
- •Розділ 1. Основні компоненти електронних видань
- •Розділ 1. Основні компоненти електронних видань
- •1.1. Текстова інформація
- •1.2. Напівтонові і кольорові ілюстрації
- •1.3. Анімаційна графіка
- •1.4. Відеоінформація
- •1.5. Аудіоінформація
- •Розділ 2. Технології гіпертекстових видань
- •2.1. Функції гіпертекстових електронних видань
- •2.2. Принципи побудови гіпертекстових видань
- •2.3. Математична модель гіпертексту
- •2.4. Гіпертекстові Web-документи
- •2.5. Підготовка публікацій у середовищі Adobe Acrobat
- •2.6. Технологія Help-файлів
- •2.7. Засіб доставки електронних видань
- •2.8. Класифікація і загальні принципи оформлення електронних видань
- •Розділ 3. Цифрове представлення текстової інформації
- •3.1.Стандарти кодування символів ascii, ansi, кои-8 і unicode
- •3.2.Формат pdf
- •3.3.Формат розмітки тексту rtf
- •Розділ 4. Графічні формати
- •4.1. Растровий формат gif
- •4.2. Формат графічних файлів png
- •4.3. Графічний формат jpeg
- •4.4. Формат tiff
- •5.1. Сімейство форматів mpeg
- •5.2. Звукові формати
- •5.3. Анімаційні файлові формати fli, flc, cel
- •Розділ 6. Програми перегляду Web-публікацій
- •6.1. Доступ до Web-сторінки в Internet
- •6.2. Програма перегляду ms Internet Explorer
- •6.3. Програма перегляду Netscape Navigator
- •7.4. Мова JavaScript
- •Визначення файлу для JavaScript
- •Використання JavaScript-виразів в якості значень html-атрибутів
- •Оголошення JavaScript-програми як оброблювача подій
- •7.5. Мова програмування сценаріїв php
- •Завантаження файлів
- •Регулярні вирази
- •7.6. Мова Perl
- •7.7. Мова моделювання віртуальної реальності vrml
- •Розділ 8. Програмування Web-сторінок у мовному середовищі html
- •8.1. Структура і форматування html-документа
- •8.2. Таблиці
- •8.4. Форми
- •8.5. Фрейми
- •8.8. Гіперпосилання
- •8.9. Таблиці стилів
- •Розділ 9. Автоматизація створення Web-публікацій. Програмний пакет Macromedia Dreamweaver
- •9.1. Призначення та функціональні можливості пакету
- •9.2. Структурна схема програмного пакету
- •9.3. Інтерфейс користувача і принципи його організації
- •9.4. Деякі типові процедури пакета Dreamweaver
- •9.4.1. Робота з текстом
- •9.4.2. Вставка зображень
- •9.4.3. Створення карти зображення
- •9.4.4. Робота з таблицями
- •9.4.5. Створення форм
- •9.4.6. Робота з фреймами
- •9.4.7. Робота із шарами
- •9.5. Використання інтерактивних можливостей і анімації
- •9.6. Створення Web-сайту
- •Розділ 10. Програмний пакет ms FrontPage
- •10.1. Функціональні можливості програмного пакету
- •10.2.Структурна схема пакету
- •Розділ 11. Створення мультимедійних видань. Програмний пакет Macromedia Director
- •11.1.Функціональні можливості програмного середовища
- •11.2. Інтерфейс користувача
- •Література
- •Технологія розробки електронних видань
Використання JavaScript-виразів в якості значень html-атрибутів
При використанні JavaScript можна визначити JavaScript-вирази як значення для тега HTML. Це дає змогу створювати більш гнучкі HTML-сторінки, тому що ознаки одного HTML-елемента можуть залежати від раніше розміщених на сторінці елементів.
Для включення в текст HTML-тега JavaScript-об'єкта використовують спеціальну конструкцію у вигляді послідовності з трьох елементів:
Символ "" (амперсенд)
JavaScript-вираз, взятий у фігурні дужки {}
Символ ";" (крапка з комою)
Можна використовувати JavaScript-об'єкти тільки там, де вживається значення тега HTML. Наприклад, припустимо, що в документі визначена засобами JavaScript змінна barWidth, що має значення 50. Тоді горизонтальну лінію на половину вікна можна створити у такий спосіб:
<HR WIDTH="{barWidth};%" ALIGN="LEFT">
Таким чином, можна динамічно змінювати вигляд сторінки (у даному випадку - довжину горизонтальної лінії), змінюючи значення величини, що використовується в HTML-тезі.
Оголошення JavaScript-програми як оброблювача подій
Додатки JavaScript у значній мірі керуються подіями, наприклад натисканням кнопки, зміною тексту, переміщенням по посиланню і т.п. Тому доцільним є визначати події, на які буде реагувати JavaScript-програма.
