Рекомендована література

1. Основи політології. Курс лекцій /Відп. ред. Б. Л. Кухта – Л., 1991. Ч. II. С. 5 – 38, 73 – 90.

2. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 2: Політичні процеси, системи та інститути / За ред. Б. Кухти. — Л., 1997. С. 25 – 35, 55 – 157.

3. Політологія / За ред. Семківа О. І.  Л., 1993. С. 135 – 146, 251 – 266, 277 – 282.

4. Гелей С., Рутар С. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів.  Л., 1996. С. 60 – 75, 78 – 94.

1. Рябов С. Г., Томенко М. В. Основи теорії політики.  K., 1996. С. 55 – 72, 98 – 117, 122 – 128.

2. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави.  К., 1996. С. 27 – 73, 83 – 155.

3. Політологія / За наук. ред. А.Колодій. – К., 2000. – 49-77, 367-468.

Орієнтовні теми рефератів

1. Економічна політика держави: цілі та функції.

2. Молодіжна політика зайнятості: проблеми та перспективи.

3. Концепції походження та сутності політичної влади.

4. Трансформація політичної влади в ході історичного розвитку людства.

5. Моделі державного управління.

6. Еволюція громадянського суспільства, його історичні форми.

7. Тоталітарні режими ХХ ст.

8. Сучасні концепції демократії.

9. Політичні режими в історії України.

10. Режим сучасної України.

Основні поняття та терміни теми

АБСОЛЮТИЗМ (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — абсолютна влада, тобто необмежена самодержавна влада, деспотична форма правління, яка грунтується на сваволі можновладця і за якої верховна влада неподільно належить одній особі — монархові (королю, царю, імператору тощо).

БЕЗПОСЕРЕДНЯ ДЕМОКРАТІЯ — форма прямого народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо, без створення постійних органів або інших інститутів, у формах, передбачених конституцією і законами.

ДЕРЖАВА — організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм і на певній території здійснює управління суспільними процесами і гарантує безпеку особи та нації.

ДИСКРИМІНАЦІЯ (від лат. discriminatio – розділяти, розрізняти) – утиски, обмеження прав людей на підставі таких ознак як стать, колір шкіри, релігійна приналежність тощо.

ЕТАТИЗМ – політична течія, прихильники якої визнають державу найвищою суспільною цінністю і обстоюють вищість інтересів держави над інтересами окремих індивідів, а також обгрунтовуюють необхідність активного втручання держави в економічне і політичне життя суспільства.

ІНАВГУРАЦІЯ (від лат. inauguro — посвячую) — урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення в сан.

КОНФОРМІЗМ (від лат. conformis — подібний, відповідальний) — пристосовництво, пасивне беззаперечне прийняття існуючих порядків, пануючих ідей і вартостей, стандартів поведінки, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетом.

МОНАРХІЯ (від грец. monarchi — єдиновладдя, єдинодержавність) — форма правління держави, при якій влада повністю або частково зосереджена в руках одноособового глави держави і є, як правило, спадковою.

ОЛІГАРХІЯ (грец. oligarchia від oligos — нечисленний і arche — влада; влада небагатьох) — політичне й економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.

ПАТЕРНАЛІЗМ (від лат. pater – батько) – політична концепція, за якою народ потребує батьківської уваги, турботи і піклування з боку влади і, що громадяни (як діти) без підтримки і сприяння влади нездатні зрозуміти, що є корисним для них, не в змозі задовільнити свої потреби.

ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДЕМОКРАТІЯ — така форма народоправства, за якої громадяни не беруть безпосередньої участі у прийнятті державних рішень, а доручають це своїм представникам (делегатам, депутатам), уповноважують їх репрезентувати й відстоювати їхні інтереси, делегують своє право на належну їм частку влади і таким чином через своїх обранців впливають на управління державою.

РЕСПУБЛІКА (від лат. res — справа і publicus — суспільний, всенародний) — форма державного правління, при якій верховні органи влади обираються на чітко визначений термін.

Суверенітет (від франц. souverain — носій верховної влади) — стан незалежності державної влади від будь-якої іншої влади, який полягає в її праві та здатності самостійно, без втручання в них якоїсь іншої держави керувати своїм внутрішнім і зовнішнім життям.

ТОТАЛІТАРИЗМ (франц. totalitaire, від лат. totus — весь, цілий) — політичний режим, при якому уряд прагне повного контролю над усіма сферами суспільного життя та над життям кожної людини зокрема.

УНІТАРНА ДЕРЖАВА (франц. unitaire, від лат. unitas — єдність) — цілісна держава, частини якої є лише територіально-адміністративними підрозділами (області, провінції тощо).

ФЕДЕРАЦІЯ (від лат. foederatio — союз) — форма державного устрою, союзна держава, яка складається з кількох держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеративними, має власні законодавчі, виконавчі і, як правило, судові органи.