Література
Лалаева Р. И. Влияние интеллектуальной недостаточности на языковое развитие умственно отсталых школьников // Теорія і практика сучасної логопедії: Вип.1. – К.: Актуальна освіта, 2004. – С.35-42.
Лалаева Р. И., Серебрякова Н. В., Зорина С. В. Нарушение речи и их коррекция у детей с задержкой психического развития. – М.: ВЛАДОС, 2004.- 303 с.
Лурия А. Р. Письмо и речь: Нейролингвистические исследования. – М.: Академия, 2002. – 352 с.
Психологические проблемы коррекционной работы во вспомогательной школе / Под ред. Шиф Ж. И., Петровой В. Г., Головиной. – М.: Педагогика, 1979. – 176 с.
Рамазаева Т. Г., Львов М. Р. Методика обучения русскому языку в начальных класах. – М.: Просвещение, 1979. – 432 с.
Словарь-справочник по психолоогической диагностике / Бурлачук Л. Ф., Морозов Л. Ф. – Киев: Наукова думка, 1989. – 200 с.
Соботович Є. Ф., Тищенко В. В. Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з вадами інтелекту: Програмно-методичний комплекс. – К.: Актуальна освіта, 2004. – 144 с.
УДК 376:004.9
Створення та використання педагогічних комп’ютерних технологій для осіб з порушеннями психофізичного розвитку: різні підходи до одного питання Наталія Сененко
Останнім часом у практиці шкільної освіти осіб із порушеннями психофізичного розвитку ширшого використання почали набувати комп’ютерні засоби і технології, що реалізують відомі та нові методи корекційного навчання. Аналіз науково-педагогічних досліджень [12, 5, 8,1 ] (О. М. Легкий, Т. К. Королевская, О. І. Кукушкіна, Н. П. Вальчук) вказує на значний потенціал комп’ютерних технологій у формуванні сприятливих умов для активізації навчально-пізнавальної діяльності та індивідуалізації навчально-корекційної роботи із людьми, що мають порушення психофізичного розвитку. В Україні багато спеціальних шкіл вже мають комп'ютерні класи. Але разом з тим, не можна стверджувати, що ці класи насичені хоча б на рівні мінімальних потреб комп’ютерними корекційними навчальними технологіями, а ті, що використовуються, не повною мірою вирішують дидактичні завдання спеціальної педагогіки.
Звідси, постає нагальна потреба розробки та впровадження комп’ютерних технологій, спрямованих на вирішення специфічних завдань корекційної педагогіки. Метою цієї публікації є викладення результатів аналізу вітчизняного та закордонного досвіду та визначення на цій основі ефективних підходів у створенні і застосуванні педагогічних комп’ютерних технологій для осіб з порушеннями психофізичного розвитку.
Однією з перших комп’ютерною технологією, описаних у спеціальній літературі, став програмно-апаратний комплекс Speech Viewer ("Видиме мовлення"). Він є продуктом плідної роботи програмістів та сурдопедагогів у проекті “Глухі діти”, що реалізовувався науковим центром IBM 1978 р. [17]. Комплекс став першим полігоном науково-дослідної роботи дефектологів у створенні та застосуванні нового засобу навчання для формування фонетичної сторони усного мовлення. Створена комп’ютерна технологія спрямована на вирішення дидактичних завдань спеціальної педагогіки, але основою її застосування є технічні та кібернетичні, а не дидактичні підходи. У програмі закладена можливість розрізняти та контролювати правильність вимови, записувати її зразки та порівнювати їх із вимовою того хто навчається, а також демонструвати результати роботи. Разом з тим, як позитивне дидактичне досягнення у "Видимому мовленні" слід віднести диференційований підхід до формування фонетичної складової усного мовлення, що досягається певними технічними прийомами.
У цій програмі вчитель виступає у ролі помічника, який знає що треба зробити, щоб завдання було виконано успішно, а комп’ютер – у ролі об’єктивного контролера [ 6,7 ].
