2.2. Податкова політика, як метод державного регулювання системи оподаткування.

Питання податкової політики постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу, і платника податків.

Податкова політика, і, як наслідок, податкова система кожної держави - одна з головних складових формування і розвитку економіки. Вона визначає умови і рівень розвитку держави, її соціальної сфери, обороноздатності, внутрішньої і зовнішньої політики. Впливають на неї і географічне положення країни, і традиції народу. Ось чому податкова система повинна будуватися з урахуванням багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі можуть впливати на результати її функціонування. При всьому цьому податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання:

- з одного боку, встановлення оптимальних податків, які не будуть стримувати розвиток підприємництва;

- з другого боку, забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних і соціальних потреб [5].

Дамо визначення терміну «податкова політика». Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків [24]. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави. Основними принципами податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна справедливість.

Принцип фіскальної ефективності передбачає наступні елементи: достатність доходів, мінімізацію видатків на збирання доходів і запобігання ухиленню від сплати платежів до бюджету, еластичність (або гнучкість) податкової системи, рівномірне розподілення податків між адміністративно-територіальними одиницями.

Перехідні процеси в нашій країні проходять надзвичайно складно і неоднозначно, а іноді й болісно. У таких умовах не вдалось обійтись без помилок, упущень і прорахунків. Тут впливали як суб'єктивні, так і об'єктивних причини, позначився брак досвіду та кваліфікованих кадрів, науково-практичних розробок у сфері розвитку податкової системи перехідного періоду.

Податкова політика оказує значний вплив на розвиток і благополуччя суспільства, адже податкам властива перерозподільна функція.

З пункту 2.1 бачимо,що існує залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких факторів, як життєвий рівень населення країни, рівень його культури, існуючі традиції в оподаткуванні та шляхи вдосконалення механізму стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів, властивості системи оподаткування мінімізувати ухилення від їх сплати [38, с. 66].

Держава не може встановлювати занадто високий рівень оподаткування, тому що цьому протистоїть суспільство, вона змушена використовувати державні займи для покриття державних видатків. Однозначно оцінювати цю ситуацію не можна. Адже головне при цьому те, що займи треба повертати, а повертати їх можна лише за рахунок додаткових надходжень тих же самих податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Таким чином, державні займи — це не що інше, як відстрочені на майбутнє податки, збори й обов'язкові платежі. Проблему ідеальної фіскальної системи можна поставити таким чином: який із способів — податки чи займи — краще відповідає найвищим цілям розвитку суспільства, забезпечує оптимальний розподіл наявних та завжди обмежених ресурсів між державою та приватним сектором. Як і податки, збори й обов'язкові платежі займи окремо чи в комплексі впливають на соціально-економічний стан в країні, на суспільне багатство, особисте благополуччя громадян [28, с. 33].

Проаналізуймо ефективність податкової політики України за розмірами податкових надходжень до державного бюджету у 2009-2011 роках за основними видами податків [19]. Дані представимо у табл. 2.2 [19].

Данні, наведені у табл. 2.2, переведемо у відсотки для визначення рівня виконання бюджету (табл. 2.3). Для цього реально отримані надходження розділимо на заплановані надходження.

З наведених даних видно, що податкові надходження до держбюджету у 2009-2011 роках не виконуються у запланованих обсягах, за виключенням: податку на прибуток підприємств (2009 році його фактичні надходження перевищували заплановані на 12,3 % (5196881989,16 грн.)), вивізного мита (у 2010 році перевищення фактичних находжень над запланованими складало 29,9 % (87985847,04 грн.)) акцизного збору з ввезених товарів (у 2011 році 5,2 % (226812584,97 грн.) понад заплановані надходження), ввізного мита (2010 року

Таблиця 2.2