2. Бальна та статистична системи оцінки якості роботи. Їх переваги та недоліки.

Для реалізації принципу матеріальної відповідальності працівників за порушення показників якості роботи , з одного боку, а з другого боку – для підвищення матеріальної зацікавленості в покращенні якості роботи було запроваджено бальну систему оцінки якості роботи .

Суть цієї системи полягає в тому, що по кожному показнику розроблено нормативні рівні якості роботи і відповідно до кожного рівня – оцінка в балах. Знаючи оцінку по кожному показнику можна визначити середній бал якості роботи, а відповідно до нього – розмір премії.

Приклад 1:

Визначити суму премії, що буде виплачено начальнику ЦПЗ за звітний місяць, якщо його посадовий оклад 860грн. Розмір премії нарахованої по основних показниках діяльності – 40%. Статистичні показники якості роботи за звітний місяць: - виконання КТ доставки періодичних видань – 99,2%

• виконання КТ проходження поштових відправлень – 67, 8%

• своєчасність виплати переказів і пенсій – 92,8%

Розв’язання :

1. Визначаємо оцінку якості роботи по кожному показнику:

По першому – 5б.

По другому – 1 б.

По третьому – 3 б.

2. Визначаємо середній бал якості роботи:

(5+1+3):3=3(бали)

3. Визначаємо суму премії нарахованої начальнику ЦПЗ по основних показниках діяльності:

860*0,4=344грн

4. Визначаємо суму премії що буде виплачено начальнику ЦПЗ з врахуванням рівня якості роботи (по шкалі залежності) видно, що при оцінці 3 бали виплачується 50% від нарахованої премії:

344*0,5=172грн

Перевагою бальної системи оцінки якості є те, що вона пов’язана з матеріальною зацікавленістю працівників в підвищенні рівня якості роботи, а негативним є те , що вона не завжди забезпечує повну достовірність статистичних даних.

В сучасних умовах в ПЗ розроблено ще статистичну систему оцінки якості роботи. Суть полягає в тому що щоквартально розсилається 7500 контрольних листів а довільно вибраною базою адрес. Зворотні листи належним чином обробляються і результати розглядаються на виробничих нарадах «День якості».

Позитивним в цій системі є те , що вона забезпечує повну достовірність статистичних даних , а негативним – те, що вона не пов’язана безпосередньо з матеріальним стимулюванням якості роботи і розповсюджується лише на просту письмову кореспонденцію.

4.Види контролю якості.

Контроль якості продукції та якості обслуговування впроваджується для усіх підприємств ПЗ. Встановлені наступні види контролю:

• контрольні операції;

• експлуатаційний контроль;

• послідуючий контроль виробничої документації;

• контроль за строками проходження письмової кореспонденції і газет;

• ревізії підприємств зв’язку .

Контрольні операції здійснюються безпосередньо самими працівниками і являються складовими операціями виробничого процесу.

Експлуатаційний контроль повинен попередити брак до відправки пошти з підприємств зв’язку . Він здійснюється керівниками підприємств зв’язку , їх заступниками, начальниками цехів, дільниць, та іншими працівниками за вказівкою керівників підприємств. Періодичність контролю і норми перевірки встановлюють керівники підприємств, цехів, дільниць. Результати контролю враховуються по кожному робочому місцю, і приймаються міри до ліквідації причин, що викликають брак, а також по виявленню і ліквідації недоліків в роботі. Діяльність цієї форми контролю заклечається в тому , що вона здійснюється на робочих місцях, паралельно з виконанням виробничих операцій.

Послідуючий контроль полягає в тому, що брак виявляється не тим підприємством, яким він допущений, а іншим. Цей брак вже не може бути ліквідований. Підприємство, яке виявило брак складає акт ф.51, якщо мали місце порушення , які тягнуть за собою матеріальну відповідальність, і направляє його підприємству, яке допустило брак. При порушенні Поштових правил , які не тягнуть за собою матеріальної відповідальності, складається повідомлення ф.30.

Контроль за строками проходження газет і письмової кореспонденції (контроль через клієнтуру) дозволяє виявити брак, що залишається непомітним в процесі обробки поштових відправлень на підприємствах зв’язку. Одним із способів контролю є розсилка контрольних листів клієнтурі.

Ревізії об’єктів (відділень) ПЗ – перевірка збереження всіх цінностей, правильності оформлення грошових операцій, дотримання фінансової дисципліни. Плани ревізій розроблюються і затверджуються керівництвом поштамту, вузла зв’язку. Ревізії і раптові перевірки кас проводить спеціальна комісія у складі фахівця контрольно-ревізійного відділу, керівника підприємства, або його заступника, бухгалтера-ревізора.

Під час ревізій крім стану збереження грошових сум, інших цінностей, товарів перевіряються також виконання плану доходів, своєчасність оплати переказів, своєчасність відправки звітності з переказних операцій до поштамту, додержання термінів виплати пенсій, правильність запису сум виплачених пенсій та грошових допомог до реєстру ф10-а. перевезення та доставка пошти, приймання платежів, пропозиції, заяви, скарги, загальні питання, кадри, стан охорони праці.

По закінченню ревізії за її результатами складається акт ревізії експлуатаційної діяльності відділення зв’язку . У кожному розділі акту стисло викладаються усі недоліки , порушення які виявлені.

Документальна ревізія експлуатаційної діяльності відділення зв’язку провадиться не менше 2 разів на рік та у разі передачі відділення зв’язку на період відпустки або звільнення начальника чи закриття відділення зв’язку. Крім того не менше одного разу у півріччя проводиться раптова ревізія каси відділення зв’язку , іменних речей ат квитанційних книжок, товарів та інших цінностей.