
- •26.Суть і класифікація інвестицій
- •27.Методи оцінки ефективності інвестицій
- •28.Критерії ухвалення інвестиційних рішень
- •29.Характеристика і види продукції підприємства
- •30.Виробнича програма підприємства
- •32.Якість як економічна категорія. Показники якості продукції
- •33.Продуктивність праці і методи її вимірювання. Чинники і резерви зростання продуктивності праці
- •34.Організація оплати праці на підприємстві
- •35.Відрядна система оплати праці
- •36.Почасова форма оплати праці
- •37. Безтарифна система оплати праці
- •38.Суть і види витрат
- •39.Класифікація витрат, що включаються в собівартість
- •40.Калькуляція собівартості одиниці продукції
- •41.Характеристика видів діяльності підприємства.
- •42.Поняття фінансового результату
- •43.Розподіл і використання прибутку
- •44.Суть і необхідність оцінки фінансово-економічного стану підприємства
- •45.Показники платоспроможності і ліквідності підприємства
- •46.Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •48.Аналіз рентабельності
- •49.Банкрутство підприємства
- •50.Суть санації
- •51.Реструктуризація підприємств
- •52.Ліквідація підприємства
35.Відрядна система оплати праці
Коли мірою праці виступає кількість виготовленої продукції, винагороду за цю працю прийнято називати відрядною системою заробітної плати. При відрядній системі оплати праці заробіток нараховується за виконаний обсяг роботи, вироблену продукцію за відрядними розцінками, обчисленими виходячи з установлених тарифних ставок і норм виробітку або часу.
Застосування відрядної системи заробітної плати доцільно тоді, коли є практична можливість обчислити обсяг виконуваної роботи в натуральних показниках, що відображають фактичні витрати праці та її результати; застосувати норми виробітку чи норми часу і обчислити їх виконання: збільшити обсяг виконуваних робіт у порівнянні з установленими нормами.
Відрядна система заробітної плати за способом обліку має декілька різновидів: пряма відрядна система, відрядно-прогресивна система заробітної плати, акордна система заробітної плати і побічно-відрядна система заробітної плати. При цьому відрядна система заробітної плати може бути індивідуальною і колективною.
Для визначення розміру заробітної плати працівника відрядна розцінка, незалежно від способу її обчислення, помножується на кількість виготовленої працівником продукції.
36.Почасова форма оплати праці
Почасова система оплати праці застосовується переважно для оплати праці службовців. Для робітників ця система є доцільною в умовах механізації і автоматизації виробництва, зокрема, на дільницях і видах робіт з регламентованим режимом виробництва, при обслуговуванні апаратури, на дослідних виробництвах тощо.
Залежно від того, який відрізок часу взято для обчислення заробітку, почасова система поділяється на погодинну, поденну і помісячну. При почасовій і поденній оплаті заробіток визначається шляхом множення відповідної часової чи денної тарифної ставки на число відпрацьованих в обліковому періоді (як правило — календарний місяць) годин або днів.
При помісячній оплаті за відпрацьований повний місяць виплачується місячна тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно від кількості робочих днів у цьому місяці.
Почасова і відрядна системи заробітної плати встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства.
Для посилення матеріальної зацікавленості робітників і службовців у підвищенні ефективності і рентабельності виробництва, зростанні продуктивності праці, поліпшенні якості продукції і економії матеріальних ресурсів може вводитись преміальна оплата
37. Безтарифна система оплати праці
З розширенням економічної самостійності підприємств, удосконаленням механізму господарювання на принципах госпрозрахунку, а особливо з переходом до ринкових відносин неефективність організації заробітної плати на основі централізованого планування та жорсткої тарифної системи стала очевидною.
Це зумовило появу наприкінці 80-х — початку 90-х рр. минулого століття на підприємствах та в організаціях колишнього Радянського Союзу так званих безтарифних систем оплати праці. Одними з перших такі системи запровадили колективи Вєшкинського комбінату торговельного обладнання (Московська обл.) та МHТК «Мікрохірургія ока» (м. Москва).
Спільним у названих та інших аналогічних безтарифних системах оплати праці є таке:
в однакові умови ставляться робітники і службовці через скасування стабільних тарифних ставок для робітників і посадових окладів для службовців;
установлюється єдиний для підприємства мінімум заробітної плати для працівників, що виконують найпростіші роботи (функції);
розробляється й затверджується шкала співвідношень в оплаті праці різної складності з мінімально можливою кількістю рівнів. У МHТК «Мікрохірургія ока» цю шкалу назвали «шкалою соціальної справедливості», і складається вона всього з шести рівнів: