- •1.1. Основні теоретичні відомості
- •1.2. Порядок виконання
- •1.3. Опис лабораторної установки
- •1.4. Методичні вказівки
- •1.6.Контрольні питання
- •2.1. Основні теоретичні відомості
- •2.1.1. Механічні характеристики
- •2.1.2. Режими роботи.
- •2.1.3. Регулювання частоти обертання.
- •2.1.4. Апаратура керування асинхронним двигуном з короткозамкненим ротором.
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •2.3. Опис лабораторної установки
- •2.4. Методичні вказівки
- •2.6. Контрольні питання
- •3.1. Основні теоретичні відомості
- •3.1.1. Механічні характеристики.
- •3.1. Режими роботи двигуна постійного струму
- •3.1.3. Регулювання частоти обертання.
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Опис лабораторної установки
- •3.4. Методичні вказівки
- •7. Зняти механічну характеристику режиму проти-ввімкнення:
- •3.6. Контрольні запитання
- •4.1. Основні теоретичні відомості
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.6 Контрольні запитання
- •5.1. Основні теоретичні відомості
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Опис лабораторної установки
- •5.4. Методичні вказівки
- •5.7. Контрольні запитання
1.2. Порядок виконання
1.Ознайомитися з призначенням, принципом дії і конструкцією наступних електричних апаратів:
кнопкою керування;
шляховим вимикачем;
пакетним перемикачем;
контролером;
контактором постійного струму;
контактором змінного струму;
електромагнітним реле напруги;
електромагнітним реле часу;
реле часу з механічним сповільненням;
моторним реле часу;
автоматичним вимикачем.
2.Скласти і зібрати електричну схему (рис.1.3), яка забезпечує виконання операцій згідно програми:
при натисканні кнопки “Пуск ” загоряється лампочка HL1;
через t1, с (см. Табл..1.1) загоряється лампочка HL2;
через t2, с після попередньої операції гасне лампочка HL1;
через t3, с після попередньої операції загоряється лампочка HL3;
через t4, с після попередньої операції гаснуть лампочки HL2 і HL3.
Таблиця 1.1
Номер варіанта |
t1, с |
t2, с |
t3, с |
T4, с |
1 |
3 |
5 |
7 |
5 |
2 |
2 |
6 |
4 |
6 |
3 |
1 |
5 |
5 |
7 |
4 |
2 |
4 |
6 |
8 |
5 |
1 |
3 |
7 |
9 |
6 |
2 |
7 |
8 |
10 |
7 |
1 |
8 |
9 |
4 |
8 |
2 |
9 |
10 |
3 |
3.Розрахувати і налагодити витримки часу моторного і електромагнітного реле часу в відповідності з завданням (табл..1.1).
4.Ввімкнути схему і прослідкувати за послідовністю спрацьовування електричних апаратів. Переконатися у відповідності роботи схеми згідно заданої програми.
5.Скласти опис роботи схеми.
6.Оформити звіт по роботі.
1.3. Опис лабораторної установки
Лабораторна установка представляє собою пульт, на верхній передній панелі якого зображена схема, аналогічна рис.1.3, з клемами для підключення електричних апаратів. Тут же розміщені самі апарати біля кожного з яких є графічне зображення його елементів і клем для підключення цих апаратів до схеми. На нижній панелі встановлені кнопки керування і лампочки. Напруга живлення подається до пульта за допомогою кабелю з роз’ємом.
Крім пульту на робочому місці находиться демонстраційний стенд з розміщеними на ньому досліджуваними апаратами.
На рис.1.3 прийняті наступні позначення:
QF – автоматичний вимикач; К1, К2, К3 – електромагнітні реле напруги; КТ1 – моторне реле часу; м – двигун моторного реле часу; YC – електромагнітна муфта моторного реле часу; КТ2 – електромагнітне реле часу; SB1, SB2 – кнопки керування; HL1, HL2, HL3 – лампочки; UZ – випрямляч.
1.4. Методичні вказівки
1.При вивченні електричних апаратів необхідно повно з’ясувати їх призначення, конструктивні особливості (основні вузли та їх складові частини) і принцип дії.
Вивчаючи конструкцію контакторів, необхідно звернути увагу на контактну, магнітну, дугогасильну системи, наявність короткозамкненого витка в контакторі змінного струму.
Рекомендується, натисканням руки на рухому частину апарата, імітувати його спрацьовування.
Для реле часу різних типів потрібно усвідомити способи регулювання витримки часу.
2.Момент ввімкнення лампочки HL2 визначається витримкою часу реле часу КТ2, яку слід виставити, регулюючи зусилля зворотної пружини.
3.Витримка часу моторного реле часу відраховується від початку обертання двигуна реле. Тому, при встановленні витримки для кожного із контактів (дисків), виконуючи чергову операцію програми, необхідно врахувати час попередніх операцій.
4.Напруга на схему подається вмиканням автоматичного вимикача QF. При цьому необхідно проконтролювати спрацьовування реле часу КТ2 (лампочка не повинна горіти).
5.При виникненні яких-небудь несправностей в схемі негайно вимкнути автомат QF і повідомити про це викладача.
6.Опис роботи схеми складають докладно у відповідності з послідовністю спрацьовування апаратури.
Наприклад: “Після ввімкнення автомата QF напруга надійшла до лівої і правої шини живлення. В початковий момент часу в схемі існують тільки два кола для протікання струму: обмотка реле КТ2 і лампочка HL2. Через випрямляючий міст і нормально замкнений контакт К1 одержуємо живлення обмотки реле часу КТ2. останнє спрацьовування і розмикає свій нормально замкнений контакт в колі лампочки HL2. Жодна з лампочок до натискання кнопки “Пуск” не горить. При натисканні кнопки “Пуск” одержує живлення обмотка реле К1. Останнє спрацьовує і замикає свої контакти в таких-то колах, а розмикає в таких-то. Це приводить до того, що” і т.д.
1.5. Зміст звіту
1.Мета роботи.
2.Порядок виконання роботи.
3.Схема лабораторної установки.
4.Розрахунок витримки часу.
5.Описання роботи схеми.
6.Висновки по роботі.