
- •Суть і призначення бюджету держави.
- •Характерні ознаки Бюджету та його функції.
- •3. Суть і мета бюджетної політики. Бюджетна стратегія і бюджетна тактика.
- •4. Призначення та структура бюджетного механізму
- •5. Бюджетні методи регулювання економічних і соціальних процесів.
- •6. . Фінансові протиріччя та способи їх збалансування.
- •7.Модель фінансових відносин у суспільстві
- •8. .Бюджет як основний фінансовий план держави.
- •9. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі
- •10. Фінансове забезпечення та його форми
- •11. . Роль бюджету у системі фінансового регулювання.
- •12. . Причини виникнення бюджетного дефіциту
- •13. Бюджетний дефіцит, його позитивні та негативні наслідки.
- •14. Бюджетний профіцит, його позитивні та негативні наслідки
- •15. Збалансований бюджет, його переваги і недоліки
- •16. Види бюджетного дефіциту за формами прояву та причинами виникнення
- •17. Види бюджетного дефіциту за причинами виникнення та спрямування коштів
- •18. Джерела фінансування бюджетного дефіциту
- •19. Передумови використання державних позик як джерела фінансування бюджетного дефіциту
- •20. Класифікація державних позик.
- •21. Джерела погашення державних позик
- •22. Етапи становлення бюджетної системи України.
- •23. . Бюджетна система України та її складові
- •25. Зведений бюджет та його структура
19. Передумови використання державних позик як джерела фінансування бюджетного дефіциту
Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. Витрати на погашення зобов’язань із боргу здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання та боргові зобов’язання Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в законі про Державний бюджет України або рішенні про місцевий бюджет.
Із джерел покриття бюджетного дефіциту реальним і повноцінним виступають державні позики. Разом з тим, для їх використання необхідні певні передумови: по-перше, наявність кредиторів, які мають тимчасово вільні фінансові ресурси; по-друге, довіра з боку кредиторів до держави; по-третє, наявність стимулів до надання позик державі; вчетверте, спроможність держави своєчасно повернути борги та виплатити проценти. Наявність тимчасово вільних фінансових ресурсів є головною передумовою для державних позик. Якщо таких ресурсів немає, то не може бути і мови про випуск державних цінних паперів. Однак в реальній дійсності такі вільні ресурси, як правило, завжди є й у фізичних, і в юридичних осіб. Це пов`язано з тим, що завжди є необхідність накопичення грошей для певних витрат. На період накопичення ці гроші виступають як тимчасово вільні кошти і можуть використовуватись як кредитні ресурси. На ці ресурси можуть претендувати різні суб`єкти, в тому числі і держава. Таким чином, тимчасово вільні фінансові ресурси є завжди, навіть в умовах фінансової кризи. Проблема полягає не в наявності ресурсів, а в спроможності держави мобілізувати їх. Важливою передумовою випуску позик є наявність стимулів до надання державі кредиту. Якщо довіра до держави відображає кредитний ризик, то стимули характеризують доцільність вкладання коштів в державні цінні папери. Доцільність, в свою чергу визначається їх доходністю, надійністю і ліквідністю. Між доходністю та надійністю існує зворотньопропорційна залежність: чим вище надійність, тим менша доходність. Оскільки державні цінні папери вважаються найбільш надійними, то для них встановлюється найменший рівень доходності. Заключною і найбільш важливою передумовою випуску державних позик є спроможність держави своєчасно повернути борги та виплатити проценти. Якщо наявність бюджетного дефіциту потребує встановлення джерел його покриття, то використання державного кредиту вимагає визначення джерел погашення боргу. Такими джерелами можуть виступати: прибуток, отриманий від інвестування коштів в державний сектор; додаткові доходи бюджету за рахунок зростання ВВП і податкової бази від інвестування коштів в економіку; надходження від спеціально введених податків чи підвищення ставок оподаткування для погашення державного боргу; скорочення видатків; залучення нових кредитів для покриття попередніх боргів.