1.2. Класи і види емоцій

Види емоцій:

Позитивні емоції

Позитивні емоції — позитивна оцінка об'єкта, явища (радість, любов, захоплення тощо). Вони зумовлюють розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температури тіла, розумової та фізичної працездатності. Отже, вони спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату.

Мал. 2. Позитивна емоція (радість)

Негативні емоції

Негативні емоції виникають при дефіциті інформації, невдачах людей. Негативні емоції протилежні позитивним. Проте вони теж стимулюють активність людини, спрямовуючи її на подолання перешкод.

Мал. 3. Негативна емоція (страх)

а) первинні

Людина, як і тварина, народжується з певними емоційними реакціями. Це первинні емоції: страх і тривога — як прояв потреб у самозбереженні; радість — це реакція задоволення від реалізації потреб; гнів — як наслідок обмеження потреби в рухах, вчинках.

б) вторинні

Вторинні емоції у людини формуються внаслідок її соціальності та усвідомлення власного "Я". Ці емоції не пов'язані з життєво важливими потребами (образа, провина, почуття сорому, заздрість, пихатість тощо).

Також, емоції поділяються на класи:

Класи емоцій, що найчастіше трапляються, якщо їх розділити в залежності від того, що саме оцінюється.

1. Стан споживання як оцінка ступеня відхилення життєво важливих внутрішніх констант від їхнього необхідного рівня або ступеня “задоволення – незадоволення” духовних потреб особистості.

2. Бажання, як оцінка відповідності певного об’єкта нашим потребам.

3. Страх, гнів, симпатія, жалість, ніжність тощо як оцінки вагомості для індивіда певних об’єктів або ситуацій.

4. Емоції радості, засмучення, прикрості тощо як оцінки тієї зміни, що вже відбулася або тільки передбачається в дійсності у сприятливий або несприятливий для суб’єкта бік оцінки успіху або неуспіху його діяльності.

5. Почуття задоволення або невдоволення як оцінки якості задоволення яких-небудь потреб.

6. Настрій як оцінка загальної відповідності дійсності найважливішим потребам особистості 

Стенічні й астенічні емоції.

Стенічними називають емоції, що підвищують життєдіяльність організму,.

Існує ще один різновид емоцій – фізіологічні емоції. Це, як правило, емоції, в результаті яких людина червоніє або блідне після якихось дій, висловлень або вчинків

Класифікація емоцій

За ступенем збудження чи заспокоєння розрізняють:

Стенічні емоції — Стенічними називають емоції, що підвищують життєдіяльність організму.

Астенічні емоції — характеризуються пасивністю, бездіяльністю. Почуття гнітючої, гальмуючої життєдіяльності, що знижують енергію суб’єкта. Як приклад, ми можемо навести радість як стенічне переживання, а сум – як астенічне переживання (страждання, неспокій, страх).

За наявністю відтінків задоволення або незадоволення розрізняють:

Позитивні емоції — породжуються узгодженням обставин з нормами, що відповідають світогляду цієї особи (задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення, упевненість, задоволеність собою, повага, довіра, симпатія, ніжність, любов, подяка, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття,  й ін.).

Негативні емоції — породжуються відхиленням обставин від параметрів життєдіяльності конкретної людини як особистості (горе (скорбота), невдоволення, туга, сум, нудьга, розпач, засмучення, тривога, переляк, страх, жах, жалість, жаль, розчарування, образа, гнів,презирство, обурення, гордість, ворожість, заздрість, ненависть, злість, ревнощі, сумнів, розгубленість, зніяковілість, сором, стид,відраза і т. д.).

Також окремо виділяють: нижчі емоції, що пов'язані з безумовно-рефлекторною діяльністю, ґрунтуються на інстинктах та є їх вищим виразом (емоції голоду, спраги, егоїзму тощо) і вищі, дійсно людські емоції-почуття: обов'язку, любові, товариства, сорому тощо.