Одним із застосувань обробки подій є перевірка правильності заповнення форми. Така перевірка дає змогу: знизити навантаження на Web-сервер, оскільки некоректні дані будуть уже відфільтровані; скоротити затримки у випадку помилки користувача, оскільки при перевірці відсутні мережні звертання спростити серверну програму.
Об'єкти в JavaScript
У мові JavaScript всі елементи Web-сторінки розміщуються в ієрархічну структуру. Кожен елемент з'являється у виді об'єкта. І кожен такий об'єкт може мати визначені властивості і методи. У свою чергу, мова JavaScript дає змогу керувати об'єктами Web-сторінки, хоча для цього важливо розуміти ієрархію об'єктів, на які спирається розмітка HTML.
Зображення (Image)
Об'єкт Image дає змогу вносити зміни в графічні образи, що є присутніми на Web-сторінці. Зокрема, з його допомогою створюється анімація.
У JavaScript усі зображення представляються у виді двомірного масиву. Масив цей називається images і виступає у виді властивості об'єкта document. Кожне зображення на Web-сторінці одержує порядковий номер, починаючи з 0:0, 1, 2 і т.д. Таким чином, до першого зображення можна адресуватися, записавши document.images[0].
Об'єкт Image має визначені властивості, до яких можна звертатися за допомогою мови JavaScript.
Форми
Форми широко використовуються в Internet. Інформація, введена у форму, може бути відправлена по електронній пошті на задану адресу або передаватися на Web-сервер. Перед передачею такої інформації з мережі Internet її можна перевірити за допомогою функціональних можливостей мови JavaScript.
Спочатку створюється простий скрипт. Припустимо, HTML-сторінка містить два елементи для введення тексту. У перший з них користувач вписує своє ім'я, у другий - адресу для електронної пошти.
Що стосується інформації, введеної в перший елемент, то повідомлення про помилку буде виводитися, якщо туди нічого не було введено. Будь-яка представлена в елементі інформація буде розглядатися на предмет коректності.
Другий елемент форми трохи складніший. Ознакою того, що користувач правильно ввів адресу електронної пошти, служить наявність символу @ . Тому ввести простий рядок (наприклад, ім'я) не вдасться доти, доки не буде зазначений символ @. У Internet кожна адреса електронної пошти містить символ @, тому перевірка на наявність цього символу тут доречна.
Фрейми
У загальному випадку вікно броузера може бути розбите на кілька окремих фреймів. Це означає, що фрейм – це деяке поле, виділене у вікні броузера у формі прямокутника. Кожний із фреймів виводить на екран вміст власного документа (у більшості випадків це документи HTML). Будь-якому фрейму можна присвоїти унікальне ім'я, скориставшись у тезі <frame> атрибутом name.
Така можливість важлива в мові JavaScript для доступу до фреймів.
При створенні Web-сторінок можна використовувати вкладені теги <frameset>.
Вікна
Ще однією функціональною можливістю мови JavaScript є відкриття нових вікон у броузері. Можна або завантажувати в нове вікно нові документи (HTML), або (динамічно) створювати нові матеріали.
Шари
Шари - одна з нових функціональних можливостей броузера Netscape Navigator 4.0. Вона дає змогу виконувати точне позиціювання таких об'єктів Web-сторінки, як зображення; здійснювати переміщення об'єктів по Web-сторінці чи робити об'єкти невидимими.
Шари, здатні містити різні об'єкти, наприклад зображення, форми, текст, можуть бути накладені на Web-сторінку і переміщуватися в рамках її інформаційного поля. Якщо змістити який-небудь шар, то і всі об'єкти, що містяться в ньому, теж будуть зміщуватися.
Щоб створити шар, необхідно використовувати тег <layer> або <ilayer>.
Тег <layer> використовується для тих шарів, які можна точно позиціонувати. Якщо ж не вказати положення шару (за допомогою параметрів left і top), то по замовчуванню він розміщується у верхньому лівому куті вікна. Тег <ilayer> створює шар, положення якого визначається при формуванні документа.
JavaScript дає змогу звертатися до шарів за допомогою конструкції document.layers["myLayer"], де myLayer - ім'я шару.
Програми на JavaScript можуть виконувати запис інформації в рядок стану; за допомогою функції Timeout (чи таймера) можна запрограмувати комп'ютер на виконання деяких команд після закінчення визначеного часу; JavaScript надає можливість використовувати визначені об'єкти (Date, Array чи Math) і т.д.
Таким чином, використання мови JavaScript дає змогу: створювати чи додавати до HTML-документа скрипти JavaScript, робити налагодження Web-сторінки, здійснювати додавання Web-сторінки до Web-серверів, що створюються.