Види юридичних фактів у конституційному праві

За характером зв’язку факту з індивідуальною волею особи юридичні факти поділяють на:

- юридичні дії – обставини, що пов’язані з діяльністю особи, виявом її волі, наприклад, видання акта певним державним органом або посадовою особою з перевищенням повноважень;

- юридичні події – факти, які не залежать від волі та свідомості суб’єктів конституційно-правових відносин, наприклад, народження, смерть, досягнення певного віку.

За тривалістю дії юридичного факту:

- факти обмеженої (однократної) дії, наприклад, призначення на посаду міністра;

- правові стани – юридичні факти, які діють безперервно, тривалий час і постійно породжують юридичні наслідки, наприклад, стан громадянства.

За наслідками, що їх спричиняє юридичний факт:

- правоутворюючі, наприклад, обрання ВРУ прем’єр-міністра Україні, в наслідок чого обирається уряд, між урядом та міністерствами виникають різноманітні адміністративно-правові відносини;

- правозмінюючі – такі, що тягнуть за собою зміну обсягу й змісту правоздатності суб’єктів конституційно-правових відносин, або перехід їх у нову якість, наприклад, обрання народного депутата України прем’єр-міністром;

- правоприпиняючі.

За формою вияву:

- позитивні, які викликають правові наслідки;

- негативні, що не викликають, або викликають негативні правові наслідки, наприклад, дострокове припинення повноважень судді КСУ в разі невиконання вимог щодо несумісності

За відповідністю правовим нормам:

- правомірні – такі, що відповідають правовим нормам і вимогам, які визначаються КУ та законами України. Види правомірних юридичних фактів: а) юридичні акти – дії суб’єктів, які є спрямованими на досягнення певних правових наслідків, наприклад, видання актів органами державної влади; б) юридичні вчинки – заяви й клопотання громадян, створення творів науки, літератури, депутатський запит тощо;

- протиправні (неправомірні) (В.Ф. Погорілко; О.Ф. Фрицький).

Тема і.5. Конституційно-правова відповідальність

Конституційно-правова відповідальність:

- специфічний вид юридичної відповідальності; вид соціальної та юридичної відповідальності, що існує у сфері конституційно-правих відносин і передбачений нормами конституційного права, характеризується специфічним колом суб’єктів, механізмом реалізації й санкціями та полягає у примусовому перетерпленні засобів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) (Л.І. Наливайко);

- особливий вид юридичної відповідальності, що полягає в настанні передбачених Конституцією та законами України негативних наслідків для конкретного суб’єкта конституційно-правових відносин у разі порушення ним конституційного припису чи невиконання покладеного на нього конституційного обов’язку.

Особливості конституційно-правової відповідальності: політико-правовий характер; реалізується як безпосередньо в межах конституційних правовідносин, так і через норми інших галузей права; поєднується з іншими видами юридичної відповідальності; особливе коло суб’єктів; специфічні підстави настання (притягнення); особливості конституційно-правової санкції.

Види конституційно-правої відповідальності:

- позитивна, що передбачає належне виконання суб’єктами конституційно-правових відносин своїх повноважень;

- ретроспективна, що настає в разі вчинення суб’єктом конституційно-правових відносин конституційного правопорушення (делікта).

Суб’єкти конституційно-правової відповідальності – державні утворення, органи, посадові, юридичні та фізичні особи, діяльність чи бездіяльність яких може мати наслідком притягнення їх до конституційно-правової відповідальності.

Суб’єктами конституційно-правової відповідальності є: держава в цілому; органи державної влади; Президент України; народні депутати України; посадові особи органів державної влади; органи влади АРК; посадові особи АРК; органи місцевого самоврядування; посадові особи органів місцевого самоврядування; політичні партії; громадські організації; виборчі комісії; громадяни України, особи без громадянства, іноземні громадяни.

Об’єкти конституційно-правової відповідальності – матеріальні та нематеріальні блага, посягання на які чи неналежне ставлення до яких може мати наслідком притягнення до конституційно-правової відповідальності.

Об’єктами конституційно-правової відповідальності є: конституційний лад України; засади конституційного ладу; суверенітет народу; державний суверенітет; основи правового статусу людини й громадянина; компетенція органів державної влади; компетенція органів місцевого самоврядування; виконання органами державної влади своїх функцій; права, свободи та обов’язки людини й громадянина; інститути демократії; політична влада; державна територія тощо.

Підстави притягнення до конституційно-правової відповідальності – наявність у діях чи бездіяльності суб’єкта права складу конституційного делікта: суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона.

Підставами притягнення до конституційно-правової відповідальност є:

- порушення суб’єктами конституційно-правових відносин норм Конституції та законів України (конституційне правопорушення);

- невиконання чи неналежне виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх конституційних обов’язків;

- зловживання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїми конституційними правами;

- вихід органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб за межі своїх конституційних повноважень.

Санкції конституційно-правової відповідальності – соціально-негативні наслідки для суб’єкта у результаті застосування до нього законодавчого примусу у випадку невиконання або неналежного виконання ним конституційного обов’язку чи зловживання своїми правами.

Формами (санкціями) конституційно-правової відповідальност є:

- визнання неконституційним закону, іншого нормативно-правового акта;

- дострокове припинення повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування;

- скасування або призупинення дії актів вказаних органів;

- скасування результатів голосування або визнання виборів до представницьких органів чи виборів Президента України недійсними у разі порушення виборчого законодавства;

- обов’язок держави, її органів відшкодувати заподіяну шкоду;

- офіційне визнання незадовільною роботи державного органу, посадової особи;

- тимчасова заборона певної діяльності, примусовий розпуск політичної партії та громадської організації;

- обмеження, позбавлення спеціального статусу;

- притягнення Президента України до відповідальності у порядку імпічменту;

- відставка Кабінету Міністрів України;

- процесуальні санкції, що передбачені Регламентом ВРУ тощо.

Значення конституційно-правової відповідальності для захисту КУ і стабільності конституційного ладу:

- встановлення конституційно-правової відповідальності є передумовою ефективного функціонування органів державної влади, виконання ними своїх конституційних обов’язків;

- конституційно-правова відповідальність сприяє забезпеченню конституційних прав і свобод людини й громадянина органами державної влади й місцевого самоврядування, їх посадовими особами;

- конституційно-правова відповідальність є однією з передумов функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах, встановлених Конституцією та законами України;

- конституційно-правова відповідальність має суттєвий превентивний вплив на поведінку всіх суб’єктів конституційно-правових відносин, сприяє дотриманню ними положень Конституції та законів України;

- конституційно-правова відповідальність тягне за собою певні негативні наслідки для суб’єктів, які до неї притягуються.