
- •Сукупний попит та циклічні коливання у моделі мультиплікатора
- •6.1. Визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанських моделях мультиплікатора
- •6.2. Зміна рівноваги та мультиплікативний ефект. Рецесійний та інфляційний розриви
- •6.3. Визначення рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці
- •Тема 7. Державне регулювання сукупного попиту: фіскальна політика у моделі мультиплікатора
- •7.1. Суть і види фіскальної політики. Дискреційна фіскальна політика
- •7.2. Автоматичні стабілізатори і обмеження фіскальної політики
- •7.3. Дефіцит державного бюджету та державний борг
- •Тема 8. Наймана праця у ринковій економіці: зайнятість та безробіття
- •8.1. Зайнятість та безробіття як явища ринкової економіки. Показники безробіття
- •8.2. Типи та форми безробіття, чинники рівня безробіття
- •8.3. Ринок праці. Класичне та кейнсіанське пояснення добровільного та вимушеного безробіття
- •8.4. Наслідки безробіття
Тема 8. Наймана праця у ринковій економіці: зайнятість та безробіття
Досі ми розглядали, як формується сукупний попит, тепер починаємо вивчати, як у змішаній економічній системі формується сукупне пропонування, розглянемо чинники, які впливають на обсяги сукупного виробництва. Найважливішим фактором виробництва є праця.
8.1. Зайнятість та безробіття як явища ринкової економіки. Показники безробіття
В
процесі функціонування ринку праці
виникають проблеми зайнятості і
безробіття працездатного населення.
Детальну класифікацію населення, в
основу якої покладено здатність до
найманої праці, розробили Міжнародна
організація праці (МОП) та Організація
економічного співробітництва і розвитку
(ОЕСР). За даною класифікацією все
населення
поділяється на дві групи: інституціональне
та
неінституціональне
:
.
До інституціонального населення відносять осіб, які ще не досягли працездатного віку, і тих, котрі вже вибули зі складу робочої сили у зв’язку з виходом на пенсію, а також тих, хто знаходяться в лікарнях і в тривалій ізоляції. Всі ці особи перебувають на утриманні держави або інших осіб. До неінституціонального населення відносять все працездатне населення.
В
свою чергу неінституціональне населення
поділяють на економічно неактивне
та економічно активне
:
.
Економічно неактивне населення – це особи, які не працюють за наймом і не шукають роботу за наймом. Сюди відносять студентів, домогосподарок, а також підприємців і людей вільних професій, членів виробничих кооперативів. Всі ці люди здатні до праці, але не до найманої, а вільної. Вони утворюють категорію самозайнятих.
Самозанятість – це форма зайнятості, яка характерна для тих видів діяльності, які не вимагають значних обсягів початкового капіталу, де невисокі бар’єри вступу на ринок товарів та послуг, або ж вступ вільний.
Економічно
активне населення
– це та частина населення, яка формує
ринок праці – зайняті найманою працею
та безробітні
:
.
Частка
економічно активного населення в
загальній його чисельності показує
рівень
економічної активності населення
:
або
.
Зайнятість економічно активного населення (найманих працівників) може набувати різних форм:
стандартна зайнятість означає, що особа працює за наймом в одного наймача, у його приміщенні, із стандартним навантаженням протягом зміни, тижня, місяця, року;
неповна зайнятість викликається різними причинами, вона може бути тимчасовою (сезонні роботи), випадковою і частковою (неповний робочий день або тиждень).
Чисельність зайнятих і безробітних складають обсяг пропонування робочої сили на ринку праці.
Безробіття – це такий стан ринку, за якого пропонування праці перевищує попит на неї. Безробітною вважають особу, яка відповідає всім трьом умовам, визначеним МОП: вона не має роботи за наймом, активно шукає її і готова негайно приступити до роботи. Активний пошук роботи означає, що особа, яка втратила роботу, зареєструвалась на біржі праці (у центрі зайнятості) і постійно звертається туди за інформацією про наявність вільного місця роботи. Особа, яка, зневірившись у можливості знайти роботу, припинила її пошуки, не вважається безробітною, вона відноситься до осіб, що вибули зі складу робочої сили.
Рівень
безробіття
або норма
безробіття
вимірює частку безробітних у чисельності
робочої сили:
.
Показник норми безробіття широко використовується для визначення стану ринку праці, проте він має чимало недоліків. Насамперед він неточно відображає економічну ситуацію, оскільки не всі непрацюючі відносяться до безробітних, а лише зареєстровані, тобто, які виконують три умови МОП.
Деякі економісти вважають, що кращим показником використання робочої сили є коефіцієнт рівня занятості. Він обчислюється як відношення зайнятих до загальної чисельності населення і добре відображає зміни ситуації в економічній системі не лише у короткостроковому періоді, але і в довгостроковій перспективі.
Склад робочої сили і безробітних постійно змінюється. Як показує рис. 8.1, людина може перебувати в одній з трьох груп: зайнятих, безробітних або тих, хто знаходиться поза межами робочої сили. Кожна група пов’язана з іншими вхідними і вихідними потоками осіб, котрі змінили свій статус. Поза межами робочої сили знаходяться особи, які вперше шукають роботу, і ті, які виходять на пенсію. Перші вливаються в число безробітних, а другі – у групу, представники якої не входять в робочу силу. З групи безробітних виходять за межі робочої сили особи, які перестали шукати роботу, а ті, хто повертаються на робочі місця, входять у в групу зайнятих. Група безробітних не є однорідною. Її можуть поповнювати „первинні безробітні“ – ті, хто шукають роботу вперше, і „вторинні“ – ті, хто вже працював і втратив роботу.
Важливою
характеристикою безробіття є його
тривалість.
Значна кількість людей потрапляє у
число безробітних на короткий період,
вони порівняно швидко знаходять роботу
і страждають від безробіття відносно
мало. Але близько половини безробітних
не можуть знайти роботу більше 6 місяців
на рік. Такий тип безробіття відображає
не пошуки роботи, а неможливість її
знайти. Тривалість безробіття є певним
відображенням стану економіки країни.
У застійних економіках безробіття
носить тривалий характер. В економіках,
що динамічно розвиваються, де здійснюється
структурна перебудова, люди втрачають
роботу в одних галузях, але досить швидко
знаходять її в інших.