
- •Конспект лекцій
- •Тема ііі.3. Конституційні засади громадянського суспільства в Україні...С.36
- •Тема іv.3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні.....................................................................................................................С.73
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ і. Загальна теорія конституційного права Тема іі.1. Конституційне право України як провідна галузь права
- •Тема і.2. Система конституційного права України
- •Тема і.3. Джерела конституційного права України
- •Тема і.4. Конституційно-правові відносини
- •Види юридичних фактів у конституційному праві
- •Тема і.5. Конституційно-правова відповідальність
- •Тема і.6. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна
- •Розділ іі. Конституція України – Основний Закон держави Тема іі.1. Поняття, ознаки та структура Конституції України
- •Класифікація конституцій
- •Тема іі.2. Функції, реалізація та тлумачення Конституції України
- •Тема іі.3. Охорона Конституції України
- •Розділ ііі. Загальні засади конституційного ладу в Україні Тема ііі.1. Поняття, засади та принципи конституційного ладу в Україні
- •Тема ііі.2. Конституційні ознаки Української держави
- •Тема ііі.3. Конституційні засади громадянського суспільства в Україні
- •Основними напрямами формування громадянського суспільства в Україні є:
- •Тема ііі.4. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •Тема ііі.5. Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій в Україні
- •Порядок та умови створення політичних партій
- •Розділ іv. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні Тема іv. 1. Громадянство України
- •П ідстави (способи) набуття громадянства України:
- •Державними органами, які вирішують питання громадянства є:
- •Тема іv.2. Конституційно-правовий статус особи.
- •Права та свободи людини і громадянина
- •Правовий статус – юридично закріплене становище особи; сукупність прав та обов’язків, які поширюються на дану особу в певній державі.
- •Види правового статусу
- •Покоління прав людини
- •Класифікація прав і свобод людини й громадянина
- •Види прав і свобод за змістом та їхня характеристика
- •Тема іv.3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні регламентується:
- •Тема іv.4. Обмеження прав людини і громадянина. Права людини в умовах надзвичайного стану
- •Не можуть бути обмеженими такі права і свободи:
- •Права людини в умовах надзвичайного стану
- •Тема іv.5. Гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина
- •Тема іv.6. Конституційні обов’язки громадян України
- •Джерела та література і. Нормативно-правові акти
- •Основна література
Розділ іі. Конституція України – Основний Закон держави Тема іі.1. Поняття, ознаки та структура Конституції України
Конституція:
- єдиний нормативно-правовий акт, або система таких актів, прецедентів тощо, яка має юридичні властивості й за допомогою якого народ або органи держави, що виступають від його імені, закріплюють права і свободи людини та громадянина, основи громадянського суспільства, які охороняються державою, утверджують основні засади устрою суспільства і держави, визначають суб’єктів влади, а також механізми її організації й здійснення;
- особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство. Вона формує національну систему права, об’єднує діюче законодавство, визначає основи законності й правопорядку в країні (В.Ф. Погорілко).
Конституція України – єдиний нормативно-правовий акт, який має особливий юридичний характер і за допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні засади устрою суспільства й держави, визначає систему і структуру органів державної влади та місцевого самоврядування, основи правового статусу особи, адміністративно-територіального устрою держави тощо (Ю.М. Тодика).
Загальними ознаками сучасних конституцій є те, що вони:
- відображають значну роль держави щодо економіки, закріплюють відповідну державну функцію, що вже сформувалася;
- визначають приорітет за людиною в її взаємовідносинах із державою, містять широкий перелік прав і свобод людини й громадянина;
- широко представляють загальні положення соціального характеру, що визначають напрямок розвитку держави як соціальної;
- пов’язані, як правило, із закріпленням демократичного ладу;
- визначають народ основним джерелом влади в суспільстві, носієм суверенітету;
- закріплюють поділ державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову;
- закріплюють принцип політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності (плюралізму) тощо (В.М. Шаповал).
Основні риси Конституції України: основоположний, реальний, програмний та народний характер; підвищена стабільність.
Юридичні властивості Конституції України:
- КУ є особливим нормативно-правовим актом, який має юридичне верховенство в системі права й законодавства України;
- КУ є основою правової системи країни та базою поточного законодавства. Всі закони та інші нормативно-правові акти мають виходити з КУ та не суперечити її положенням;
- КУ має нормативний та установчий характер;
- їй властивий особливий порядок прийняття, доповнення і зміни;
- існує складний механізм реалізації конституції та високий рівень її правового захисту (охорони).
Класифікація конституцій
За формою: писані (систематизовані); неписані (несистематизовані).
За процедурою прийняття:
- октройовані – даровані, введені одностороннім актом глави держави, властиві країнам з монархічною формою правління (Бахрейн, Кувейт, Марокко, Йорданія);
- „народні”, прийняті шляхом референдумів;
- прийняті парламентом, установчими зборами, або місцевими представницькими органами.
За порядком внесення змін і доповнень:
- гнучні. Порядок внесення змін і доповнень до таких конституцій практично не відрізняється від порядку прийняття звичайних законів;
- жорсткі. Порядок прийняття, зміни та відміни таких конституцій суттєво ускладнений порівняно з іншими законами, наприклад, може передбачати попереднє обговорення на референдумі;
- змішані. Порядок внесення змін та доповнень до різних розділів таких конституцій може бути різним: до одних розділів – спрощений, до інших – ускладнений.
За способом вираження й організації конституційно-правових норм:
- єдиний моноконституційний нормативно-правовий акт;
- сукупність окремих нормативно-правових актів.
За державним режимом, який вони закріплюють: демократичні; авторитарні (тоталітарні).
За формою правління: республіканські; монархічні.
За формою територіального устрою: конституції унітарних та федеративних держав.
За рівнем втілення конституційно-правових приписів у життя суспільства й держави:
- фіктивні, положення яких не реалізуються, не втілюються;
- реальні (фактичні), положення яких відповідають реальним суспільним відносинам.
Конституція України є: писаною (систематизованою); прийнятою Верховною Радою України; єдиним моноконституційним нормативно-правовим актом; жорсткою; демократичною; республіканською; унітарною; реальною (фактичною).
Структура Конституції України:
- Преамбула, що містить описову інформацію. У ній визначаються цілі та завдання конституції; історичні шляхи її становлення й розвитку; проголошення конституційних ідеалів, зокрема, зазначається, що КУ спрямована на зміцнення громадянської злагоди на землі України, розвиток демократичної, правової держави;
- основна частина (І-ХІІІ розділи): Розділ І. Загальні засади. Розділ ІІ. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Розділ ІІІ. Вибори. Референдум. Розділ ІV. Верховна Рада України. Розділ V. Президент України. Розділ VІ. Кабінет Міністрів України. Розділ VІІ. Прокуратура. Розділ VІІІ. Правосуддя. Розділ ІХ. Територіальний устрій України. Розділ Х. Автономна Республіка Крим. Розділ ХІ. Місцеве самоврядування. Розділ ХІІ. Конституційний Суд України. Розділ ХІІІ. Внесення змін до Конституції України;
- прикінцеві та перехідні положення (ХІV-ХV розділи).