
- •1. Дати визначення бази даних та субд; визначити відмінності бази даних від файлової системи; перелічити компоненти субд, а також вимоги, яким вони повинні відповідати.
- •2.Представити архітектуру субд; дати порівняльну характеристику її зовнішньому, концептуальному і внутрішньому рівням; перелічити функції субд.
- •3.Моделі даних: класифікація, головні властивості кожної моделі; порівняти моделі між собою і визначити переваги і недоліки кожної моделі.
- •4. Дати визначення реляційної моделі даних і назвати її складові елементи; пояснити роботу операцій реляційної алгебри.
- •5.Обґрунтувати необхідність проведення нормалізації; дати характеристику нормальним формам бази даних; визначити основні нормальні форми; привести приклади таблиць у нормальних формах.
- •6.Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування
- •8.Даталогічне проектування бази даних: перелічити етапи і визначити правила переходу від концептуальної моделі до логічної моделі.
- •9. Засоби автоматизації проектування баз даних: класифікація та функціональні можливості case засобів; об’єктно-орієнтований та структурний підходи до проектування баз даних.
- •10. Мова sql: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів.
- •11. Мова sql: основні можливості по визначенню даних та маніпулюванню даними в базі даних, приклади операцій по створенню бази даних та по маніпулюванню даними.
- •12.Мова запитів qbe: основні можливості по формуванню запитів до бази даних, приклади запитів.
- •13.Паралельна обробка даних у базі даних; транзакції і їхні властивості; управління транзакціями, двохфазове блокування, метод тимчасових міток.
- •14.Архітектура клієнт-сервер: визначити властивості цієї схеми, перелічити переваги і недоліки; порівняти сервер файлів із сервером бази даних.
- •15.Пояснити призначення процедур, що зберігаються, тригерів, генераторів; привести приклади цих програм.
- •17.Розподілені бази даних: архітектура, механізми розподіленого зберігання даних; механізми і моделі реплікації; фрагментація баз даних.
- •18.Технології об’єктного зв’язування odbc, ole db, ado: організація доступу до даних, дати порівняльний аналіз роботи цих механізмів доступу
- •19.Захист інформації в базах даних: пояснити за допомогою яких засобів підтримується безпека, перелічити основні моделі безпеки, привести приклади захисту інформації на мові sql.
- •20.Об’єктно-орієнтовані бази даних: склад та структура об’єктно-орієнтованої моделі, організація збереження даних та доступу до даних; об’єктно-реляційні бази даних.
- •21.Фізична організація баз даних: склад та структура, фізичне збереження даних у базі даних, багаторівнева організація пам’яті, кешування.
- •22.Пояснити необхідність застосування індексів у базах даних, склад та структура індексів, хешування, бінарні дерева, b–дерева.
- •23.Визначити цілісність бази даних; пояснити яким чином підтримується цілісність бази даних; які шляхи збереження цілісності при різних операціях по зміні даних у базі даних.
- •24.Технології створення баз даних за допомогою сучасних інструментальних засобів, перелічити послідовність робіт із створення локальної і серверної бази даних.
- •26.Бази даних в Internet: публікації баз даних в Internet, web-застосування і web-сервери, інтерфейси програмування web-застосувань, використання технології xml для публікації баз даних.
- •27.Інформаційні сховища: склад і структура, багатомірна модель даних, проектування багатомірних баз даних, застосування технологій olap для обробки даних.
- •29.Інформаційне забезпечення автоматизованих систем: склад та структура інформаційного забезпечення, системи класифікації та кодування інформації.
- •30.База знань: склад і структура, головні відмінності від бази даних; моделі представлення знань, організація виведення в базах знань.
6.Основні фази та етапи життєвого циклу системи баз даних; методологія проектування баз даних: вимоги до методології, послідовність проектування
Інформаційна система виконує функції збору та збереження даних, а також обробку та маніпулювання даними. Зона забезпечує структуруванн.я даних і управління ними. Ефективність роботи інформаційної системи залежить від таких складових:
- проекту та реалізації бази даних;
- проекту та реалізації застосувань:
- супроводження інформаційної системи.
