Порядок та умови створення політичних партій

1. На установчому з’їзді політичної партії приймається рішення про її створення. Це рішення має бути підкріплене підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менше як у 2/3 районів і не менше як у 2/3 областей України, міст Києва та Севастополя, та не менше як у 2/3 районів АРК.

2. Обов’язковим є затвердження статуту та програми партії, обрання її керівних та контрольно-ревізійних органів.

3. Реєстрацію політичної партії здійснює Міністерство юстиції України, до якого подається заява про реєстрацію з додатками: програма і статут партії, протокол установчого з’їзду, підписи громадян України, зібрані на підтримку рішення про створення політичної партії тощо.

4. Після перевірки цих матеріалів у 30-денний термін приймається рішення про реєстрацію (або відмову у реєстрації).

5. У разі виявлення протягом трьох років недостовірних відомостей у документах, наданих політичною партією для реєстрації, реєстраційне свідоцтво може бути анульоване за рішенням суду за поданням реєструючого органу.

6. Упродовж шести місяців з дня реєстрації політична партія має створити у більшості областей України, містах Києві та Севастополі, АРК, передбачені її статутом обласні, міські, районні організації, які реєструються відповідними органами Міністерства юстиції України упродовж 10 днів від дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії. Якщо ця умова створення політичної партії не буде виконана, її реєстраційне свідоцтво може бути анульоване.

Реєстрація громадських організацій відбувається шляхом повідомлення: а) Міністерству юстиції України, якщо громадські організації мають всеукраїнський або міжнародний статус; б) місцевим органам виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад.

Права політичних партій – встановлені в Конституції та законах України можливості для здійснення ними відповідних функцій.

Політичні партії мають право:

- брати участь у виборах до Верховної Ради України, Президента України, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;

- ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об’єднання громадян, надавати допомогу у їх створенні;

- не тільки використовувати державні засоби масової інформації, а й засновувати власні;

- підтримувати міжнародні зв’язки з політичними партіями і громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, укладати угоди про співробітництво та інше.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності.

Напрямками опозиційної діяльності є:

- публічне викладення й обстоювання своєї позиції з питань державного і суспільного життя;

- активна участь в обговоренні й оприлюдненні обґрунтованої критичної оцінки дій та рішень органів влади з використаннм для цього державних і недержавних засобів масової інформації;

- вносення до органів державної влади та місцевого самоврядування пропозицій для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

Громадські організації мають право: а) представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах; б) одержувати від них інформацію, необхідну для реалізації статутних завдань; в) пропагувати власні цілі та ідеї; г) виступати учасниками цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права; д) засновувати засоби масової інформації тощо.

Політичні партії та громадські організації є неприбутковими організаціями. Держава гарантує їм право на кошти та інше майно тільки для здійснення своїх статутних завдань.

Партії можуть використовувати як власне, так і орендоване рухоме й нерухоме майно, транспорт. Правовий режим майна політичних партій регулюється чинним законодавством.

Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань не можуть використовувати кошти таких суб’єктів як:

- органи державної влади та місцевого самоврядування;

- державні й комунальні підприємства, установи і організації, а також підприємства і організації, у майні яких є частки, що є державною чи комунальною власністю;

- іноземні держави та їх громадяни;

- благодійні й релігійні об’єднання і організації;

- анонімні особи або особи під псевдонімом;

- політичні партії, що не входять до виборчого блоку політичних партій.

Держава здійснює контроль за використанням коштів і майна політичних партій, які зобов’язані щорічно публікувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про своє майно, вести бухгалтерську звітність.

Суб’єктами державного контролю за діяльністю політичних партій є: Міністерство юстиції України та Центральна й окружні виборчі комісії.

Видами відповідальності політичних партій у разі порушення Конституції та законів України є:

1) попередження здійснюється контролюючим органом; політична партія повинна усунути порушення, що викликало попередження і у 5-ти денний строк повідомити про це контролюючий орган;

2) заборона здійснюється у судовому порядку за поданням Міністерства юстиції чи Генерального прокурора; судом першої інстанції в даному випадку є Верховний Суд України.

Суб’єктами контролю за діяльністю політичних партій та громадських організацій є: Міністерство юстиції України; Центральна й окружні виборчі комісії; легалізуючі й фінансові органи; органи податкової адміністрації; органи прокуратури.