- •Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •Розселення слов’ян у Східній Європі. Проблема походження, соціально-політичний устрій.
- •Утворення і розвиток держави у східних слов’ян VI-X ст.
- •Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності.
- •Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства (XIV-XVI ст.).
- •Релігійне життя в Україні у XIV-XVI ст. Реформація і контрреформація в Європі, їх відгомін в Україні.
- •Культурно-національне піднесення наприкінці XVI - поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій (княжа аристократія, православна шляхта, братства).
- •Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •Утворення і розвиток української козацької держави (1648-1657).
- •Переяславська рада та її наслідки.
- •Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького (1654-1657).
- •Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
- •Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
- •Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •Ліквідація політичної автономії України і проблеми її культурного розвитку.
- •Гайдамацькі рухи. Коліївщина, її наслідки, оцінка в історичній літературі.
- •Поділи Польщі і подальша доля українських земель.
- •Українська культура у XVIII ст.
- •Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •Кримська війна. Посилення селянського руху на Україні. Київська козаччина.
- •Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. (на шляху від культурництва до політичної боротьби).
- •Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх - поч. Хх ст.
- •Початок національного відродження у Галичині у першій пол. Хіх ст. "Руська трійця".
- •Революція 1848 р., її вплив на суспільно-політичний рух у західноукраїнських землях. Виникнення політичних партій та організацій (народовці, москвофіли, радикали).
- •Перша світова війна і українська проблема.
- •Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •Повалення самодержавства в Росії і встановлення двовладдя. Утворення Центральної Ради.
- •Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. "Зміна віх" і лібералізація національної політики.
- •Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 - 80-х рр.
- •Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема "українізації".
- •Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •Репресії 30-х років. Боротьба з "українським буржуазним націоналізмом".
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •Культурно-просвітницький рух на західноукраїнських землях у 20 - 30-ті рр. Громадські установи. Греко-католицька церква.
- •Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору (радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини).
- •Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •Хрущовська "відлига" в Україні (1953-1964).
- •Радянизація Західної України у 1939 - на поч. 50-х рр.
- •Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. (на шляху від культурництва до політичної боротьби).
У прямому зв’язку із змінами в соціальному та економічному житті відбувалися зрушення в суспільно-політичному русі в Україні. Зростав національно-визвольний рух проти російського царизму, розширювалась його соціальна основа за рахунок участі все ширших верств українського селянства, робітництва та інтелігенції. Важливу роль відіграє діяльність Шевченка, Куліша, Костомарова напередодні реформи 1861 р., діяльність петербурзької української громади, що гуртувалася навколо журналу «Основа», який короткий час (1861-1862) відігравав роль головного загальноукраїнського друкованого органу. Громади, що як культурно-суспільні товариства були засновані у Києві, Полтаві, Чернігові, Харкові, ставили своїм головним завданням піднесення культурного рівня українського народу, та його національної свідомості. Ще одним важливим суспільно-культурним рухом 60-х рр. було т.зв. «хлопоманство», що виникло в середовищі спольщеної української шляхти Правобережної України, яка вважала необхідним служити українському народу і не поділяла поглядів шляхетського загалу щодо відбудови історичної Польщі (В.Антонович, Т.Рильський, В.Познанський, К.Михальчук та ін.). Слід виділити діяльність Київської Громади. На початку 1873 р. її зусиллями було відкрито «Південно-Західний Відділ Імператорського Російського Географічного Товариства», який фактично став легальним українським науковим закладом, що розгорнув інтенсивні дослідження в галузі українознавства й науково обґрунтував самобутність українського історико-культурного процесу. Пізніше, оцінюючи майже 60-рiчну діяльність Київської Громади, один з її активних діячів - Є.Чикаленко відзначав, що вона відіграла "величезну ролю в справі відродження української нації. Довгий час вона була на Україні єдиним організованим гуртком свідомих українців, а до заснування у 1897 р. Загальної Української Організації була центром всього українського національного руху". Слід зазначити, що український суспільно-культурний рух постійно зазнавав переслідувань і гонінь з боку царського уряду (указ Валуєва від 1863, «Емський акт» 1876 та ін.). Наслідком цілого ряду дискримінаційних заходів уряду став тимчасовий параліч пресових українських видань, що тривав до революції 1905 р. Але серед учасників українського руху все виразніше зростало прагнення вивести його з вузьких рамок культурництва і стати на шлях здобуття усієї повноти політичних і національних прав для українського народу.
Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
Кінець ХIХ - початок ХХ ст. характеризувався піднесенням політичного життя в Росії, формуванням політичних партій та організацій, зростанням їх впливу на суспільний розвиток. Плідна культурницька діяльність українського громадянства у попередній період сприяла формуванню нової генерації українців, яка прагнула послідовно виборювати всю повноту політичних i національних прав українського народу. З’являються перші зародки незалежних українських організацій. У 1891 р. постало "Братство тарасівців" - об'єднання молодих українських патріотів, які вже не задовольнялися культурницьким українофільством старшого покоління i ставали на шлях національного радикалізму. У 1896 р. у Києві було утворено українське таємне товариство "Молода Україна", метою якого, за свідченням київського жандармського управління, була «пропаганда соціалізму i політичного сепаратизму на українській основі». Зазначені політичні групи, а також українські студентські громади стали основою, на якій у Харкові в лютому 1900 р. виникла перша українська політична партія - "Революційна українська партія" (РУП). Для початків її діяльності був характерним радикально-нацiональний напрям роботи, душею якої був М.Мiхновський. Однак під впливом загальноросійського соціал-демократичного руху з другої половини 1902 р. РУП почала пройматися марксистською ідеологією, що спричинилося до її розкладу i створення ряду нових політичних партій. Першою серед них стала Українська народна партія на чолі з М.Мiхновським, яка відстоювала ідею повної української державної самостійності. Частина рупiвцiв разом з бундівськими організаціями в Україні утворили Українську соціал-демократичну партію ("Спілку"), яка увійшла до РСДРП на правах автономної частини меншовицької організації. Більшість рупiвцiв, яка гуртувалася навколо М.Порша, В.Винниченка, Д.Антоновича, С.Петлюри, М.Ткаченка, проголосила утворення Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). УСРДП прийняла соціал-демократичну програму західноєвропейського зразка, висунувши лозунг автономії замість самостійної України. Українська ліберальна інтелігенція, що об'єднувалася в громадах та ін., утворила у 1904 р. українську демократичну партію. Згодом вони злилися в єдину - Українську радикально-демократичну партію. Її активними діячами були Б.Грiнченко, С.Єфремов, М.Левицький, Є.Тимченко, В.Чехiвський, Є.Чикаленко. Саме УСРДП i УРДП були головними виразниками суспільно-політичних поглядів організованого українського руху.