19. Методика розрахунку виробничої потужності підприємства

Кожне підприємство як товаровиробник має певну виробничу потужність, яка справляє вирішальний вплив на багато важливих параметрів його виробничої діяльності. Під виробничою потуж­ністю розуміють максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі.

по багатогалузевих підприємствах виробничу потужність доцільно визначати через обсяг виробництва продукції у вартісному виразі. Для цього можна скористатися більш простим методом, побудувавши ресурсну кореляційну модель виду:

де у — виробництво валової продукції відповідним підприємством, тис. грн; х1 — середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн; х2 — середньорічна вартість оборотного капіталу, тис. грн; х3 — середньорічна кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві; х4 — грошова оцінка сільськогосподарських угідь, тис. грн.

Потужність бройлерної фабрики також формується під впливом низки факторів. Для її визначення можна скористатися формулою:

,

де   — виробнича потужність бройлерної фабрики, т живої маси;   — потужність за одночасною посадкою курчат на відгодівлю, тис. голів;   — період вирощування бройлерів, днів;   — тривалість технологічних перерв між черговими по­садками курчат, днів;   — коефіцієнт збереження поголів’я (визначається як відношення кількості реалізованих бройлерів до всього поголів’я курчат при їх посадці на вирощування і відгодівлю);   — жива маса одного бройлера в заліковій вазі при реалізації, кг;   — коефіцієнт для переведення кілограмів у тонни.

Основним показником, що характеризує ступінь використання виробничої потужності підприємства, є коефіцієнт її використання (Квп), що визначається за формулою:

де   — фактичний обсяг виробництва продукції;   — нор­мативний (плановий) обсяг виробництва продукції.

20. Економічна характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства.Джерела фінансування оборотних коштів

Оборотні виробничі фонди являють собою частину майна підприємства, речовим виразом яких є предмети праці.

Оборотні виробничі фонди функціонують у сфері виробництва. Крім того, підприємства розпоряджаються готовою продукцією і коштами, що обслуговують сферу обертання. Ця частина майна підприємства називається фонди обертання.

Сукупність усіх коштів, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обертання, складає оборотні кошти підприємства.

По джерелах формування оборотні кошти підприємства діляться на власні, зайомні і залучені.

Власні оборотні кошти підприємства формуються за рахунок прибутку. Такий метод формування оборотних коштів забезпечує оперативність і фінансову незалежність підприємства.

Зайомні оборотні кошти створюються за рахунок кредитів банків. Наприклад, під сезонні потреби в оборотних коштах.

Залучені засоби це засоби, тимчасово що вилучаються підприємством із спеціальних фондів, а також відстрочка по виплаті податків і заборгованості постачальникам. Ці засоби використовуються підприємством у якості резерву у випадку порушення безперервності в обороті оборотних коштів.