7.6. Організація контролю якості газів

Контроль якості медичного кисню, азоту і стиснутого повітря проводиться з метою недопущення видобутку, одержання і застосування на літальних апаратах некондиційних і невідповідних вимогам ДЗСТ газів, а також попередження псування при збереженні і забезпеченні своєчасного освіження запасів газів.

По об’єму контролю варто розрізняти повний і контрольний аналіз якості газів.

Повний аналіз якості газів передбачає визначення фізико-хімічних показників у повному обсязі і за методикою, установлених ДЗСТ на даний газ. Такий контроль проводиться при наявності відповідної лабораторії на заводах промисловості, при відсутності гарантії на одержання якісного газу, і в арбітражних лабораторіях.

Контрольний аналіз якості газів передбачає визначення фізико-хімічних показників, найбільш схильних до зміні при виробництві, одержанні і збереженні газів, і проводитися в авіаційних частинах.

Для забезпечення постійного контролю за якістю газів установлені чотири види контролю: виробничий, приймально-здавальний, збереження й аеродромний.

Виробничий контроль передбачає перевірку якості газів у процесі їх одержання на газодобувних станціях (АКДС, СКДС, ТКАДС, ПКАДС, УКС) і газифікаційних установках (СГУ, ПГСГ).

При даному виді контролю перевіряються:

• рідкий медичний кисень – на об'ємне утримання кисню, на утримання мастила, вологи і хімічних домішок;

• газоподібний медичний кисень – на об'ємне утримання кисню, на відсутність запаху і на утримання вологи по температурі крапки роси;

• рідкий азот – на об'ємне утримання азоту, вологи і механічних домішок;

• газоподібний азот – на об'ємне утримання азоту і утримання вологи по температурі крапки роси;

• стиснене повітря – на утримання вологи по температурі крапки роси.

При завершенні виробничого контролю на медичний кисень і на азот видається паспорт, а результати контролю стиснутого повітря заносяться в журнал обліку роботи компресорної станції.

Приймально-здавальний контроль передбачає перевірку документів, що підтверджують якість газів, а також проведення окремих аналізів газів при одержанні їх із заводів промисловості чи газодобувних станцій (заводів).

При цьому контролі перевіряються рідкий медичний кисень чи азот – паспорт газу на кожний резервуар (цистерну); газоподібний медичний кисень чи азот – паспорт газу на кожен балон, тиск і об'ємне утримання газу (5% від партії балонів, але не менш двох); запис у журналі прийому і видачі балонів на об'ємну утримання газу; стиснене повітря – запис у журналі прийому і видачі балонів про утримання вологи у повітрі по температурі крапки роси.

Одержання рідкого і газоподібного кисню чи азоту з заводів промисловості здійснюється по документах (паспорту), що засвідчують їх якість відповідно до переліку зведень, визначених вимогами ГОСТ на ці гази. Перелік зведень, що включаються в паспорт газу при одержанні його від військових газодобувних станцій (заводів), визначений Керівництвом по автомобільній і електрогазовій службі авіації Збройних Сил.

Аеродромний контроль передбачає перевірку документів, що підтверджують якість газів, а також стан засобів заправки та зарядки газу і перед допуском їх до застосування на літальних апаратах.

При допуску ТРЖК, АКЗС і УГЗС перевіряється: наявність заповненого на день роботи журналу обліку роботи станції, паспорта на газ, стан заправних і зарядних шлангів і наявність спецодягу перед кожним застосуванням станції, резервуара. Медичний кисень крім того перевіряється на відсутність запаху (органолептичним методом). При допуску повітрозаправника перевіряється наявність заповненого журналу обліку його роботи і стан зарядних шлангів.

Аеродромний контроль проводиться посадовими особами служби озброєнняі черговим по аеродромно-технічному забезпеченню польотів, а контроль медичного кисню, крім того, на відсутність запаху перевіряє лікар авіаційної частини.

Результати аеродромного контролю записуються в журнал обліку роботи газозарядних станцій чи журнал обліку наповнення і спорожнювання резервуара рідким киснем (азотом).

Контроль збереження передбачає перевірку якості газів при тривалому збереженні їх запасів (у ТРЖК, АРЖК, балонах, станціях). При тривалому збереженні рідкого кисню його відсоток збільшується за рахунок випару основної домішки азоту. Однак, збільшується і відсоток інших домішок газу (кристалів льоду, механічних домішок та ін.), тому кількаразові дозаправлення приводять до забруднення кисню.

При тривалому збереженні рідкого азоту за рахунок випару основного продукту підвищується відсоток кисню і при кількаразових дозаправленнях резервуарів досягається небезпечної величини.

Щоб уникнути збереження некондиційного рідкого кисню й азоту при випарі однієї третини спочатку залитого в резервуар об’єму, але не рідше чим один раз у квартал, перевіряється об'ємне утримання газу у відсотках, утримання вологи і механічних домішок, а в кисні, крім того, і утримання мастил. Періодичне дозаправлення резервуарів проводять рідким киснем в кількості двох первісних заправок, а рідким азотом у кількості чотирьох первісних заправок, після чого вони підлягають заміні з продувкою й осушкою до повного випару залишків газу.

Про результати контролю при збереженні рідкого медичного кисню і рідкого азоту робиться відмітка в паспорті.

При збереженні газоподібного медичного кисню через кожні 6 місяців вибірково в одному балоні з десяти перевіряється якість кисню на запах. У випадку виявлення запаху лабораторією перевіряються всі балони партії з метою визначення кондиційності кисню. На підставі висновку лабораторії, при необхідності, проводиться заміна кисню з промиванням і просушкою балонів. При тривалому збереженні газоподібний медичний кисень заміняється щорічно.

Контроль якості стиснутих і зріджених газів проводиться лабораторіями, що організовуються при киснедобувних станціях, а при їх відсутності в авіаційних частинах – у підрозділах при газифікованій установці, при складі балонів з газами чи при уніфікованій компресорній станції.

Лабораторія комплектується табельними приладами для виробництва аналізу газів необхідним обладнанням, приладами і хімікатами, передбаченими вимогами ДЗСТ і інструкціями з експлуатації киснево-газової техніки.

Табельними приладами для виконання аналізу газів є:

• для аналізу відсотку кисню й азоту по об’єму – прилад ПАК (ПАК-3 – тільки для кисню);

• для виміру вологості газів показник крапки роси Г-2, автоматичний фотоелектронний індикатор вологості 8Ш–31 і кулонометричний вимірник вологості 15Ш–26.

Контроль якості газу проводиться відповідно до вимог інструкцій з виробництва аналізів, а також методик, установленими відповідними державними стандартами.

В окремих випадках за узгодженням і з дозволу начальника автомобільної і електрогазової служби об'єднання аналізи газів можуть проводитися в лабораторіях найближчих цивільних установах, що мають на те юридичне право.

Організує і контролює роботу з контролю якості газів і несе відповідальність за якість газів, що заправляються в літальні апарати, начальник автомобільної і електрогазової служби частини. Керує лабораторією контролі якості газів інженер з електрогазової техніки (старший інженер чи помічник начальника автомобільної і електрогазової служби).

Безпосередній контроль якості газів здійснює начальник киснедобувної станції, а при відсутності станції – особи спеціально підготовлені і призначені наказом командира частини.