Детальний аналіз програмно-апаратного комплексу та досвід роботи з ним висвітлений у ряді статей [ 5,6 ]. Автори відмічають важливу роль зворотного зв’язку, який реалізується в анімаційних та графічних фрагментах. Суттєво, що результати роботи з комплексом, дитина бачить в момент мовлення. Такий підхід надзвичайно важливий, оскільки зворотній зв’язок повинен бути негайним. Головний методологічний принцип застосування програмно-інструментального комплексу у навчально-корекційному процесі полягає у тому, що впровадження технології не повинно змінювати принципів планування заняття, а першочергові корекційні завдання визначаються вчителем, який керується станом вимовних навичок конкретної дитини та завданнями конкретного періоду навчання. Таким чином, керування навчанням із використанням нової технологій цілком покладено на педагога і залежить від його компетенції.
На наш погляд, комп’ютерна технологія може дозволити моделювати різноманітні педагогічно-корекційні відношення між учнем та вчителем, шляхом реалізації функцій контролю і корекції за допомогою спеціально розробленого дидактичного комп’ютерно орієнтованого сценарію [16].
Значна кількість комп'ютерних технологій, створених з навчально-корекційною метою є реалізацією методик ( Г. А. Каше, Л. В. Лопатіної, Н. В. Серебрякової, Р. І. Лалаевої, Н. С. Жуковой, Т. Б. Филичевої) [4,2,11,14 ], які успішно застосовуються у практиці, а тепер, покладені на комп'ютерну основу, отримали ніби друге народження. Такий підхід у створенні комп’ютерних технологій має свої позитивні результати, оскільки робота із такими програмами проводиться з опорою на зоровий контроль результатів діяльності. Їх візуалізація відбувається на екрані монітора у вигляді мультиплікаційних образів та символів. Яскраві малюнки, об’ємне зображення, анімація об’єктів, звукове и музичне супроводження роблять комп’ютерну технологію привабливою. Переважна більшість таких комп’ютерних технологій мають ігровий характер та використовують комп’ютерного героя, яких супроводжує користувача протягом гри. Робота із програмою проводиться під контролем спеціаліста, який складає індивідуальний план роботи, обирає відповідні йому навчальні завдання, контролює правильність їх виконання та дозує навантаження, Отже управління пізнавальною діяльністю покладається на вчителя.
Іншим оригінальним підходом у створення комп’ютерних технологій є комп’ютерна програма "Світ за твоїм вікном".[8, 9, 10] Вона призначена для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, що мають порушення слуху, мовлення, затримку психічного розвитку. Програма допомагає створювати такі умови навчання, у яких накопичений досвід кожної дитини стає явним, уточнюється, систематизується, узагальнюється та стає основою для формування нових уявлень і знань про оточуючий світ. "Світ за твоїм вікном" дозволяє уникнути формалізму в навчанні, відриву теоретичних знань від реального досвіду дитини. Авторами цієї дидактичної моделі, тобто певної сукупності ситуативних навчальних процедур об'єднаних дидактичним задумом щодо кінцевої мети, запропоновано дитині змодельоване середовище у якому вона може керувати об'єктами. Так, працюючи над темою „Пор року” дитина має визначити правильне співвідношення між об'єктами навчального середовища. Такий підхід реалізує дидактичний принцип креативності. Це дає можливість дитині обирати правильне співвідношення і цим демонструвати систематизованість та узагальнення своїх уявлень. Разом з тим численні помилкові відповіді можуть бути сигналом для педагога щодо порушення розумової діяльності дитини, наявність у неї затримки психічного розвитку чи про необхідність проведення з нею перед початком цілеспрямованого навчання відповідної пропедевтичної роботи.
Недоліком зазначеної комп’ютерної технології, як і попередніх, є те, що робота з програмою має проходити під постійним контролем з боку педагога. Саме він має визначати кількість помилок, аналізувати їх причини, обирати тактику подальшої навчально-корекційної роботи. Через це ефективність такої педагогічної комп’ютерної технології прямо залежить від майстерності педагога, його досвіду, рівня фахової (дефектологічної) підготовки. Користувачі, що не відповідають цим вимогам: молодий педагог, вчитель масової школи, батьки дітей, – зможуть користуватися програмою лише як своєрідним тренажером для вправляння дитини у виконанні окремих завдань, що безумовно звужує потенційні можливості програми як повноцінного навчально-корекційного комплексу.
Не можна залишити без уваги досвід використання деяких з існуючих комп’ютерних технологій загального призначення у корекційному навчанні. Так, О. І Кукушкіна розглянула текстовий редактор Word, як новий засіб розвитку писемного мовлення.[7] Такий підхід вимагає розробки методичних рекомендацій до застосування комп’ютерної технології, які б врахували вирішення специфічних задач спеціальної педагогіки. У дослідженнях О. М. Легкого [12] було визначено організаційно-педагогічні умови використання комп’ютера в спеціальній школі, при цьому також пропонувались комп’ютерні технології, що призначені для загальноосвітньої школи. На нашу думку такий підхід є вимушеним, оскільки всі попередні комп’ютерні технології для осіб з психофізіологічними особливостями, створенні із застосуванням універсальних об'єктно-орієнтованих систем програмування, а отже вимагали залучення кваліфікованих програмістів. Такий процес трудомісткий і вимагає значних матеріальних затрат для залучення фахівців комп’ютерного дизайну і програмування.
Вирішенню проблеми діагностики стану розумового розвитку дитини присвячена комп’ютерна програма “DIAGNOST-1”, яка покликана автоматизувати роботу спеціалістів психолого-медико-педагогічних консультацій [13]. Вона містить банк даних до якого входять: бази даних про обстеження дітей, робочі програми для обслуговування баз даних, робочі програми різноманітної статистичної обробки накопичуваних даних та їх аналізу. Основною частиною банку даних служить набір комп’ютеризованих методик обстеження. Закладена функція “Допомога” є знахідкою для початківців, які мають недостатній досвід обстеження дітей, і дає змогу користуватися нею як тренажером для навчання методики діагностування. Перевага цієї комп’ютерної технології над традиційним обстеженням полягає у можливості закладання математичних методів обстеження необмеженої складності, що дає змогу одержувати складні, точні, порівняльні кількісні та якісні характеристики досліджуваних процесів. Даний підхід у створенні комп’ютерних технологій корекційного навчання може стати основою для розробки діагностичного компоненту дидактичної моделі.
Водночас, характерним недоліком у побудові дидактичних моделей вище наведених педагогічних комп'ютерних технологій, для осіб з порушеннями психофізичного розвитку, є відсутність можливості дидактичного управління їх діяльністю на основі особистістно орієнтованого підходу. Це можна реалізувати лише шляхом проектування особистістно орієнтованого дидактичного алгоритму. Саме через дидактичний алгоритм комп’ютерної технології відбувається реалізація педагогічної майстерності дефектолога, як головної фігури навчально-корекційного процесу, що є його головною відмінністю від традиційних алгоритмів. У розробку таких педагогічних комп’ютерних технологій вагомий внесок зробили Скіннер, Краудер і Паск [3]. Концептуальні підходи цих авторів будуються на принципах лінійного, розгалуженого і адаптивного дидактичних алгоритмів.
Лінійне програмування дидактичного алгоритму (метод Скіннера) базується на трьохступеневій схемі навчання: спрощена постановка завдань; заохочення чи підкріплення відповіді; перегрупування простих завдань у більш складні. Спрощені варіанти завдань є послідовність маленьких смислових одиниць, які логічною послідовністю охоплюють увесь навчальний матеріал.
Розгалужене програмування дидактичного алгоритму (метод Краудера) базується на виборі правильної відповіді із запропонованих варіантів. Той, хто навчається вибрав правильний варіант відповіді, отримує підтримку з поясненням чи коментарем правильності дій і, водночас, йому надається наступна порція навчальної інформації. Якщо вибрано не правильну відповідь, то йому повідомляється про помилкові дії, і надаються пояснення вірогідних причин їх виникнення. Наступним кроком надається додаткова навчальна інформація і повторна постановка завдання.
Адаптивне програмування дидактичного алгоритму (метод Паска) створений на досить несподіваній гіпотезі, що деяка кількість помилок необхідна для формування вмінь та навичок. При цьому допущені помилки використовуються наступним чином. Задається певне обмеження допустимих помилок, кількість яких не може суттєво вплинути на заданий рівень загальної підготовки. Як тільки відсоток помилок перебільшує заданий, автоматично знижується рівень складності навчальних процедур. На всіх етапах проходження навчальних процедур здійснюється представлення додаткової навчальної інформації, достатньої для виправлення помилок у наступних навчальних процедурах. І так доти, доки кількість помилок не зрівняється з допустимим обмеженням, після чого складність навчальних процедур автоматично починає зростати.
При проведенні адаптивного програмування дидактичного алгоритму методом Паска, вчитель потрапляє у досить складне становище – йому необхідно обов’язково визначитися з максимальною граничною кількістю помилок, після чого зниження рівня складності навчальних процедур втрачає здоровий глузд. Подальше навчання з використанням комп’ютерної системи навчання не може гарантувати успішне формування навичок. Якщо ж не визначати максимальну граничну кількості помилок, то такий дидактичний алгоритм спрямовується в безкінечність.
Вдосконаленням методу Паска є особистістно-орієнтований метод В. Л. Шевченка, який полягає у визначенні причинно-наслідкових зв’язків виникнення помилкових дій того, хто навчається та створенні в структурі дидактичного алгоритму механізму усунення причин їх виникнення.
Спираючись на свій педагогічний досвід, викладач повинен визначити якомога більше типових помилок, що можуть допускати ті, хто навчається при використанні заданої навчальної інформації в процесі виконання навчальних завдань. Залежно від характеру помилки, здійснюється зв’язок з тією навчальною інформацією, оволодіння якою усуває причину помилкових дій.
Після усунення причини виникнення помилки, того, кого навчають повертають назад до заданої навчальної інформації і змінивши редакцію завдання, знову перевіряють якість вивчення необхідного матеріалу.
Виходячи з того, що метод адаптивного програмування є похідною лінійного і розгалуженого, ідея їх вдосконалення полягає у створенні механізму автоматизованого визначення причинно-наслідкового виникнення помилкових дій того, хто навчається. Цей підхід дає суттєві переваги в конструюванні інтелектуальних систем навчання, спрямовуючи їх, передусім, на особистісно-орієнтоване корекційне навчання. Той хто безпомилково виконує навчальні процедури, рухається по лінійному дидактичному алгоритму, той хто допускає помилки, набуває необхідного рівня навичок, формуючи свій особистий шлях підготовки по розгалуженому алгоритму, адаптуючи його у особистісному відношенні на основі закладених у дидактичний алгоритм причинно-наслідкових зв’язків між правильними знаннями та множиною типових помилкових дій, які виникають за відсутності цих знань. Інтелектуальна система навчання, побудована за таким дидактичним алгоритмом не залишає шансів на недовченість того, хто проходить навчання з її використанням.
При проектуванні дидактичної моделі, дефектологу надається рідкісна можливість використання свого необмеженого багажу методичних підходів і знань предметної області, керуючись яким він будує стратегічний план корекційного навчання. Дефектолог може орієнтувати навчально-корекційний матеріал на різний рівень підготовки користувачів, реалізуючи тим самим особистісно-орієнтований підхід навчання.
Саме цей підхід на сьогодні визнаний провідним у сучасних наукових розробках педагогічних комп’ютерних технологій. Створена й методика побудови особистісно-орієнтованих комп'ютерних технологіях навчання. Вона базується на основі закладених у дидактичний алгоритм причинно-наслідкових зв'язків між правильними знаннями та множиною типових помилкових дій, які виникають при відсутності знань. [ 15 ]
Таким чином застосування теорії програмованого навчання у розробці дидактичної моделі робить новий крок у створенні та застосування комп’ютерних технологій, а її реалізація через дидактично налаштовані програмно-інструментальні засоби відкриває можливість самостійного створення нового засобу навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.