База даних є фундаментальним компонентом інформаційної системи, і проектування БД виконується в рамках проектування інформаційної системи.
Інформаційна система має життєвий цикл, який складається з таких етапів:
-
планування; - збір і аналіз вимог; -
проектування; - реалізації; - тестування;
- супроводження.
Ці етапи не є строго послідовними і передбачають повернення на попередні етапи за допомогою зворотних зв'язків. БД, як частина інформаційної системи, має свій життєвий цикл. Життєвий цикл БД складається з таких етапів:
- планування БД;
- аналізу вимог до БД;
- проектування БД( концептуальне, логічне, фізичне);
- розробки застосувань;
- реалізації і завантаження даних;
- тестування;
- експлуатації.
Рис. Етапи життєвого циклу БД
Проектування бд
Під проектуванням розуміється поетапний процес створення моделі предметної області і відображення цієї моделі в пам»яті комп’ютера.
Етапи:
I: Інфологічне проектування - визначення об»єктів предметної області,визначення властивостей об»єктів , а також їх зв»язків.Це проектування не залежить від методів представлення в бд.
II:Датологічне(логічне) проектування-відображає структуру даних і зв»язків між ел.даних без відносно до їх змісту і середи зберігання ,це проект. Відображає особлв СУБД.Тут використ. мови опису об’єкту і мови маніпулювання.
III:Внутрішнє проектування - визначення структури зберігання даних і методів доступу до даних.На цьому рівні бд може бути представленна як сукупність файлів ,як 1 файл або елемент запису.
Методологію проектування бд можна розділити на два підходи: об’єктно-орієнтований та структурний. Проектування бд - процес перетворення опису даних, предметного середовища і внутрішнє представлення бд.
Етапи проектування: - 1) проектування концептуальної моделі: вивчення і опис предметного середовища; збір основних даних, виявлення об’єктів і зв’язків між ними; - 2) вибір моделі даних (реляційна, мережна…); - 3) проектування логічної моделі (дата логічної моделі); організація даних у форму обраної моделі даних; - 4) проектування фізичної моделі бд; вибір структур збереження даних, методів доступу до даних на основі засобів конкретної СУБД; - 5) вибір СУБД; - 6) оцінка функціонування с-ми; - 7) реалізація.
Концептуальна модель – відображає об’єкти і зв’язки між ними та є абстрактним представленням предметного середовища. Логічна модель – представляє структуру даних і логічні зв’язки між елементами даних, користувачам виділяються конкретні підмножини с-ми. Фізична модель – сукупність файлів, методи доступу, розміщення даних, техніка індексування.
7. ER–моделювання предметної області; перелічити основні компоненти концептуальної моделі; визначати основні об’єкти та види зв’язків між ними.
ER модель являє собою інструмент опису схеми структури бд та індетифікує семантичні концепції предметного середовища. Зміст ER моделі не може бути збережений в бд безпосередньо. ERдіаграма є абстрактним макетом БД і представляє її основні компоненти. Найбільш розповсюджені нотації: Чена, Баркера, IDEF1X, UML.
На використанні різновидів ER-моделі засновано більшість сучасних підходів до проектування баз даних (головним чином, реляційних). Модель була запропонована Ченом (Chen) в 1976 р. Моделювання предметної області базується на використанні графічних діаграм, що включають невелику кількість різнорідних компонентів.У зв'язку з наочність подання концептуальних схем баз даних ER-моделі одержали широке поширення в системах CASE, підтримують автоматизоване проектування реляційних баз даних.
Популярність ER моделі пояснюється наявність діаграмної техніки, являє собою склад об’єктів, їх структуру і зв’язків між ними.
Основними елементами є: сутності, зв’язки, атрибути. зв’язок – ромб, вказується ім’я або властивості, атрибут – овал, вказується ім’я зв’язку.
С
утність
– базовий тип інформації, що зберігається
а БД, визначає групу обєктів з однаковими
властивостями.
