Рекомендована література

1. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів / За ред. Кухти Б. – Л., 1996. С. 89 – 91, 133 – 146, 207 - 223.

1. Скиба В. Й., Горбатенко В. П., Туренко В. В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки.  К., 1996. С. 356 – 365, 378 – 390, 448 – 471, 505 – 526.

2. Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. — К., 1998. С. 247 – 263.

Орієнтовні теми рефератів

1. “Ідеальна держава” та “ідеальне правління” у політичних вченнях від античності до сучасності.

2. Основні школи та течії сучасної зарубіжної політичної науки.

3. Ідеологічне трактування демократій (ліберальне, національно-демократичне, марксистсько-ленінське,соціал-демократичне).

4. Перспективи неофашизму в країнах посткомунізму.

Ситуаційне завдання

Дві групи студентів повинні виділити та охарактеризувати:

• негативні аспекти більшовизму для України;

• позитивні аспекти більшовизму для України.

Разом зробити висновок про наслідки більшовизму для української державності.

Словник основних понять та термінів теми

АНАРХІЗМ (від грец. аnarchia – безвладдя) – ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, представники якої виступають за повну, нічим не обмежену свободу особи.

Більшовизм - політична теорія і практика, яка ґрунтується на теорії марксизму і доповнена ідеями В. Леніна, основними принципами якої є відданість світовій революції і створення держави у формі диктатури пролетаріату на основі демократичного централізму.

ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ - форма держави, яку обстоюють представники марксизму та більшовизму, яка передбачає зосередження усієї повноти влади у руках класу робітників

Екстремізм (від лат. extremus — граничний) — схильність суб’єктів політики до крайніх поглядів і надзвичайних дій у політиці та ідеологічному протиборстві, до нетерпимості, несприйняття й неприйняття інших думок, чужих позицій та вподобань.

КОМУНІЗМ (від лат. communis — спільний, загальний) — суспільно-політична течія, представники якої виступають за суспільну власність на засоби виробництва та за побудову суспільства згідно принципу “від кожного — по можливостях, кожному — по потребах”.

Консерватизм (франц. conservatisme, від лат. conservare — зберігати, охороняти) — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Лібералізм (від лат. liberalis — вільний) — політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва і демократичних свобод.

Тероризм (від лат. terror — жах, страх) — здійснення політичної боротьби засобами залякування, насильства аж до фізичної розправи з політичними противниками; дестабілізація суспільства, державно-політичного ладу шляхом систематичного насильства і залякування, політичних убивств, провокацій.

Утопія політична (від грец. u — немає і topos — місце, разом — місце, якого не існує; згідно з ін. версією від грец. en — благо і topos — місце й означає благословенну країну) — у політичній літературі цим поняттям визначають ідеї, уявлення про ідеальні суспільства, які є продуктом абстрактного мислення і не грунтуються на знанні реальних процесів суспільного життя.

МЕСІАНІЗМ – вчення ідеологічного характеру про особливу роль певних спільнот, обєднань, лідерів в історії тієї чи іншої держави або всього людства.

Мілітаризація (від лат. militaris — воєнний) — поширення законів воєнного часу та військової дисципліни на невійськові галузі народного господарства, економіку.

НАЦІОНАЛІЗМ (франц. nationaliste, від лат. natio — народ) — багатопланове явище, охоплює національну свідомість, національну ідеологію, національно-визвольну боротьбу, культурний та політичний рух за утвердження національних пріоритетів в усіх сферах суспільства.

НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ – політична течія в Україні у 20-30-х рр. ХХ ст., яка поєднувала прихильників марксистської ідеології, але із активним відстоюванням не тільки інтересів робітничого класу, а й національних інтересів.

РАСИЗМ – політична доктрина і практика суспільного життя ,що грунтується на поділі народів за расовою ознакою на вищі та неповноцінні, спрямована на поневолення народів як «расово неповноцінних».

ФАШИЗМ – політична ідеологія, що ґрунтується на расизмі, етатизмі, вождізмі та відкиданні демократії, прагне до світового панування і використовує у своїй політиці геноцид та етноцид щодо інших націй.