.