- •Конспект лекцій
- •Тема ііі.3. Конституційні засади громадянського суспільства в Україні...С.36
- •Тема іv.3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні.....................................................................................................................С.73
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ і. Загальна теорія конституційного права Тема іі.1. Конституційне право України як провідна галузь права
- •Тема і.2. Система конституційного права України
- •Тема і.3. Джерела конституційного права України
- •Тема і.4. Конституційно-правові відносини
- •Види юридичних фактів у конституційному праві
- •Тема і.5. Конституційно-правова відповідальність
- •Тема і.6. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна
- •Розділ іі. Конституція України – Основний Закон держави Тема іі.1. Поняття, ознаки та структура Конституції України
- •Класифікація конституцій
- •Тема іі.2. Функції, реалізація та тлумачення Конституції України
- •Тема іі.3. Охорона Конституції України
- •Розділ ііі. Загальні засади конституційного ладу в Україні Тема ііі.1. Поняття, засади та принципи конституційного ладу в Україні
- •Тема ііі.2. Конституційні ознаки Української держави
- •Тема ііі.3. Конституційні засади громадянського суспільства в Україні
- •Основними напрямами формування громадянського суспільства в Україні є:
- •Тема ііі.4. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •Тема ііі.5. Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій в Україні
- •Порядок та умови створення політичних партій
- •Розділ іv. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні Тема іv. 1. Громадянство України
- •П ідстави (способи) набуття громадянства України:
- •Державними органами, які вирішують питання громадянства є:
- •Тема іv.2. Конституційно-правовий статус особи.
- •Права та свободи людини і громадянина
- •Правовий статус – юридично закріплене становище особи; сукупність прав та обов’язків, які поширюються на дану особу в певній державі.
- •Види правового статусу
- •Покоління прав людини
- •Класифікація прав і свобод людини й громадянина
- •Види прав і свобод за змістом та їхня характеристика
- •Тема іv.3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні регламентується:
- •Тема іv.4. Обмеження прав людини і громадянина. Права людини в умовах надзвичайного стану
- •Не можуть бути обмеженими такі права і свободи:
- •Права людини в умовах надзвичайного стану
- •Тема іv.5. Гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина
- •Тема іv.6. Конституційні обов’язки громадян України
- •Джерела та література і. Нормативно-правові акти
- •Основна література
Тема ііі.3. Конституційні засади громадянського суспільства в Україні
Громадянське суспільство:
- спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами й свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина;
- система самостійних, незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів та потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціальних, духовних сфер, їх відтворення й передачі від покоління до покоління.
Структурними елементами громадянського суспільства є: добровільно сформовані первісні самоврядні угруповання людей (сім'я, різні асоціації, громадські корпорації, клуби за інтересами); сукупність недержавних суспільних відносин; господарська і приватна частини життєдіяльності людей, їхні звичаї, традиції; сфера самоврядних організацій та індивідів.
В основу будь-якого громадянського суспільства покладені такі найбільш загальні ідеї і принципи:
- економічна свобода, багатоманітність форм власності, ринкові відносини;
- визнання та захист природних прав і свобод людини й громадянина;
- легітимність і демократичний характер державної влади, рівність усіх перед законом та судом, належна правова захищеність особи;
- правова держава, яка базується на принципі поділу і взаємодії гілок державної влади;
- політичний та ідеологічний плюралізм, наявність легальної опозиції;
- свобода слова і друку, незалежність засобів масової інформації;
- невтручання держави у приватне життя громадян, їхні взаємні обов’язки та відповідальність;
- класовий мир, партнерство і національна злагода;
- ефективна соціальна політика, яка забезпечує гідний рівень життя людей.
Громадянське суспільство охоплює сукупність моральних, правових, економічних, політичних відносин, організацію та діяльність суспільних об’єднань, систему виховання, освіти, науки і культури, сім’ю, систему засобів масової інформації, неписані норми людської поведінки, конкретні аспекти політичного режиму.
Громадянське суспільство формується людьми як, автономна стосовно держави, відповідна система економічних, політичних, правових і культурних відносин. Рівень розвитку таких відносин залежить від: міри свободи, відповідальності й активності громадян, ефективності правових інститутів держави, ринкової економіки.
Розвинутому громадянському суспільству притаманний демократичний політичний режим правління, який характеризується: багатогранною участю громадян у політичному житті, активним використанням форм безпосередньої і представницької демократії, гарантованістю прав і свобод особи.
Громадянське суспільство не слід протиставляти державі. Ці важливі інституції повинні „плідно співпрацювати”. Так, держава отримує свою легітимізацію від суспільства і функціонально має бути спрямована на розв’язання проблем суспільства й людини.
Основна функція громадянського суспільства – виявлення назрілих у надрах соціуму запитів і передача їх, насамперед через політичні партії, на рівень державних інститутів. Громадянське суспільство являє собою необхідний і раціональний спосіб спілкування між людьми, який базується на свободі, праві та демократії за умови обґрунтованого втручання держави.
Необхідність тісної співпраці громадянського суспільства й держави пояснюється тим, що:
- громадянське суспільство перебуває в діалектичному зв’язку з державою, оскільки основоположною соціально-економічною передумовою правової держави є саме громадянське суспільство;
- чим досконаліше громадянське суспільство, тим менше помітна роль держави, і навпаки, недорозвинуте громадянське суспільство веде до надмірного посилення держави, яка поглинає суспільство, домінує над ним;
- важливо, щоб державні органи були контрольованими недержавними структурами, а останні в свою чергу діяли в межах КУ і законів України, враховували об’єктивні потреби держави;
- основне завдання держави і структур громадянського суспільства – створення умов для забезпечення людиною своїх прав і свобод.
Формування громадянського суспільства в Україні – процес складний і довготривалий. Є підстави стверджувати, що права і свободи особи, незважаючи на їх ґрунтовне закріплення в КУ, поки що не стали дійсно вищою соціальною цінністю для держави.
Ускладнення у процесі формування громадянського суспільства в Україні пов’язані з тим, що:
- державні інституції ще не перебороли сформованих упродовж століть традицій недооцінки людини, її прав і свобод;
- громадянське суспільство, в особі політичних партій та громадських організацій, є недостатньо активним у захисті прав і свобод особи.
