
- •Публічний виступ у діловому спілкуванні
- •1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
- •2. Установлення контакту з аудиторією
- •3. Поза, жести, міміка оратора
- •4. Аналіз промови оратора
- •5. Типи ораторів
- •6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування
- •7. Тропи та їх характеристика.
- •8. Види публічних виступів
4. Аналіз промови оратора
Після ораторського виступу необхідний аналіз. Перш за все для того, щоб знайти, виділити і врахувати допущені недоліки.
Схема аналізу промови
Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає інтерес?
Який матеріал використаний у тексті виступу?
Яка композиція промови? Які методи викладу матеріалу використовуються?
Чи логічна, чи доказова промова?
Чи відповідає промова критеріям правильності, точності, виразності, багатства мовлення?
Який спосіб виголошення промови?
Чи дотримувався оратор вимоги техніки мовлення?
Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні жести і міміка? Наскільки вільно він тримається перед слухачами?
Чи встановлений контакт з аудиторією? За допомогою яких засобів?
Визначте, до якого мовного типу належить оратор (за класифікацією С.Ф. Іванової).
Найважливіші вимоги до публічного виступу
Певні вимоги є спільними як для писемного, так і для усного мовлення. Зокрема, на першому місці за важливістю, безумовно, стоїть зміст письмового тексту чи промови з певної теми, який може забезпечити тільки знаюча людина.
Найважливіші показники змісту – його багатство, глибина і новизна. Тому кожній людині, щоб забезпечити широкий кругозір і водночас фахову кваліфікацію, необхідно, з одного боку, знати трохи про все, а з іншого, про дещо все.
Для цього потрібно регулярно читати пресу, популярні наукові тижневики, спеціальні журнали і книжки, стежити за радіо і теленовинами, володіти технікою пошуку інформації в Інтернеті, бувати в театрі і кіно, відвідувати музеї і виставки, виховуючи в собі культуру сприйняття, дбати про свій власний духовний розвиток.
По-друге, належним чином дібраний зміст потрібно логічно розташувати. Логіка викладу змісту залежить від провідного типу мовлення. Так, якщо це розповідь, то її будова складається з: вступу, зав’язки, розвитку дії, кульмінації і розв’язки. Опис потребує спочатку передачі загального вигляду предмета, основного враження про нього, а потім дається характеристика окремих його частин, після чого подається узагальнюючий описовий висновок. Роздум будується двояко: від загального до конкретного (дедукція) або від конкретного до загального (індукція). Якщо обирається дедуктивний виклад, то композиція роздуму така: спочатку формулюється теза, яка потім обґрунтовується доказами (аргументами), після чого наводиться висновок. При індуктивному методі розгляду певного питання спочатку дається аналіз низки фактів, явищ, предметів, на основі чого робиться узагальнюючий висновок.
По-третє, виклад змісту набирає стрункості, чіткості й прозорості, коли підпорядковується основній думці, а також коли тема розкривається повно і немає зайвих елементів, які її не стосуються.
По-четверте, багатство, глибину і стрункість викладу змісту і письменник, і промовець зможе забезпечити лише тоді, коли добере відповідне мовне оформлення, яке має бути правильним, виразним, доцільним, точним і довершеним.
По-п’яте, оскільки слово може служити як добру, так і злу, то воно потребує постійної оцінки з морально-етичного погляду. Диктатори, шахраї, злочинці теж користуються словом, щоб ввести в оману, приховати свої егоїстичні наміри, надати своїм вчинкам пристойного вигляду. Тож, важливо, з одного боку, вміти відрізняти за словесною формою правду від облуди, а з другого, слідкувати за тим, щоб мотиви власного слова і діла не розходилися із загальноприйнятими етичними нормами.
Загалом цих вимог було б достатньо, якби певна тема розкривалася лише на письмі, але їх замало для усного виступу, для якого велике значення мають такі чинники:
- врахування особливостей аудиторії за різними її характеристиками (вік, стать, професія, рівень обізнаності з темою виступу та ін.);
- особистість мовця (зовнішність, одяг, поведінка, характер, ставлення до життя);
- його жести, поза, міміка, а також дикція, тон, гнучкість мовлення, вміння зацікавити і утримати увагу слухачів тощо.
Досконалий за змістом, будовою і мовним оформленням текст можна виголосити невиразно, мляво, непереконливо, і тим самим великою мірою послабити його потенційні можливості впливу на слухачів. І навпаки: слабкіший за змістом текст може справити значно сильніший вплив на аудиторію, якщо промовець майстерний оратор.