У діаграмах ER-моделі сутність представляється у вигляді прямокутника, що містить ім'я сутності.
Атрибут
–
відповідає певній характеристиці
об’єкта. Атрибутом суті-є будь-яка
деталь, яка служить для уточнення,
ідентифікації, класифікації, числової
характеристики або вираження стану
сутності. Унікальним ідентифікатором
суті є атрибут, комбінація атрибутів,
комбінація зв'язків або комбінація
зв'язків і атрибутів, унікально відрізняє
будь-який примірник сутності від інших
примірників суті того ж типу.
З
в’язок
– це графічно зображується асоціація,
встановлювана між двома об’єктами(сутностями).Ця
асоціація завжди є бінарною і може
існувати між двома різними сутностями
або між сутністю і їй самій (рекурсивних
зв'язок).У будь-якій зв'язку виділяються
два кінці, на кожному з яких вказується
ім'я кінця зв'язку, ступінь кінця зв'язку
(скільки примірників цієї сутності
зв'язується), обов'язковість зв'язку
(тобто будь-який чи примірник цієї суті
повинен брати участь у даній зв'язку).
Зв'язок представляється в вигляді лінії,
що зв'язує дві сутності або провідною
від суті до неї ж самої. При цьому в місці
"стикування" зв'язку з сутністю
використовуються трьохточковий вхід
в прямокутник суті, якщо для цієї сутності
в зв'язку можуть використовуватися
багато примірників суті, і одноточковий
вхід, якщо у зв'язку може брати участь
тільки один екземпляр сутності.
Обов'язковий кінець зв'язку зображається
суцільною лінією, а необов'язковий -
переривчастих лінією.
Приклад:
Атрибути
розрізняють: 1)прості; 2)багатозначні –
атрибути, які вміщують багато, або
декілька значень для кожного екземпляра
сутності ; складний – атрибут,
який складається з декількох значень.
С
утність
має багато екземплярів сутностей:
Похідні – атрибути, значення яких обчислюється.
Первинний ключ – атрибут або декілька атрибутів, що унікально визначають кожен екземпляр сутності. Атрибут, який визначає значення інших атрибутів наз. Ключовим, або первинним ключом.
С
утності
: сильного і слабкого типу. Сильна – це
сутність, існування якої не залежить
від інших сутностей. Слабка – це
сутність, існування якої залежить від
іншої сутності.
Між сутностями існують 3 основні види зв’язків:
1.один до одного |
2. один до багатьох |
3.багато до багатьох |
|
|
n |
Бінарні зв’язки бувають таких типів: 1:1, 1:m, n:m. показник кардинальності визначає потужність зв’язку для кожної із сутностей-учасниць. Приклад зв’язку: 1:1 – клієнт має рахунок, 1:m – клієнт замовляє проект, n:m – клієнт замовляє товари. Рекурсивний зв’язок – це зв’язок, у якому ті самі сутності беруть участь кілька разів і в різних ролях. Службовець в особі керівника керує службовцем в особі підлеглого.
Дві сутності можуть бути зв’язані декількома зв’язками: службовець керує підрозділом та службовець працює в підрозділі. Наявність у зв’язку одного або декількох атрибутів свідчить про те, що зв’язок приховує деяку невизначену сутність. Ступінь участі визначає чи залежить існування даної сутності від участі в зв’язку деякої іншої сутності. Існує два варіанти участі сутності у зв’язку: повний, частковий. Ступінь участі є повним, якщо для існування деякої сутності, потрібне існування іншої сутності, зв’язаної з нею визначальним зв’язком. У противному випадку ступінь участі є частковим. Повний ступінь участі інколи назв. обов’язковою участю, а частковий – необов’язковою. Наприклад: підрозділ – проект має частковий ступінь участі, а проект-етапи – повний.
Пирклад: Виконати інфологічну модель для предметної області навчальні заняття.
Розширена ЕР модель: передбачає, що застосовуються ф-ї наслідування.
Розширення: