7.Модель фінансових відносин у суспільстві

Моделі розрізняються за двома ознаками:

а) за послідовністю розподілу ВВП;

б) за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі — ринкової й адміністративної економіки. Їх розглядають виходячи з розподілу новоствореної вартості — національного доходу, домінуючими складовими якого є заробітна плата і прибуток. Він є основним і обов’язковим об’єктом розподілу. Основним за питомою вагою і значущістю.Обов’язковим, оскільки не може бути нерозподіленим — інакше зупиниться процес відтворення виробництва.

Фінансова модель ринкової економіки є основною, вона пройшла значний

історичний шлях розвитку і домінує у світі. Сутність її дуже проста і

логічна: спочатку вартість реалізованого національного доходу

розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники

засобів виробництва, котрі отримують прибуток, і робітники та службовці,

яким виплачується заробітна плата. У загальному вигляді ця модель може

бути зображена на схемі 4 — заштрихована частина показує оподаткування

заробітної плати окремих робітників і службовців (а, б) та прибутку

підприємців (А, Б).

Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи

насамперед на основі перерозподілу національного доходу.

Характерна ознака моделі полягає в тому, що переважну частину своїх

доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного

доходу.

Модель є закритою і не відображає фінансових реалій у суспільстві:

по-перше, з неї не видно реального рівня доходів юридичних і фізичних

осіб;

по-друге, доходи юридичних і фізичних осіб не відображають їх вклад у

створення національного доходу;

по-третє, неможливо достовірно визначити рівень оподаткування;

по-четверте, відсутні стимули до продуктивної праці.

За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі

ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі:

американську ( 25—30%.), західноєвропейську(30-35) та скандинавську(35-40).

8. .Бюджет як основний фінансовий план держави.

З даної точки зору бюджет являє собою розпис доходів і видатків держави, який затверджується  органами законодавчої і представницької влади  у вигляді закону. Бюджет виконує основну роль регулятора економічних процесів Як фінансовий план бюджет відображає виконання всіх функцій держави економічну, соціальну, вйськову, міжнародну політику держави.

Видактки  на економічну діяльність визначаються двома чинниками:

А) масштабами деоржавного сектора економіки;

Б) економічною політикою держави (чому віддається перевага- бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню).

Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.

В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Тому для оцінки реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків ( без цільових фондів).

Включення цих фондів до бюджету зумовлено двома причинами:

-         наданням їм законодавчої сили;

-         необхідністю здійснення державного контролю за коштами цих фондів.

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:

-         рівновага доходів і видатків;

-         бюджетний надлишок- перевищення доходів над нормативними видатками;

-         бюджетний дефіцит- перевищення видатків над постійними доходами.