
- •Сукупний попит та циклічні коливання у моделі мультиплікатора
- •6.1. Визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанських моделях мультиплікатора
- •6.2. Зміна рівноваги та мультиплікативний ефект. Рецесійний та інфляційний розриви
- •6.3. Визначення рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці
- •Тема 7. Державне регулювання сукупного попиту: фіскальна політика у моделі мультиплікатора
- •7.1. Суть і види фіскальної політики. Дискреційна фіскальна політика
- •7.2. Автоматичні стабілізатори і обмеження фіскальної політики
- •7.3. Дефіцит державного бюджету та державний борг
- •Тема 8. Наймана праця у ринковій економіці: зайнятість та безробіття
- •8.1. Зайнятість та безробіття як явища ринкової економіки. Показники безробіття
- •8.2. Типи та форми безробіття, чинники рівня безробіття
- •8.3. Ринок праці. Класичне та кейнсіанське пояснення добровільного та вимушеного безробіття
- •8.4. Наслідки безробіття
6.3. Визначення рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці
У відкритій економіці внутрішні видатки не обов’язково дорівнюють обсягові вироблених всередині країни товарів і послуг . Якщо обсяг національного виробництва менший за внутрішні видатки, то цю різницю покривають імпортом, а якщо обсяг виробництва більший за внутрішні видатки, то надлишок товарів і послуг експортують. Відповідно чистий експорт може бути додатною або від’ємною величиною.
Імпорт представляє собою джерело вилучень з попиту, величина яких залежить від ступеня відкритості економіки. Експорт представляє собою ін’єкції, які доповнюють внутрішній попит на вітчизняні товари.
Зміни національного виробництва у відкритій економіці можуть бути зумовлені як внутрішніми чинниками, так і експортно-імпортними операціями. Піднесення виробництва може бути викликане збільшенням попиту іноземців на товари і послуги вітчизняного виробництва. Збурення у попиті може передаватись від однієї країни до іншої, призводити до значних змін у ВВП через дію механізму мультиплікатора.
З точки зору національної економіки експорт може вважатись автономним, оскільки його величина залежить не від стану економіки даної країни, а від рівня національного доходу і схильності до імпорту в зарубіжних країнах. Тому крива експорту по відношенню до рівня вітчизняного виробництва і доходу буде мати вигляд горизонтальної лінії (рис. 6.8).
І
мпорт,
навпаки, залежить від рівня внутрішнього
доходу, а також від схильності населення
до імпортування. Показник граничної
схильності до імпортування
може обчислюватись як частка приросту
обсягу споживання, але частіше він
обчислюється як частка приросту реального
використовуваного доходу:
На рис. 6.8.а) крива імпорту
має кут нахилу 0,15 і є висхідною
.
Гранична
схильність до імпортування змінює кут
нахилу кривої сукупних видатків, яка
базується на функції споживання. Якщо,
наприклад, у закритій економіці з кожного
приросту національного доходу у 100 грн.
на приріст споживання спрямовується
75 грн., то гранична схильність до
споживання
=75/100=0,75.
У відкритій же економіці, при видатках
споживачів 75 грн. і граничній схильності
до імпортування 0,15, споживачі куплять
вітчизняних товарів лише на 60 грн. (75 –
15), отже гранична схильність до споживання
з врахуванням імпорту складе
=
0,60. Узагальнено:
.
Таким чином, кут нахилу кривої видатків
зменшиться з 0,75
до 0,6
.
Розглянемо,
як експортно-імпортні операції впливають
на рівноважний рівень ВВП. Коли реальний
ВВП дорівнює нулю, обсяг імпорту рівний
відрізку
.
За зростання реального використовуваного
доходу імпорт збільшується у відповідності
з граничною схильністю до імпортування.
На низьких рівнях доходу вартість
експорту перевищує вартість імпорту,
а за досягнення величини доходу
криві
та
перетинаються, тобто обсяг експорту
стає рівним обсягу імпорту.
Різниця
між величиною експорту та імпорту на
кожному рівні доходу представляє чистий
експорт
або сальдо торговельного балансу. В
точці, де
,
чистий експорт стає рівним нулю, крива
перетинає
горизонтальну вісь. На обсягах доходу,
більших за
,
імпорт перевищує величину експорту,
тоді виникає дефіцит торговельного
балансу,
стає від’ємною величиною.
Рис.
6.8.б) показує, як визначається рівноважний
рівень доходу із введенням у модель
кейнсіанського хреста чистого експорту.
За початкову беремо рівновагу в закритій
економіці. Сукупні видатки у закритій
економіці відображає крива
,
рівновага встановлюється у точці
.
Щоб отримати криву сукупних видатків
у відкритій економіці, за кожного рівня
доходу до кривої
додаємо величину чистого експорту.
Автономний рівень сукупних видатків
для кривої
(точка перетину з вертикальною віссю)
складається з суми автономних споживчих
видатків, планових інвестицій, видатків
уряду та сальдо експортно-імпортних
операцій
і дорівнює відрізку
.
Нахил кривої
визначає гранична схильність до
споживання за відрахуванням граничної
схильності до імпортування, в нашому
випадку кут нахилу становить 0,6. Крива
більш похила, ніж початкова крива
,
яка має нахил 0,75. Рівновага для відкритої
економіки досягається у точці
,
де рівень сукупних видатків рівний
пропонуванню, тобто крива
перетинає лінію 450
на обсязі виробництва
.
З введенням в аналіз зовнішньоекономічного сектора змінюється величина простого мультиплікатора видатків, оскільки змінюється кут нахилу кривої видатків. Кожна одиниця приросту доходу тепер призводить до меншого зростання споживчих видатків на вітчизняні товари, оскільки частина додаткового доходу використовується на збільшення покупок імпортних товарів.
Формула
простого мультиплікатора видатків
модифікується. Простий
мультиплікатор у відкритій економіці
має вигляд:
.